У дописах російською мовою йшлося про те, що справу Шабуніна про "напад" розглядають уже майже дев’ять років. Автори стверджували, що Шабунін нібито сам затягує процес. У той самий час в ЦПК наголосили, що вже понад рік Шабунін їздить із військової служби на Сході до Києва на судові засідання.
У 2025 році громадянське суспільство України зазнало 180 випадків тиску й втрат на тлі війни, внутрішніх конфліктів і фінансової кризи, однак, як зазначає Центр прав людини ZMINA, зберегло здатність до мобілізації та впливу на державні рішення.
Більшість інформаційних атак мають схожі сценарії: різка заява, підхоплення в соцмережах, хвиля публікацій – і за кілька годин формується нова "версія реальності". ZMINA спробувала дослідити те, як працює ця модель тиску.
Адвокати Шабуніна заявили, що обвинувальний вирок у цій справі створить небезпечний прецедент, коли провокації можуть отримати більший юридичний захист, ніж реакція на них.
Йдеться про двох українських активістів – Ніну Потарську та Андрія Мовчана. Їх обох звільнили, при цьому Потарська заявила, що зазнала жорстокого поводження.
112 випадків тиску пов’язані з російською агресією. Водночас 66 випадків переслідування не були безпосередньо пов’язані з бойовими діями, йдеться про тиск з боку українських державних органів, місцевої влади, правоохоронців або недержавних акторів.
Віталій Шабунін наголосив, що саме провадження вдалося відкрити лише після суспільного тиску.
На початку засідання прокурор Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони заявила клопотання про дослідження трьох відеозаписів із камер спостереження, розташованих поблизу місця злочину – за адресою вулиця Українських Героїв, 11 та вулиця Українських Героїв 5 у центрі Одеси.
Стратегічні судові процеси становлять загрозу демократичним цінностям, зокрема свободі слова, а також перевантажують судову систему.
6 квітня КДБ Білорусі визнав чат – "СІЗО №1 Колядичі" – "екстремістським формуванням", після чого до переліку додали ще десятки подібних спільнот.
Апеляція переглядає вирок ухвалений Дніпровським судом Києва у 2023-му році, яким винними в організації нападу на Катерину Гандзюк визнано ексголову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та колишнього помічника депутата обласної ради Олексія Левіна.
під час обшуків правоохоронці вилучили телефон із доказами співпраці з російськими спецслужбами, а також компоненти для саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі.
Результати розгляду справи можуть вплинути не лише на подальшу долю "Екопарку Осокорки", а й на діяльність інших громадських організацій, які захищають природні території.
У заяві наголошується, що це рішення є прикладом політично вмотивованого переслідування. За словами підписантів, причиною вироку стала професійна діяльність журналістки, її публічна позиція та висвітлення злочинів Росії.
Адвокат стверджує, що Лаченков нібито регулярно поширював про нього неправдиву й дискредитаційну інформацію, чим заважав його професійній діяльності. Шевчук припускає, що такі дії могли бути виконані "на чиєсь замовлення".
Активістка звернулася до Броварської окружної прокуратури Київської області зі скаргою на неналежне процесуальне керівництво та відсутність прогресу в розслідуванні. У зверненні вона наголосила, що за рік у справі не встановлено винних, нікому не повідомлено про підозру і відсутній "зрозумілий прогрес".
За словами Майстренко, їй доводиться ховати матеріали справ і виносити техніку з офісу через побоювання несанкціонованого доступу. Вона також розповіла, що боїться виходити з дому в темну пору доби через ризик фізичного нападу. Адвокатка припускає, що загрози можуть походити, зокрема, від осіб, пов’язаних із забудовниками.
В ІМІ зазначили, що суддя спеціалізується на справах, які правозахисники та міжнародні організації вважають політичними переслідуваннями.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.