Половина опитаних українців назвала корупцію у владі серед проблем, які хвилюють їх найбільше – КМІС
Половина опитаних українців назвала корупцію у владі серед проблем, які зараз хвилюють їх найбільше. Ще 40% назвали масовані російські ракетні та дронові удари. Водночас 72% респондентів вважають, що від початку повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зріс.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12–21 вересня 2026 року на замовлення громадської організації “Форум”.
Соціологи запропонували учасникам обрати не більш як три з 12 проблем, які хвилюють їх найбільше. Найчастіше респонденти називали корупцію у владі – цей варіант обрали 50%. На другому місці опинилися масовані ракетні та дронові удари Росії – 40%.
Ще 30% опитаних хвилюють непрофесіоналізм та некомпетентність влади, 28% – низькі зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. Діяльність територіальних центрів комплектування назвали 24% респондентів, зростання цін та інфляцію – 23%, а ситуацію на фронті – 21%.
Якщо об’єднати відповіді, пов’язані з війною, то 53% респондентів обрали масовані ракетно-дронові удари, ситуацію на фронті або обидва варіанти. Водночас 64% назвали корупцію у владі, некомпетентність влади або обидві ці проблеми.
Окремо соціологи запитали українців, як, на їхню думку, змінився рівень корупції від початку повномасштабного російського вторгнення. 72% відповіли, що корупції стало більше. Лише 6% вважають, що її рівень знизився. Решта респондентів або не побачили змін, або не змогли визначитися з відповіддю.
Також учасників опитування запитали про відповідальність президента Володимира Зеленського за корупційні дії людей з його оточення. 72% респондентів вважають, що президент за них відповідає, 25% – дотримуються протилежної думки.
Водночас у КМІС наголошують, що поняття “особиста відповідальність” у відповідях респондентів не означає, що вони вважають Зеленського особисто причетним до корупції. За оцінкою інституту, йдеться передусім про політичну відповідальність президента за дії його оточення.
Результати також відрізняються залежно від рівня довіри до Зеленського. Серед респондентів, які повністю довіряють президентові, 3% вважають його відповідальним за корупційні дії оточення, а ще 16% не змогли визначитися. Серед тих, хто радше не довіряє Зеленському, 57% покладають на нього відповідальність, 19% – ні, а 23% не визначилися. Серед респондентів, які зовсім не довіряють президентові, 85% вважають його відповідальним.
У КМІС звернули увагу, що результати опитувань про найбільші проблеми країни суттєво залежать від того, як соціологи формулюють запитання.
У квітні 2026 року респондентам запропонували обрати, що становить більшу загрозу для України – російське вторгнення чи корупція у владі. Тоді 54% назвали корупцію, а 39% – російське вторгнення. В іншому дослідженні КМІС ставив відкрите запитання, не пропонуючи готових відповідей. У такому разі 65% опитаних самостійно назвали війну та пов’язані з нею проблеми найбільшим викликом, тоді як корупцію згадали 29%.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснив, що згадування корупції серед готових варіантів відповіді може впливати на результати через сильну емоційну реакцію суспільства на цю тему. Водночас він наголосив, що високий рівень занепокоєння корупцією влада не має сприймати як другорядну проблему, зокрема під час війни.
Грушецький також звернув увагу на різницю між сприйняттям корупції та особистим досвідом людей. За його словами, багаторічні дослідження КМІС свідчать, що особистий досвід корупції серед українців залишається приблизно на одному рівні або зменшується. Натомість уявлення про корупцію на найвищому рівні значною мірою формують повідомлення медіа та соціальних мереж. Через це гучні корупційні справи можуть сприйматися як свідчення поширення корупції, хоча в окремих випадках вони водночас можуть свідчити про роботу антикорупційних органів.
КМІС опитав телефоном 1002 повнолітніх громадян України, які на момент дослідження жили на підконтрольній українському уряду території. До вибірки входили, зокрема, внутрішньо переміщені люди з окупованих територій. Водночас соціологи не опитували людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, та українців, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон.
Формальна статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,1%, для показників близько 25% – 3,5%. У КМІС також застерігають, що через війну на результати можуть впливати додаткові систематичні відхилення.
Нагадаємо, що у квітні ZMINA писала про інше дослідження сприйняття корупції. Тоді опитані експерти найчастіше покладали відповідальність за її подолання на НАБУ (45%) та НАЗК (39%). Верховну Раду назвали 34%, а президента та його офіс – 30%. Порівняно з 2023 роком експерти частіше покладали відповідальність на антикорупційні органи та рідше – на президента.
Також за результатами дослідження НАЗК, довіра до антикорупційних органів серед українців зростала, однак оцінки ефективності роботи державних інституцій у боротьбі з корупцією залишалися низькими.
За даними НАБУ та САП, за перше півріччя 2026 року суди ухвалили 55 обвинувальних вироків у корупційних справах, які розслідували ці органи. Серед засуджених були четверо високопосадовців, 11 керівників державних підприємств, четверо суддів, двоє прокурорів та 26 держслужбовців, правоохоронців і представників місцевого самоврядування.
