Залякала вбивством та вивезла до Росії: дівчина з Херсонщини розповіла, як сусідка змусила її їхати в РФ
Восени 2022 року Євгенія Кучеренко, мешканка села Новокаїри Бериславського району на Херсонщині, залякувала 15-річну Аліну Ковальову, яка товаришувала з її дітьми, тим, що прийдуть Збройні сили України та вб’ють її. Нібито через те, що дівчина спілкувалася з російськими військовими й брала гуманітарку. Злякавшись, Аліна погодилася їхати із сусідами до Росії.
Про це дівчина розповіла під час пресконференції благодійного фонду Save Ukraine.
“У нас у селищі жила Женя Кучеренко, я ходила до неї гуляти з її дітьми. І якось восени вона мені сказала, що прийдуть українці й будуть убивати”, – згадує Аліна.
На той час Євгенія співмешкала з російським військовим, і вони удвох розповідали дівчині, що нібито робитимуть українці, коли почнуть звільняти Херсонщину.
Дівчина пішла до матері Світлани й почала її вмовляти їхати. Однак та сказала, що українці їх не чіпатимуть і їм немає чого хвилюватись.
“Я їй говорила, що нас ніхто не чіпатиме, ми не проросійські. Але вона мені не повірила, повірила Жені та російському солдату”, – каже матір дівчини.
На початку листопада 2022 року дівчина потайки взяла з дому копію свого свідоцтва про народження та погодилася їхати з Кучеренко. Щоб вивезти людей – вагітну Євгенію з п’ятьма дітьми, її маму, сестру з племінницею та Аліну, – росіяни викрали авто місцевого вчителя.
“Того дня ввечері старший син питає: “А де Аліна?” Я відповіла, що в Жені. Тоді він каже: “Як у Жені? Я бачив, як Женю з іншими російські солдати посадили в машину й вивезли”. Ну в мене тоді істерика почалась”, – згадує Світлана.
Вранці вона пішла до російського коменданта й розповіла, що в неї викрали доньку й вивезли в невідомому напрямку.
“Ми з ним ходили до того вчителя, чию машину вони викрали. Той розповів, що до нього прийшли два російських солдати та просто забрали машину. Через день він її знайшов десь за селом. Вона була поламана. Видно, вони її кинули”, – розповідає мати Аліни.
За словами дівчини, далі до Каховки їх везли військовим “уралом”.
“У Каховці ми переночували й потім уже автобусом їхали до Краснодара. З Краснодара поїхали до Джубги (селище міського типу в Туапсинському районі Краснодарського краю. – Ред.). Там кілька тижнів пожили, і потім нас вивезли в місто Ковилкіно до Мордовії. Поселили в готель “Каспій”, а через деякий час Жені видали сертифікат на житло. І ми переїхали в дім”.
ZMINA вже розповідала, як влада РФ почала підготовку до депортації українських дітей у Росію ще за кілька років до повномасштабного вторгнення. І випадок Аліни це доводить. Адже після приїзду в Новокаховці на основі копії українського свідоцтва про народження дівчині зробили “свідетельство о рожденіі” та видали довідку, що вона залишає Херсонщину через родинні справи та “евакуюється” до Криму.
Вже 5 листопада дані про дівчину внесли до системи індивідуального обліку. Це реєстр Російської Федерації, в якому містяться відомості про отримувачів соціальних послуг, пенсій та інших страхових внесків. Дані про всіх громадян Росії, іноземців та осіб без громадянства є в цьому реєстрі.
Приїхавши до Мордовії, Євгенія Кучеренко оформила над Аліною так звану тимчасову опіку, яка дала їй право на отримання опікунських 10 тисяч рублів. Адже ще 18 лютого 2022 року – за шість днів до початку вторгнення – уряд РФ підписав розпорядження про виділення з резервного фонду 5 млрд рублів для виплати одноразової допомоги українцям, які “вимушено покинули території постійного проживання і прибули в екстреному масовому порядку” до республік РФ.
Крім того, згідно з російським законодавством, “тимчасово призначені опікун або піклувальник мають усі права та обов’язки опікуна або піклувальника”. Всі тимчасові опікуни також можуть звертатися від імені дитини щодо спрощеної процедури отримання нею громадянства Російської Федерації.
Наступного дня, 22 листопада, Євгенія влаштувала дівчину до місцевої школи. Зауважимо, уповноважена президента Росії з прав дитини Марія Львова-Бєлова неодноразово розповідала, що їхня політика щодо вивезених українських дітей не має на меті викорінення їхньої української ідентичності та русифікації. Однак у випадку з Аліною дівчина мала вивчати російську мову й літературу, а також окремо рідну (російську) мову й літературу.
Вже наприкінці року, 15 грудня 2022-го, в Аліни взяли відбитки пальців, а 2 березня 2023 року видали російське свідоцтво про народження. Тобто російська влада готувала всі документи для того, щоб надати українській дівчині російське громадянство.
Однак мати встигла вивезти Аліну з РФ.
“Ми постили оголошення в соцмережах, мої сини, які мешкали в Києві, звернулися там у поліцію. Пів року ми не знали, де перебуває Аліна”, – розповідає Світлана.
Коли навесні у фейсбуку з’явилася сторінка Євгенії Кучеренко, з нею на зв’язок вийшла старша донька Світлани. Та нібито пішла на контакт, дала свій російській номер телефону. Однак коли мати з донькою почали спілкуватись і постало питання повернення Аліни до України, жінка змінила своє ставлення.
“Коли Аліна намагалася спілкуватися з мамою телефоном, Євгенія його розбила. Тобто вона не хотіла, щоб Аліна спілкувалася з мамою, і всіляко перешкоджала спілкуванню. А коли вже вона зрозуміла, що мама їде, то просто віддала Аліну до притулку”, – розповів засновник БО Save Ukraine Микола Кулеба.
Був випадок, коли Аліна навіть просила маму не їхати через те, що нібито їх не випустять до України.
“Я говорила, що, доцю, я по тебе приїду і заберу тебе. А вона мені: “Мамо, тут говорять, що це квиток в один бік. Що тебе назад не випустять”. А я кажу: “Випустять, не випустять – усе одно по тебе приїду й заберу”, – згадує Світлана.
Тож наприкінці квітня, через пів року після фактично викрадення, Аліна нарешті повернулася до України.
Нагадаємо, за офіційними даними української влади, за рік війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними з відкритих джерел у РФ, росіяни вивезли 744 тисячі дітей. У Європарламенті вважають, що з 2014 року росіяни депортували до 300 тисяч українських дітей.
Деякі з тих, кого вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих “таборах”, про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставляться до них, як до тварин.
З початку травня окупаційна влада Запоріжжя вивезла з ТОТ понад 2 тисячі людей, серед яких чимало дітей.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини при Путіні Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йдеться, що їх підозрюють у воєнному злочині незаконної депортації дітей з України до Російської Федерації. Зараз до вивезення дітей доєднався й президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, бо саме за його дорученням дітей з ТОТ вивозять “на оздоровлення” до РБ.
Деякі члени Конгресу США також засудили викрадення українських дітей Російською Федерацією та внесли відповідну резолюцію на розгляд законодавців.
Зараз в Україні експерти ОБСЄ збирають дані щодо депортації дітей до РФ.
Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- мародерство;
- примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безоплатні, так і по платні психологічні консультації.