У таких справах до вимог про спростування інформації можуть додаватися компенсації моральної шкоди, значні витрати на правничу допомогу, виконавчі провадження та обмеження щодо майна.
За приблизно п’ять років команді вдалося суттєво скоротити кількість таких процесів. Одним із ключових інструментів стала юридична перевірка журналістських матеріалів ще до їхньої публікації.
У пояснювальній записці до нового проєкту постанови Власенко вказує, що ТСК має продовжити досліджувати корупційні ризики в діяльності правоохоронних та інших державних органів, зокрема НАБУ і САП.
Адвокатка Дениса Бігуса позитивно оцінила рішення нового керівництва підприємства і підкреслила, що державні кошти та ресурси варто спрямовувати на пріоритетні потреби країни, а не на судові позови, які можуть обмежувати роботу журналістів. Вона також зазначила, що між сторонами почалася конструктивна комунікація.
У редакції зазначили, що сам факт судового позову для журналістів не став несподіванкою, однак їх здивували вимоги компанії.
Переслідування стає персоналізованим, багаторівневим і часто менш помітним на перший погляд, але значно небезпечнішим за своїми наслідками. У цьому контексті ZMINA проаналізувала кейси останніх років, що показують, як саме змінюється тиск на розслідувальну журналістику в Україні.
Чи існує в антикорупційній сфері так звана "скляна стеля", навіть попри декларовану відкритість і прозорість? Як працюють гендерні стереотипи в середовищі, яке саме має боротися з несправедливістю? І з яким тиском – професійним, політичним чи персональним – стикаються жінки, які публічно говорять про корупцію, розслідують її або намагаються змінювати систему?
Журналістка охарактеризувала дії посадовця не як тиск, а як реакцію на її запитання та спосіб показати, що не лише інтервʼюери можуть ставити питання. Водночас вона підкреслила, що подібна поведінка посадовців щодо запитань журналістів є ненормальною.
Це не перший випадок онлайн-атак на журналістку.
Адвокати Семочка неодноразово намагалися втягнути до справи сторонніх осіб, а також заморожували рахунки та майно журналістів і телеканалу, змушуючи їх спростовувати факти розслідування.
У постанові Верховного Суду йдеться про те, що, Олег Гладковський був публічною фігурою та відігравав певну роль у системі оборонної галузі держави, а отже мав бути відкритий для суворої критики й пильного нагляду громадськості.
Ігор Кравченко, Євген Коноваленко і Тарас Садовник, перебувають у Донецькій і Луганській областях
Також їм нібито рекомендували не їздити на дорогих автівках
Водночас у Службі безпеки сказали, що "протидіяли організованій наркозлочинності"
Відео з прослуховуванням та прихованою зйомкою також недоступне на його ютуб-каналі
Журналістам проєкту копії записів не надали
Олег Гладковський не отримає компенсації моральної шкоди
Справу скерували на новий розгляд до першої інстанції
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.