Офіс Генерального прокурора відновив справу 10-річної давнини проти Центру протидії корупції

Офіс Генерального прокурора відновив закрите десять років тому кримінальне провадження проти Центру протидії корупції щодо використання донорських коштів уряду США. Справу веде спецпідрозділ під керівництвом Айдина Худієва, якого пов’язують із генпрокурором Русланом Кравченком.

Антикорупційні активісти називають такі дії політичним тиском та помстою керівництва ОГП за системну критику відомства, а також черговим підтвердженням необхідності запровадження прозорого конкурсу на посаду очільника генеральної прокуратури.

Про це повідомляють голова Антикорупційного центру “Межа” Мартина Богуславець та очільник ЦПК Віталій Шабунін. 

Так, Богуславець звернула увагу на кар’єрний шлях та статки Худієва, який раніше працював під керівництвом Кравченка у військовій прокуратурі, а згодом – у НАБУ, БЕБ та на посаді радника поточного очільника ОГП. Окрім спільної роботи, Худієв фігурував як свідок у справі проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, де, за даними Центру протидії корупції, брав участь у фальшуванні матеріалів.

Попри постійну роботу на державній службі, Худієв, як помітила антикорупційниця, демонструє дорогий спосіб життя, який не відображає у декларації: його дружина володіє незадекларованим автомобілем BMW X5 2025 року та колекцією преміальних прикрас вартістю понад 60 тисяч доларів.

Спецпідрозділ Худієва входить до складу департаменту організаційно-контрольної діяльності та підпорядковується особисто Генеральному прокурору. Його офіційне завдання – аналізувати складні справи, що перебувають на контролі Кравченка, та організовувати процесуальне керівництво. До 2026 року прокурори цього управління взагалі не фігурували в судовому реєстрі, виконуючи виключно допоміжні функції. Проте після призначення Худієва підрозділ почав самостійно вести розслідування, усуваючи від справ інші органи слідства.

Аналіз близько 150 судових ухвал у 14 кримінальних провадженнях показав, що підопічні Худієва зосередилися на політично чутливих справах або на провадженнях, де фігурують великі кошти. Прокурори самостійно отримують ухвали на тимчасовий доступ до документів і виконують їх без залучення слідчих, щоб уникнути “зайвих очей”. Це прямо суперечить реформі 2019 року, яка позбавила прокуратуру функцій слідства, про що раніше публічно заявляв і сам Худієв.

Мартина Богуславець зазначає, що нині прокуратура ворушить стару справу проти Центру протидії корупції. У березні 2016 року Генеральна прокуратура вже намагалася розслідувати отримання організацією донорських коштів від уряду США на реформу кримінальної юстиції, але у травні того ж року справу закрили. У березні 2026 року підлеглий Худієва відновив це провадження та отримав доступ до документів у посольстві США. Голова “Межі” вважає такі дії помстою Офісу генпрокурора за постійну критику керівництва відомства та самого Худієва колегами Шабуніна.

Голова правління ЦПК Віталій Шабунін гостро відреагував на оприлюднені факти та підтвердив відновлення кримінальної справи проти організації, яку закрили ще десять років тому за часів тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна. Він назвав це провадження “клоунським” та наголосив, що ЦПК ніколи не займався реформою прокуратури, на яку уряд США виділяв кошти. За його словами, якби організація дійсно координувала ті процеси, Кравченко зараз не працював би навіть рядовим прокурором.

Паралельно підрозділ Худієва втрутився в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Прокурори відкрили провадження щодо обставин проведення конкурсу на посади суддів в апеляційних судах та отримали доступ до інформації про дзвінки з певного мобільного номера. Богуславець зазначає, що “ручні” правоохоронці регулярно використовують надумані кримінальні справи для системного тиску на ВККС, яка займається добором та переатестацією суддів. Показово, що сам Худієв раніше брав участь у конкурсі ВККС на посаду судді місцевого суду.

Крім того, Офіс генпрокурора відкрив два кримінальних провадження у сфері енергетики, які стосуються діяльності Агентства відновлення та НЕК “Укренерго” протягом 2023–2024 років. Це відбулося за місяць після великого корупційного скандалу навколо відмивання грошей на будівництві захисних споруд для “Енергоатома”. За словами Мартини, замість розслідування дій оточення президента, фігурантами проваджень зробили посадовців зазначених державних структур, звинувативши їх в укладанні контрактів за завищеними цінами.

Богуславець також наголосила на абсурдності доказової бази прокурорів, які визначили завищення вартості будівництва “на око”, просто порівнявши зовнішній вигляд споруд без жодних експертиз чи замірів матеріалів. Провадження щодо “Укренерго” взагалі не містить розрахунків фінансових збитків. У цей період Агентство відновлення очолював Мустафа Найєм, а НЕК “Укренерго” – Володимир Кудрицький, чиї звільнення у 2024 році експерти та члени наглядових рад називали політично вмотивованими.

Шабунін зазначив, що розслідування команди Богуславець демонструє типове обличчя сучасної прокуратури, де керівники купують дружинам елітні авто та коштовності, не вносячи їх до декларацій, і фокусуються на переслідуванні критиків влади замість виконання реальних обов’язків. Водночас він висловив задоволення тим, що Кравченко своїми діями відкрито маркує систему та доводить гостру потребу в запровадженні конкурсного добору на посаду очільника Офісу генпрокурора. Активіст підсумував, що після зміни влади відбудеться повне очищення правоохоронних органів від подібних кадрів.

Нагадаємо, що історія протистояння довкола Шабуніна і Центру протидії корупції не виглядає як один затяжний конфлікт. Вона складається з окремих епізодів, розкиданих у часі, але, якщо зібрати їх разом, проступає чітка лінія з повторюваними сценаріями, однаковими інструментами і передбачуваними наслідками. Кожен новий виток починається з конкретного приводу, але розвивається за знайомою логікою: загострення, персоналізація, інформаційне розширення.

Публічна критика високопосадовців, зокрема з оточення попередньої влади, ставала тригером для перших атак, що відбувалися багато років тому: з’являлися звинувачення у зловживанні грантовими коштами, а також спроби поставити під сумнів доброчесність самого активіста. 

Читайте також: Фабрика недовіри: як формується дискредитація Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна