В Ірані десятьох військових відправили до в’язниці за збиття літака МАУ два роки тому

В Ірані суд ухвалив вирок у справі щодо збиття в січні 2020 року літака авіакомпанії МАУ, визнавши винними в цьому десятьох військових. Унаслідок їхніх дій, які не були, як вважають судді, наслідком наказу, загинули 176 людей. 

Про це йдеться на сайті іранської судової системи. 

Фото: AP Photo / Ebrahim Noroozi

Український літак регулярного рейсу PS-752, який прямував з Тегерана до Києва, розбився 8 січня 2020 року. Судно зникло з радарів на шостій хвилині після злету. 

Як встановив іранський суд, командир зенітно-ракетного комплексу “Тор-М1” “усупереч наказу командного пункту та без отримання дозволу… випустив дві ракети по літаку”. Він тримав найсуворіше покарання – 13 років в’язниці. З цих 13 років три він отримав за ненавмисне вбивство 176 пасажирів і членів екіпажу, а 10 років – за ігнорування протоколів і “масштабу наслідків своїх дій”.

Дев’ять інших військових дістали терміни від одного до трьох років.

Окрім цього, командир має виплатити компенсації всім родичам загиблих, які цього вимагають.

Рішення суду схоже на висновки звіту Ірану щодо катастрофи, який Україна назвала “збіркою маніпуляцій, мета якої виправдати Іран”.  

Одразу після трагедії іранські військові відкидали свою причетність до катастрофи, називаючи головною причиною падіння літака його несправність. Утім, невдовзі повідомили, що “ненавмисно” збили борт. 

Фото: AFP

Імена засуджених іранська влада не називає, але українські правоохоронці раніше вимагали перевірити на причетність до скоєння злочину військовослужбовців нижніх ланок Корпусу вартових Ісламської революції:

• капітана Мехді Хосраві (Mehdi Khosravi, командир Тор-М1);
• першого лейтенанта Мейсама Хейроллахі (Meysam Kheirollahi, оператор);
• третього лейтенанта Саєда Ахмада Мірі (Seyed Ahmad Miri, оператор);
• першого лейтенанта Маґаммада Маджіда Еслама Дооста (Mohammad Majid Eslam Doost);
• капітана Саджада Мохаммаді (Sajjad Mohammadi);
• майора Хамеда Мабхута (Hamed Mabhout);
• другого бригадного генерала Ібрагіма Сафаї Кіа (Ibrahim Safaei Kia);
• бригадного генерала Алі Акбара Сейдуна (Ali Akbar Seydoun);
• військового Іранської армії полковника Мостафу Фараті (Mostafa Faratі).

Також ще в січні 2020-го командувач аерокосмічних сил Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджізаде казав, що його підрозділ бере на себе відповідальність за трагедію.  

Щодо компенсацій, які призначив іранський суд, то їхній розмір, на думку урядів країн загиблих пасажирів, мав стати результатом домовленості, а не одностороннім рішенням.

Іранська влада пропонувала родичам по 150 тисяч доларів, але в Канаді, семеро громадян якої вимагали компенсації за смерті рідних, суд призначив багатомільйонну компенсацію. Її сума загалом сягнула приблизно 90 мільйонів доларів США. Сім’ї загиблих канадців розповідали про залякування та погрози влади Ірану. 

Загалом жертвами трагедії стали громадяни сімох країн: 

• 11 українців, серед них двоє пасажирів та дев’ять членів екіпажу, яким посмертно присудили звання Героїв України;
• 82 іранці;
• 62 канадці, більшість із яких мали подвійне громадянство з Іраном;
• 10 громадян Швеції,
• чотири громадянина Афганістану,
• три громадянина Німеччини,
• три громадянина Великої Британії.

Міжнародне законодавство покладає відповідальність за розслідування подібних авіаційних катастроф на країну, де вони сталися, однак ці правила критикували уряди родин загиблих. До прикладу, Канада не має дипломатичних відносин з Іраном, адже визнала країну “прихильницею тероризму”. Через це іранська сторона не відповідала на запити канадської, тож остання вимагала, щоб трагедію розслідували не тільки в Ірані. 

У Канаді збиття літака вважають терактом. 

Люди в Канаді тримають плакати зі світлинами загиблих унаслідок катастрофи. Фото: AFP

Українські правоохоронці також вели слідство щодо катастрофи. Вони провели понад дві сотні процесуальних та слідчих дій, а також надіслали десятки запитів про міжнародну правову допомогу до інших країн. 

Україна розглядала п’ять версій подій, що могли призвести до авіакатастрофи, однак їхній зміст був таємницею слідства. 

Нагадаємо, що після катастрофи та зізнання влади Ірану в “ненавмисному” збитті літака в країні спалахнули протести. Влада почала тиснути й на журналістів, які висвітлювали катастрофу. Іранська розвідка прийшла щонайменше до двох десятків медійників, зокрема через їхні пости в інстаграмі, де вони просили вибачення за поширення владної пропаганди.

Правозахисники закликали українське МЗС та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини, звернутися до Ірану, щоб звільнити з ув’язнення правозахисницю Бахаре Хедаят. Активістку відправили за ґрати на чотири роки та вісім місяців за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку.