З них майже 2 тисячі осіб у віці понад 70 років.
З них Україна змогла верифікувати майже 1700 осіб, яких росіяни утримують в місцях несвободи. Це вдалося зробити завдяки даним Міжнародного комітету Червоного Хреста та свідченням звільнених з полону.
Їх звинуватили у замаху на російського військовослужбовця, а Маргариту Харенко також звинувачують у "шпигунстві" та приналежності до організації "СІЧ-С14".
Станом на січень 2024 року Медійна ініціатива за права людини має інформацію про 21 загиблого українського військовослужбовця у полоні.
У полоні українські військовослужбовці можуть померти від поранень, які вони отримали на полі бою, від катувань або хронічних захворювань. До таких трагічних наслідків може призвести відсутність належного медичного обслуговування.
Переговорна група від України продовжує вести перемовини з російською стороною щодо майбутніх обмінів.
Під час зустрічі члени родин заручників скаржились на те, що вони постійно отримують від Коордштабу однотипні відповіді, а реальних результатів досі немає.
Країна-агресор досі не погодила роботу двох змішаних медичних комісії (ЗМК), завдяки яким мали повертатися додому або нейтральних країн важкопоранені військовополонені.
За півтора роки війни Україні вдалося повернути додому 2576 громадян України, з яких 144 цивільних.
МКЧХ намагається розширити мережу осіб, які можуть забезпечити доступ до військовополонених.
У Дмитра залишилася мати, двоє доньок, сестра та племінник.
Лубінець наголосив, що наразі відсутні реальні механізми повернення всіх цивільних з російського полону. На його думку, міжнародні організації, які повинні напряму бути залучені до цього процесу нічого не роблять та самоусунулись.
В МКЧХ радять заповнювати анкету, а не телефонувати. Це дозволить запобігти ефекту "зіпсованого телефону", а також уникнути перекручування прізвищ та інших даних.
Лубінець заявив, що він запропонував на платформі, однієї з двох найбільших організацій, які об'єднують омбудсманів світу, ідею створення нової організації, замість неефективного МКЧХ
Як рідні військовополонених з Оленівки майже рік збирають фото та відео з пропагандистських каналів, опитують звільнених з полону та нагадують про своїх поранених та загиблих рідних Україні й світові.
До початку війни Маргарита працювала фармацевтом в одній з місцевих аптек. Крім цього, вона є членкинею благодійної організації “Українська волонтерська служба” та вірянкою баптистської церкви. Знайомі та друзі знають її як добру та чуйну людину, яка завжди готова прийти на допомогу іншим.
Рідні Віктора досі не знають, де його утримують та що з ним відбувається. Сім’я сподівається, що їм вдасться його знайти та якомога швидше повернути додому
Команда МКЧХ звʼязується з родинами військовополонених, аби поділитися новинами від їхніх близьких
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.