Контроль за журналістами і хвиля цькувань: правозахисники зафіксували системний тиск на свободу слова в Україні
В Україні протягом березня — травня 2026 року посилився цифровий тиск на журналістів і медіа. Йдеться не лише про погрози чи перешкоджання роботі репортерів, а й про масштабні кампанії дискредитації, онлайн-цькування, блокування контенту в соцмережах та інформаційні атаки.
Про це йдеться в аналітичному звіті ГО “Платформа прав людини”, присвяченому моніторингу стану цифрових прав в Україні.
Фото з мережіАвтори зазначають, що протягом досліджуваного періоду вони зафіксували численні випадки, пов’язані зі свободою вираження поглядів, погрозами журналістам, перешкоджанням професійній діяльності та кампаніями дискредитації.
У дослідженні наголошують, що тиск на журналістів набуває дедалі більш різноманітних форм. Серед них — масові хвилі онлайн-ненависті, координовані інформаційні атаки, фізичне перешкоджання роботі медіа, а також використання механізмів соціальних платформ для блокування журналістського контенту.
Одним із прикладів стала історія воєнної кореспондентки Анни Калюжної. Після критичного допису про керівництво Збройних сил України вона повідомила, що менш ніж за дві доби отримала понад 150 повідомлень, більшість із яких надходили з порожніх або закритих акаунтів. За словами журналістки, значна частина повідомлень була однаковою, містила мізогінні висловлювання та виглядала як масова розсилка. Після звернення Калюжної поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про погрозу вбивством.
Ще одним прикладом стала журналістка й блогерка Ольга Худецька. Після публікацій про непрозоре використання коштів медичним батальйоном “Госпітальєри” вона почала отримувати погрози. Командирка батальйону Яна Зінкевич публічно заявила про неприпустимість будь-якого тиску на журналістів і повідомила про підготовку депутатських звернень до Національної поліції, СБУ та РНБО.
Автори звіту також звертають увагу на випадки інформаційної агресії щодо журналісток. Після виходу розслідування Bihus.Info журналістка Світлана Стеценко стала мішенню масштабної хвилі образ. Як зазначено у звіті, організація “Жінки в медіа” зафіксувала ознаки технологічно зумовленого гендерного насильства — гендерну дезінформацію, сексизм, сексуалізоване цькування та мову ненависті. Значна частина нападів стосувалася не змісту журналістського матеріалу, а зовнішності й особистого життя журналістки.
Дослідники також нагадують про скаргу журналіста-розслідувача The Kyiv Independent Данила Мокрика. Він заявив, що народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив скриншоти із закритого чату мешканців будинку, що дозволило встановити місце проживання журналіста. Сам Мокрик наголосив, що це створює реальну загрозу його безпеці, зважаючи на його роботу над розслідуваннями російських воєнних злочинів. Після звернення журналіста парламентський Комітет з питань свободи слова передав матеріали до Комітету з питань регламенту та депутатської етики.
Окремий блок звіту присвячено кампаніям дискредитації незалежних медіа. Так, редакція Texty.org.ua повідомила про нову інформаційну атаку в соцмережі “Х” із використанням маніпуляцій та наклепів. Водночас журналістка цього видання Валерія Павленко заявила про хвилю агресивних коментарів та повідомлень із натяками на можливу небезпеку після виходу одного з розслідувань.
Дослідження також фіксує випадки втручання цифрових платформ у поширення журналістського контенту. Зокрема, YouTube тимчасово видалив розслідування журналіста “Української правди” Михайла Ткача після скарги, хоча згодом відео було відновлене. Крім того, платформа BlueSky без попередження заблокувала сторінку Texty.org.ua після хвилі скоординованих скарг, однак після розголосу акаунт повернули.
У звіті наведено й приклади модераційних рішень Meta, які торкнулися журналістів. Facebook видалив допис голови правління “Суспільного” Миколи Чернотицького про російський удар по філії “Суспільного” в Одесі, допис представниці ІМІ Наталії Виговської про річницю смерті її батька, а також заблокував публікацію воєнного кореспондента Артема Лагутенка про російський обстріл Запоріжжя. Крім того, соцмережа обмежила видимість акаунта журналіста й військовослужбовця Валерія Калниша, помилково прирівнявши його службу в ЗСУ до належності до небажаної організації.
Правозахисники також зафіксували випадки прямого перешкоджання роботі журналістів. Зокрема, поліція відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання діяльності журналістки “Четвертої влади” Мирослави Приймак лише після втручання голови парламентського комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина. Крім того, журналістам “Слідства.Інфо” намагалися розбити камеру під час зйомки, а депутат Володимирської міської ради напав на журналістку видання “Сила правди” Наталку Коваль і відібрав у неї мобільний телефон у присутності поліціянтів.
Окремо у звіті звертають увагу на міжнародний аспект проблеми. “Репортери без кордонів” закликали українську владу провести незалежне й ефективне розслідування справи про перешкоджання професійній діяльності журналістки Олени Мудрої та встановити осіб, причетних до кампанії наклепу проти неї. У RSF заявили, що оприлюднені факти ставлять під сумнів ефективність поліційного розслідування.
Автори звіту також наголошують, що тиск на свободу вираження поглядів походить не лише з українського цифрового простору. Вони документують продовження репресій Росії проти українських журналістів і медійників, зокрема винесення політично мотивованих вироків, переслідування адміністраторів українських телеграм-каналів та криміналізацію висловлювань на тимчасово окупованих територіях.
Нагадаємо, раніше правозахисники ГО “Платформа прав людини” зафіксували масштабне зростання кібератак, фішингових схем і скоординованих дезінформаційних кампаній у цифровому просторі України.
