Щонайменше 3 984 громадянина України стали жертвами незаконного вилучення майна в окупованому Криму – правозахисники

Дата: 27 Липня 2021
A+ A- Підписатися
Правозахисники Регіонального центру прав людини та Української Гельсінської спілки з прав людини ідентифікували 3 984 жертви незаконного вилучення та знищення майна. З них 3 728 позбавили права власності на земельні ділянки, а 256 – жертви незаконного знищення належних їм об’єктів нерухомості.
 
Про це йдеться в дослідженні “Крим без правил: окупована власність”, що охопив порушення майнових прав у Криму за період з лютого 2014 до червня 2021 року. 
 

Російська Федерація та створені нею органи окупаційної адміністрації в перші дні окупації Криму проголосили непорушність майнових прав мешканців та юридичних осіб у Криму. Але водночас вони негайно ухвалили десятки актів, що мали на меті привласнити державне майно України, юридичних та фізичних осіб.

Українські правозахисники вказують на систематичність політики грубих порушень майнових прав і розцінюють її як форму тиску на мешканців України.

За словами експерта Регіонального центру прав людини Романа Мартиновського, найбільше порушень сталося протягом 2017 року, коли окупаційні суди ухвалили понад 70% рішень в усіх справах, які розглядалися “судами” протягом окупації півострова.
 
“Влада Севастополя вдалася до “інноваційних” підходів. Вони уклали угоду з приватною юридичною компанією, яка передбачала подання 2 500 позовів проти фізичних осіб – власників земельних ділянок. Ця компанія подавала позови за бюджетний кошт. Цинізм де-факто влади полягає в тому, що вона змушувала людей сплачувати податки й за ці податки вона ж відбирала в них майно. Друга “інновація” полягала в тому, що на запит “прокурора” м. Севастополя місцевий архів надавав відповіді про те, що в них відсутні оригінали відповідних розпоряджень українських органів влади, що було підставою отримання права власності на земельні ділянки. І попри те, що в людей були оригінали цих документів, “суди” погоджувалися з тим, що цих документів немає”, – каже правозахисник.
 
Він також додав, що правозахисна організація зафіксувала величезну кількість ідентичних текстів, де змінено лише ідентифікацію фізичних осіб та номер земельної ділянки. За його словами, це свідчить про відсутність справедливого розгляду таких справ. 

Тематичний огляд “Крим без правил: окупована власність” містить найповнішу інформацію про законодавче регулювання, міжнародні стандарти захисту права власності та ґрунтовні рекомендації для можливого припинення або зменшення кількості порушень в окупованому Криму.
 
Нагадаємо, 24 березня 2020 року російський президент Володимир Путін підписав указ, яким розширив перелік територій, земельні ділянки на яких не можуть перебувати у власності “іноземців” та “закордонних юридичних осіб”. До переліку територій, на які накладаються обмеження, потрапили 19 із 25 муніципальних утворень Криму. Заборона на володіння землею не поширюється на Сімферополь, Джанкой, Красноперекопськ, Білогірський, Красногвардійський і Первомайський райони.
 
У квітні окупаційна влада Криму прозвітувала, що кількість земельних ділянок у володінні “іноземних” власників, якими там вважають також українських громадян і компанії, скоротилася з початку року на 2 тисячі.
Напередодні указ російського президента про відчуження землі в окупованому Криму засудили в Європейському Союзі.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що після деокупації Криму права громадян України на землю будуть відновлені.

Раніше адвокат Микола Кіккас розповів, куди громадяни можуть скаржитися, якщо окупаційна влада відбирає землю в Криму. Також українські правозахисники оприлюднили алгоритм дій та відповідну сторінку для потерпілих унаслідок виконання де-факто владою Криму указу №201. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: