Експертиза не встановила адресатів погроз журналісткам “Бабеля”: поліція готує додаткове дослідження

У справі щодо погроз журналісткам “Бабеля” Катерині Коберник та Катерині Лихогляд експертиза не визначила, кому саме були адресовані висловлювання військовослужбовця 425 окремого штурмового полку “Скеля” Миколи Хархана. Поліція повідомила про необхідність додаткових допитів потерпілих та комплексної експертизи.

Про це йшлося на засіданні Комітету Верховної Ради з питань свободи слова 13 жовтня 2026 року, повідомляє ZMINA.

Скриншот із засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова 13 жовтня 2026 року

Як повідомила перша заступниця начальника поліції Дніпропетровської області, начальниця слідчого управління Інна Власова, матеріали кримінального провадження надійшли до обласної поліції з Державного бюро розслідувань 8 вересня.

Провадження стосується відео, яке Хархан, відомий за позивним Киянин, оприлюднив у фейсбуку. Журналістки звернулися до правоохоронців через висловлювання, які сприйняли як погрози у зв’язку з публікацією розслідування про полк “Скеля”.

За словами Власової, слідчі допитали Хархана як свідка, а Коберник та Лихогляд – як потерпілих. Також правоохоронці оглянули відеозапис, призначили судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу та допитали командира Хархана і двох офіцерів, які служать разом з ним.

Водночас, за повідомленням посадовиці, експерт не визначив конкретних адресатів погроз. Через це слідство планує додатково допитати журналісток з відеофіксацією та провести комплексну додаткову експертизу.

Головна редакторка “Бабеля” Катерина Коберник поставила під сумнів цей результат. Вона наголосила, що у відео прямо згадується видання та його розслідування, зокрема описані в ньому 26 смертей.

“Йдеться конкретно про наше розслідування”, – сказала Коберник.

Редакторка також розкритикувала тривалість розслідування. За її словами, заяву про погрози подали ще в липні, тоді як до поліції Дніпропетровської області матеріали потрапили лише у вересні.

Голова комітету Ярослав Юрчишин також висловив невдоволення темпами роботи правоохоронців.

“Прикро, що активна фаза розслідування почалася лише після заслуховування в комітеті. І дуже сподіваємося, що вона таки пройде не формально, а реально”, – зазначив він.

Микола Хархан, який долучився до засідання, заперечив, що погрожував журналісткам. Він стверджував, що його відео було реакцією на негативні дописи про полк в інтернеті загалом, та заявив, що не знав журналісток. У відповідь Коберник повторила, що запис містить конкретні згадки про “Бабель” і його публікацію.

Начальник комунікацій полку “Скеля” Олексій Братущак повідомив, що військова частина співпрацює зі слідством, а Хархан з’являється на виклики правоохоронців та надає пояснення. За словами Братущака, у полку зацікавлені в завершенні розслідування, а публічні образи журналістів вважають неправильними.

Він також зазначив, що після появи відео представники командування розмовляли з Харханом.

Окремо Братущак запропонував комітету провести робочу нараду з представниками Генерального штабу та інших структур Сил оборони щодо комунікації військовослужбовців у соцмережах. Він пояснив, що пресофіцерам потрібні рекомендації, як реагувати на висловлювання публічно активних військових.

Юрчишин повідомив, що комітет звернеться до Генштабу щодо потреби в таких рекомендаціях. Водночас він наголосив на неприпустимості образ журналістів незалежно від гостроти їхніх запитань.

Під час обговорення голова комітету неодноразово уточнював, що предметом розгляду є розслідування ймовірних погроз журналісткам, а не оцінка діяльності полку загалом. Правову оцінку висловлюванням Хархана мають надати правоохоронці.

Нагадаємо, 23 червня “Бабель” опублікував розслідування про небойові смерті щонайменше 26 новобранців 425 окремого штурмового полку “Скеля” від кінця 2025 до весни 2026 року. За інформацією журналістів, більшість військовослужбовців померла невдовзі після мобілізації від пневмонії, серцево-судинних та інших захворювань, а родичі окремих загиблих повідомляли про можливі випадки насильства.

Після цього правоохоронці почали досудове слідство в справі щодо можливого перевищення влади чи службових повноважень з тяжкими наслідками в 425 окремому штурмовому полку “Скеля”.

У самому полку після публікації заявили, що матеріал ґрунтується на окремих трагічних випадках і не відображає діяльність підрозділу загалом. Там також зазначили, що більшість згаданих у розслідуванні смертей сталися в медичних закладах або дорогою до них і були пов’язані зі станом здоров’я мобілізованих.

Раніше представники Медіаруху та української медіаспільноти звернулися до правоохоронних органів з вимогою оперативно розслідувати погрози на адресу журналістів видання “Бабель”, які почали надходити після публікації розслідування про небойові смерті військовослужбовців 425 окремого штурмового полку “Скеля”.