В Україні понад 200 тисяч учнів з різних причин продовжують навчатись онлайн – Лісовий
В Україні близько 200 тисяч учнів продовжують навчатись онлайн з різних причин. Найбільшу увагу держава зосереджує на прифронтових регіонах, де діти хочуть повернутися до очного навчання, однак безпекова ситуація цього не дозволяє. Виходом у таких умовах стає будівництво підземних шкіл.
Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий в інтерв’ю “Радіо Свобода”.
Ілюстративне зображення. Фото: MaRS Discovery DistrictТак, окрему групу становлять учні, які свідомо залишаються в онлайн-форматі. Це, зокрема, діти внутрішньо переміщених родин з Луганської, Донецької та Запорізької областей, а також інших окупованих територій, які продовжують навчання у своїх дистанційних школах.
Частину політики щодо повернення до офлайн-навчання переглянули й пом’якшили, оскільки значна кількість учнів обирає дистанційний формат. Серед них також є діти, які перебувають за кордоном, але залишаються в українській освітній системі.
За даними Міністерства освіти і науки, таких учнів за кордоном близько 60 тисяч. Вони продовжують навчання в українських школах дистанційно.
Водночас у відомстві зазначають, що повне повернення до офлайн-навчання залежить передусім від безпекової ситуації. У мирних умовах можливе поєднання форматів – онлайн-навчання та офлайн-позашкілля, однак базовою моделлю освіти вважають очну школу. Тобто онлайн-освіта зберігатиметься й надалі, але саме офлайн-школа залишається основною моделлю навчання. Онлайн-інструменти розглядають як додаткові засоби для навчального процесу.
За інформацією МОН, наразі в українській системі освіти перебуває понад 350 тисяч зареєстрованих учасників на національний мультипредметний тест. Близько 250 тисяч із них – цьогорічні випускники. Також близько 30 тисяч реєстрацій надходить від тих, хто перебуває за кордоном.
У міністерстві не фіксують суттєвого відтоку учнів через рішення про відкриття кордонів для чоловіків віком 18–22 років. Навпаки, кількість реєстрацій на тест зростає.
Окремо у відомстві наголошують, що близько 100 тисяч школярів щороку завершують навчання за кордоном і стоять перед вибором між іноземними та українськими університетами. У міністерстві працюють над тим, щоб ці учні обирали українську освіту, зокрема через дистанційні інструменти та спеціальні програми адаптації.
Також Лісовий нагадав про програму “зимового вступу”, яка дозволяє частині абітурієнтів, зокрема тим, хто має освітні втрати або повертається з-за кордону, пройти підготовчий курс перед вступом. До неї вже долучилися близько 100 університетів.
Міністерство, за словами посадовця, підтримує зв’язок з українськими учнями за кордоном і на окупованих територіях через різні освітні та культурні формати, включно з українознавчим компонентом і суботньо-недільними школами.
У відомстві також визнають наявність близько 100 тисяч дітей у прифронтових районах, яким необхідно забезпечити доступ до безпечного навчання. Для цього будують підземні школи. Уже введено в експлуатацію близько 100 таких закладів, ще понад 100 збудовано. Паралельно триває будівництво ще 113 шкіл. Загалом у роботі перебуває близько 220 підземних освітніх просторів. Вартість будівництва однієї школи розрахована на рівні 80–120 мільйонів гривень залежно від потужності. Загальні витрати на програму вже перевищили 20 мільярдів гривень, включно з фінансуванням попередніх років.
Рішення про будівництво, як зазначають у МОН, ухвалюють за визначеними критеріями: кількість учнів, безпекова ситуація, віддаленість від лінії фронту та потреби громади. До процесу залучають місцеву владу, обласні адміністрації та донорів, а частину проєктів співфінансують громади та міжнародні партнери.
Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні зруйновано понад 400 закладів освіти й пошкоджено більш ніж 4 тисячі. Окремо посадовець розповів про університети: 153 будівлі зазнали пошкоджень, ще три – зруйновано повністю.
На відновлення закладів освіти, за словами Лісового, працюють різні джерела фінансування – державний бюджет, місцеві бюджети, міжнародні партнери та донори, а також спецфонди університетів там, де це можливо. Разом з тим у частині випадків ідеться не лише про відбудову, а й про консервацію пошкоджених будівель і проведення аварійних робіт.
Водночас не всі пошкоджені корпуси потребують негайного відновлення: частину з них тимчасово не використовують у навчальному процесі або замінюють іншими приміщеннями. У прифронтових регіонах університети переважно працюють онлайн, а там, де дозволяє інфраструктура укриттів, частково зберігають очне навчання.
На відновлення університетів держава має близько 500 мільйонів гривень, однак потреба значно більша – приблизно 1,2 мільярда гривень. Загальна потреба у відбудові закладів вищої освіти перевищує 3 мільярди гривень.
