Офіс генпрокуратури зафіксував в Україні понад 20 тисяч воєнних злочинів та злочинів проти людяності – Мамедов

Дата: 27 Серпня 2021
A+ A- Підписатися

Офіс генерального прокурора зафіксував в Україні понад 20 тисяч воєнних злочинів та злочинів проти людяності з боку окупаційних адміністрацій. Серед них, зокрема, вбивства, насильницькі викрадення та переміщення громадян, експропріація і руйнування державного та приватного майна, мілітаризація дітей, примусовий незаконний призов на військову службу до Збройних сил РФ, знищення культурних цінностей, порушення екологічних норм тощо.

Про це в колонці для НВ повідомив екскерівник Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Гюндуз Мамедов.

Гюндуз Мамедов

Мамедов нагадав, що всі сторони збройного конфлікту мають дотримуватися правил війни починаючи з 1864 року. Відтоді необхідність гуманного поводження поширюється на мирне населення в збройних конфліктах будь-якого характеру.

“Колись французький маршал Мюрат у листі Наполеону зазначив: у Росії неможливо воювати, вони не дотримуються правил театру воєнних дій, проти шпаги дістають вила. Правила війни якраз і регламентовано Женевськими конвенціями починаючи ще з 1864 року, і всі сторони збройного конфлікту повинні їх дотримуватися. Їхнє порушення призводить до серйозної відповідальності. І приклад тому Нюрнберзький процес або трибунал щодо колишньої Югославії, – пише Мамедов і нагадує, що починаючи з XVIII століття розвивались і вдосконалювалися принципи, засновані на думці, “що вбивати беззахисних людей або завдавати їм шкоди суперечить воєнній традиції”

За його словами, всі факти грубих порушень країною-окупантом у Криму знайшли відбиття в матеріалах для Міжнародного кримінального суду (МКС). Із 2016-го тільки щодо ситуації в Криму до Офісу прокурора МКС українські правоохоронці надіслали 12 аналітичних повідомлень.

“Крім незаконного переміщення (громадян України на материкову частину РФ. – Ред.), це, наприклад, і масштабні й систематичні факти порушення прав власності. Ідентифіковано майже 4 тис. потерпілих: у 3,7 тис. незаконно відібрали майно, у 250 його знищили. Це воєнний злочин, оскільки знищення, експропріацію чужого майна заборонено Женевськими конвенціями, якщо вона не викликана воєнною необхідністю”, – повідомляє Мамедов.

Крім того, органи прокуратури дали першу оцінку в контексті економічних втрат від окупації Криму, встановлену на підставі попередніх даних матеріалів кримінальних проваджень, – 1 трлн грн.

Він нагадує, що наприкінці 2020 року Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду визнав, що в окупованих Криму і частинах Луганської та Донецької областей є воєнні злочини й злочини проти людяності. А це означає, що незабаром Україна може отримати рішення про відкриття повноцінного розслідування, але процедура ухвалення може зайняти ще певний час.

“Процес нешвидкий, кропіткий і відповідальний, результатів не буде “тут і зараз”, але він перспективний за правильної організації і розуміння”, – пише заступник генеральної прокурорки. Водночас він нагадує, що якби Україна ратифікувала Римський статут і стала членом цього суду, то суд уже почав би розслідувати повноцінну кримінальну справу.

“Поки ми затягуємо процес ратифікації, Україна не має права голосу в Асамблеї країн – учасників суду, щоб пришвидшити розслідування, не може стати активним учасником міжнародного кримінального процесу. Тому це ключове питання, якщо ми дійсно хочемо правосуддя, про це варто також комунікувати на державному рівні так само активно і голосно, як за останній рік звучить проблематика Криму”, – наголошує Гюндуз Мамедов. 

Гюндуз Мамедов та прокурорка Офісу прокурора МКС Фату Бенсуда

Нагадаємо, під час Кримської платформи 23 серпня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова наголосила на важливості ратифікації Римського статуту. Раніше голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик заявила, що через те, що Україна  не член МКС, розслідування злочинів у Криму та ОРДЛО може бути не в пріоритеті цього суду. 

Водночас Гюндуз Мамедов нагадує, що Міжнародний кримінальний суд – це додатковий інструмент для притягнення до відповідальності вищого політичного і військового керівництва РФ. Основна робота – на національній системі.

“На сьогодні вже тисячі правопорушень розслідуються українськими правоохоронними органами й розглядаються національними судами. З масштабних кримінальних проваджень – захоплення Криму, включно зі справами експосадовців, які сприяли окупації півострова; причетність до окупації організації “Український вибір“, захоплення українських військовополонених моряків, притягнення до відповідальності вищих представників чорноморського флоту РФ, які відіграли одну з ключових ролей у захопленні Криму, організаторів “живих щитів”, якими прикривалися “зелені чоловічки” під час взяття військових частин”, – повідомив Мамедов.

Він нагадав, що цими глобальними справами з кінця 2019 року в структурі Офісу генерального прокурора займається Департамент злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту.

“Після того як була збудована система щодо Криму, налагоджена робота з фіксації, моніторингу та аналізу доказової бази, розроблена стратегія розслідування воєнних злочинів, створено реєстр потерпілих, сформована хронологія подій окупації півострова і вибудувана комунікація з МКС і правозахисниками, цей досвід був застосований на центральному рівні – в департаменті. Тільки тепер з урахуванням Донбасу. Так само системно і на результат”, – пояснює він.

Водночас він наголосив, що для ефективної роботи в цьому напрямі нам необхідна імплементація в національне законодавство норм міжнародного кримінального та гуманітарного права. Відповідний законопроєкт Верховна Рада вже ухвалила, і він перебуває на підписі в президента Володимира Зеленського. 

Нагадаємо, 19 серпня правозахисники, активісти та рідні закатованих на Сході України громадян пікетували Офіс президента, вимагаючи від Володимира Зеленського підписати ухвалений парламентом законопроєкт 2689 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права”. Правозахисники обурені, що президент ушестеро перевищив законний термін підпису законопроєкту про воєнних злочинців. 

Як відомо, Україна підписала Римський статут 2000 року, але досі не ратифікувала документа. Під юрисдикцією суду перебувають найсерйозніші міжнародні злочини – геноцид, злочини проти людяностівоєнні злочини та злочини агресії. У липні 2019 року сплив трирічний термін відстрочення для ратифікації документа. 

Ратифікувати Римський статут МКС закликали ООНКоаліція за Міжнародний кримінальний суд і низка українських правозахисних організацій. Україна зобов’язана ратифікувати документ відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.  

Як відомо, майже 59% українців підтримують членство України в МКС.

Раніше постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич заявив, що немає жодного логічного аргументу проти членства України в МКС.

ZMINA докладно розповідала, чому парламенту слід якнайшвидше ратифікувати статут

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: