“Погрожували психлікарнею”: 16-річний Артем розповів про умови перебування в депортації

Дата: 11 Квітня 2023
A+ A- Підписатися

У вересні 2022 року російські військові під виглядом евакуації примусово вивезли на армійських “уралах” до тимчасово окупованої частини Луганської області дітей з Харківщини. Школярів розселили в школі-інтернаті, де змушували неповнолітніх українців розвантажувати гуманітарну допомогу й прибирати територію. За непокору погрожували психлікарнею.

Про це під час пресконференції благодійного фонду “Save Ukreine” розповів Артем Гуторов.

Артем Гуторов розповів, як до нього ставились у депортації

Коли окупаційні війська захопили Куп’янськ, це було на початку війни 24 лютого 2022 року, Артем навчався в школі. Однак здобувати освіту за російською програмою хлопець не захотів, тому й не відвідував школу. І лише у вересні, напередодні контрнаступу ЗСУ, він наважився поїхати з рідного селища до міста, щоб забрати документ про освіту. 

“Я приїхав до школи по атестат за 9 клас. Однак повернутися не зміг, бо росіяни перекрили виїзд із міста. Я зателефонував мамі й сказав, що заночую в школі”, – згадує хлопець.

А на ранок до школи прийшли російські військові й почали збирати дітей на “евакуацію”:

“Вони нам казали, що лишатися небезпечно, залякували. А потім посадили у військовий “урал” і повезли до Сватового”.

Через кілька днів дітей вивезли до тимчасово окупованого Старобільська, а потім до Перевальська Луганської області, де їх поселили в місцевій школі-інтернаті.  

“Нас заселили в кімнати, в яких нічого не було: ні ліжок, нічого, одні матраци були. Ми спали на підлозі, на цих матрацах без подушок, укривалися курточками”, – розповідає Артем. 

Спочатку дітям казали, що через тиждень їх заберуть, але ніхто по них не приїхав. Потім почали розповідати, що Україна погана, що вона нічого не може зробити й нічого не встановить. 

“Нас змушували співати російській гімн, вимагали, щоб ми під нього вставали. А коли ми не слухалися, лякали, що відправлять до божевільні”, – каже хлопець. 

Також Артем розповів, що викладачі погрожували відправити дітей у названі родини, якщо батьки найближчим часом їх не заберуть. 

Як розповів колишній Уповноважений президента України з прав дитини, а нині засновник благодійного фонду “Save Ukraine” Микола Кулеба, до їхнього фонду звернулася мати Артема й вони допомогли повернути хлопця додому. 

Раніше ZMINA писала, що уповноважена президента РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова відмовилася надавати списки вивезених до РФ українських дітей. Також вона зізналась, що російські спецслужби завадили поверненню депортованого з Маріуполя хлопця-сироти до України, де мешкає його старша сестра. 

Щоб забрати своїх дітей, громадяни України мають пройти кількагодинне спілкування з працівниками ФСБ. Рідні вивезених окупантами дітей мають доводити спецслужбам РФ, що вони можуть забрати свою дитину. Останнього разу через допити ФСБ померла жінка, яка хотіла забрати з Росії до України двох своїх онуків. 

Нагадаємо, за офіційними даними української влади, Росія депортувала з України понад 16 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Українських дітей розміщують у 57 регіонах РФ, зокрема в Сибіру, а також перевиховують у щонайменше 43 так званих “освітніх таборах”.

Деякі з дітей, яких вдалося повернути до України, розповіли про знущання та погрози фізичними покараннями з боку викрадачів.


Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

  • невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • мародерство;
  • примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter