За версією російського слідства, у лютому 2022 року підсудна знайшла реквізити для збору коштів на потреби української армії та здійснила кілька транзакцій. Загальна сума переказів склала близько 100 тисяч рублів.
Колеги загиблих зазначають, що жінки щодня оточували вихованців турботою та створювали для них відчуття безпеки, поки їхнє власне життя не обірвала російська атака.
Більшість ударів прийшлася на заклади надання допомоги, проте значна частина атак спрямована й на транспорт: 80% атак пошкодили амбулаторії, лікарні та медичні центри, а 20% атак припали на автомобілі екстреної допомоги та інший спецтранспорт. Кожен третій такий інцидент супроводжувався жертвами або пораненнями.
За даними правоохоронців, армія РФ цілеспрямовано поцілила дроном у задню частину авто саме тоді, коли люди опинилися всередині. Попри вибух і подальшу пожежу, постраждалим вдалося самостійно вибратися з салону. Машина вигоріла вщент.
За даними поліції, серед врятованих мешканців — 43 жінки та 26 чоловіків. Також із небезпечних зон вивезли п'ятьох дітей та 19 маломобільних людей, які потребували особливих умов транспортування.
За даними ОВА, влучання ворожих дронів зафіксували у трьох районах Харкова. У Слобідському районі внаслідок атаки пошкоджено фасад будівлі та скління вікон. В Основ’янському та Салтівському районах, за попередньою інформацією, безпілотники поцілили по території автозаправних станцій.
У Єврокомісії наголосили, що всі організації ЄС мають дотримуватися санкційного режиму. Також необхідно уникати надання майданчиків тим, хто підтримує або виправдовує війну Росії проти України.
Аби врятувати стареньку, бійці роти безпілотних наземних систем "Cerberus" застосували робота.
На об'єкті вже завершили монтаж 13 будинків. Наступний етап включає: підключення до інженерних мереж (електропостачання, водопровід та водовідведення); облаштування внутрішніх приміщень; встановлення необхідних меблів.
Сім’ю вперше вивезли у безпечне місце ще у грудні 2025 року. Впродовж усього часу 41-річна мати запевняла представників адміністрації, що вони облаштувалися в Чернівецькій області. Проте насправді родина таємно повернулася до рідного селища, яке перебуває під постійною загрозою обстрілів.
У прокуратурі зазначають, що так звана "суддя Алуштинського міського суду Республіки Крим" сприяє реалізації політики держави-окупанта щодо примусового переміщення громадян України з території півострова, попри їхній захищений статус відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
Як стверджують у ФСБ, затриманий — громадянин Росії 1960 року народження. Його звинувачують у співпраці зі Службою безпеки України. За версією російської спецслужби, чоловік нібито передавав через Telegram дані про об’єкти, які згодом зазнали кібератак. Під час обшуків у затриманого начебто вилучили техніку, яка "викриває його діяльність". Наразі він перебуває під арештом.
Раніше для російських військових, які беруть участь у війні проти України виділили 97 земельних ділянок у Севастополі під житлове будівництво
До санкційних списків потрапили компанії, які виробляють повітряні, надводні та підводні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, системи ППО та броньовану техніку. Загалом пакет проти ВПК охоплює 26 фізичних та 31 юридичну особу.
Раніше Кіровський районний суд окупованого Криму оштрафував Шевчука та призначив 13 діб адміністративного арешту.
Серед бранок Кремля п'ятеро українок – Ірина Данилович, Яна Суворова, Ірина Левченко, Анастасія Глуховська та Жанна Кисельова, яких росіяни затримали в окупації у Криму та Запорізькій області
Російська Федерація продовжує системно переслідувати журналістів, зокрема тих, хто висвітлює війну проти України та ситуацію на тимчасово окупованих територіях.
За словами Буткевича, повернення з російського полону не гарантує нормального життя — колишні в’язні часто мають проблеми зі здоров’ям, відсутні документи та змушені доводити факт ув’язнення.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.