Печерський суд заявив, що заборона “Слідству.Інфо” публікувати розслідування про брата директора ДБР є тимчасовою
У Печерському районному суді Києва заявили, що заборона для видання “Слідство.Інфо” публікувати розслідування про майно харківського бізнесмена Олександра Сухачова, брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, має тимчасовий характер.
Про це йдеться у відповіді суду на запит Суспільного.
Фото із соцмережУ суді пояснили, що, поки діє заборона, журналісти не можуть публічно використовувати інформацію про Олександра Сухачова, яку суд чітко визначив у своїй ухвалі.
У відповіді суд також зазначив, що спір стосується права відповідачів використовувати інформацію, яку захищає закон і яку не можна поширювати без згоди людини, якої вона стосується. Суд додав, що закон дозволяє забезпечити майбутній позов, який заявник має подати протягом десяти днів. Якщо цього не станеться, суд скасує заходи забезпечення позову.
Крім того, у суді наголосили, що закон гарантує баланс прав усіх учасників справи. Там зазначили, що “Слідство.Інфо” може звернутися до Печерського районного суду із заявою про скасування заборони та навести свої аргументи. Також видання має право подати апеляційну скаргу, щоб суд вищої інстанції перевірив законність цього рішення.
У суді також заявили, що міжнародне й українське законодавство дозволяє державі та суду за певних умов обмежувати право на свободу слова, зокрема під час воєнного стану. Водночас закон передбачає випадки, коли втручання в приватне життя може бути необхідним. У суді зазначили, що між цими правами має існувати правовий баланс, а оцінку обґрунтованості таких обмежень і втручання суд дасть під час розгляду спору. До цього моменту, як вважають у суді, робити висновки про перешкоджання журналістській діяльності передчасно.
Нагадаємо, напередодні “Слідство.Інфо” повідомило, що Печерський районний суд Києва заборонив редакції поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова. Суд ухвалив це рішення 6 липня – саме тоді, коли журналісти разом із Центром протидії корупції готували до публікації розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які, за їхніми даними, належать братові директора ДБР.
У Державному бюро розслідувань повідомили Суспільному, що не коментуватимуть ситуацію, оскільки відомство не бере участі в цьому судовому процесі, а справа не стосується безпосередньо працівника ДБР.
Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) висловила занепокоєння через рішення Печерського районного суду Києва, заявивши, що судова система не має ставати інструментом цензури журналістських розслідувань, які становлять суспільний інтерес.
У Центрі протидії корупції переконані, що ця справа має ознаки так званого SLAPP-позову – стратегічного судового позову проти громадської участі. За оцінкою ЦПК, такі позови використовують для того, щоб перешкодити журналістським розслідуванням і не допустити оприлюднення інформації.
Україна зобов’язалася до 2027 року запровадити законодавство, яке захищатиме журналістів і громадські організації від SLAPP-позовів відповідно до стандартів Європейського Союзу. В організації вважають, що рішення суду суперечить цим зобовʼязанням. Крім того, цей випадок розцінюють як частину системного тиску з боку Державного бюро розслідувань.
У статті 15 директиви ЄС 2024/1069 звертають увагу на важливість захисту в тих випадках, коли позивач зловживає економічною перевагою або політичним впливом. У документі зазначається, що особливе занепокоєння викликають ситуації, коли такі судові провадження не мають досить юридичного обґрунтування, фінансуються прямо чи опосередковано з державних бюджетів і поєднуються з іншими державними заходами проти незалежних медіа, журналістів та громадянського суспільства.
