Суд заборонив ЦПК і “Слідству.Інфо” публікувати матеріал про майно брата директора Державного бюро розслідувань
Суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив громадській організації “Центр протидії корупції”, “Слідству.Інфо” та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.
Про це повідомляє Центр протидії корупції, який отримав копію ухвали суду, датовану 6 липня 2026 року.
Фото: Advokat PostОрганізація зазначає, що суд ухвалив це рішення як захід забезпечення майбутнього позову. Водночас сам позов ще не подали, а суд не розглядав його по суті.
В ухвалі йдеться про те, що позивач планує звернутися до суду з вимогою заборонити ЦПК і “Слідству.Інфо” не лише публікувати матеріали, а й збирати інформацію про заявника та директора ДБР Олексія Сухачова.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк заявила, що організація розцінює це рішення як небезпечний прецедент і втручання у свободу слова. За її словами, у такий спосіб перевіряють механізм, який може дозволити забороняти журналістам публікувати антикорупційні розслідування. Невиконання ухвали може спричинити штрафи, кримінальне переслідування та інші юридичні наслідки, тому організація оскаржуватиме це рішення.
В ухвалі суду зазначено, що публікація інформації про майновий стан брата директора ДБР, обставини набуття ним нерухомості та джерела її фінансування нібито може завдати йому непоправної шкоди. Також суд указав, що це може порушити комерційну таємницю товариства з обмеженою відповідальністю “Парковий-2”. З тексту ухвали випливає, що брат Олексія Сухачова не погоджувався на оприлюднення інформації про належні йому 143 обʼєкти нерухомості.
У документі також зазначено, що представник Лісовець М. С., який діє в інтересах ТОВ “Парковий-2”, звернувся до суду з відповідною заявою.
Заступниця виконавчої директорки ЦПК та адвокатка організації Олена Щербан пояснила, що ця ухвала суперечить законодавству та порушує право журналістів і суспільства збирати та поширювати суспільно важливу інформацію про високопосадовців. ЦПК розцінює це як продовження тиску на журналістів і ЦПК.
24 червня антикорупційники надіслали директору ДБР Олексію Сухачову запит із проханням прокоментувати інформацію, яку журналістка Аліна Стрижак виявила під час аналізу відкритих державних реєстрів. Йшлося про 143 квартири та офіси, які належать брату посадовця. Аналогічний запит ЦПК надіслав і до ТОВ “Парковий-2”, яке, за даними організації, повʼязане з братом директора ДБР.
Між надсиланням запитів і ухваленням рішення Печерського районного суду минуло менш ніж два тижні. Водночас ні Олексій Сухачов, ні ТОВ “Парковий-2” не відповіли на запити журналістів.
Дар’я Каленюк каже, що журналісти діяли відповідно до професійних стандартів, надавши стороні можливість висловити свою позицію. Замість відповіді суд заблокував вихід розслідування. Активістка вважає, що таке рішення може створити механізм, за допомогою якого фігуранти журналістських розслідувань та родичі високопосадовців зможуть через суди забороняти медіа висвітлювати інформацію про їхній майновий стан.
У ЦПК переконані, що ця справа має ознаки так званого SLAPP-позову – стратегічного судового позову проти громадської участі. За оцінкою ЦПК, такі позови використовують для того, щоб перешкодити журналістським розслідуванням і не допустити оприлюднення інформації.
Україна зобов’язалася до 2027 року запровадити законодавство, яке захищатиме журналістів і громадські організації від SLAPP-позовів відповідно до стандартів Європейського Союзу. В організації вважають, що рішення суду суперечить цим зобовʼязанням. Крім того, цей випадок розцінюють як частину системного тиску з боку Державного бюро розслідувань.
Нагадаємо, що в липні 2025 року ДБР повідомило про підозру голові правління ЦПК Віталію Шабуніну в справі про нібито ухилення від військової служби та шахрайство після проведення обшуків без судових ухвал. У ЦПК називають цю підозру необґрунтованою та пов’язують її зі своєю антикорупційною діяльністю. Організація також заявила, що під час розслідування в публічний простір систематично потрапляли матеріали справи та особисті фотографії Шабуніна.
Крім того, у червні 2026 року Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань поновили кримінальне провадження, яке відкрили понад 10 років тому та закрили 2016 року через відсутність складу злочину. За інформацією ЦПК, справа стосується нібито розкрадання коштів, виділених Сполученими Штатами на реформу Генеральної прокуратури. Організація наголошує, що не отримувала такого фінансування, тому вважає поновлення провадження безпідставним.
Читайте також: Фабрика недовіри: як формується дискредитація Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна
