З усіх боків: на активістів тиснуть праворадикали, правоохоронці та місцева влада
У третьому кварталі нинішнього року Центр прав людини ZMINA зафіксував 35 нових випадків переслідування громадських активістів на підконтрольній Україні території: 13 – у липні, 13 – у серпні та дев’ять – у вересні. Минулого року таких випадків було 27, тобто ситуація з безпекою погіршилася.
Переважна більшість задокументованих інцидентів сталася в Києві – 15, на другому місці Київська область – п’ять, далі Одещина, Луганщина й Харківщина – по три та Дніпропетровщина – два. По одному випадку переслідування зафіксували на Донеччині, Рівненщині, Миколаївщині та в Запорізькій області.
Для того щоб завадити активістам, застосовувалися різні методи та способи: окрім побиття та погроз – залякування, втручання в приватне життя, підпали автівок, цькування в мережі. Причому до тиску на громадських діячів вдавалися як праворадикали, так і представники правоохоронних органів і місцевої влади.
Джерело: dw.comСеред потерпілих найбільше ЛГБТ-активістів
Найчастіше активістів намагалися залякати, таких спроб зафіксували 10. Йшлося, зокрема, про надсилання фізичних артефактів – похоронної атрибутики, розклеювання містом плакатів з фотографіями активістів для психологічного тиску на них тощо. Проте більшість випадків тиску на ЛГБТ-активістів відбувалася після публікації їхніх даних в ультраправих телеграм-каналах – як в анонімних або пов’язаних з медіаплатформами праворадикалів (“Катарсис”, “Вольєр”, “Солярис” тощо), так і каналах конкретних організацій та діячів (“Традиція і порядок”, її очільник Богдан Ходаковський, керівник одеського осередку Ілля Попков та інші).
Фото: Наталія АдамовичВодночас за цей же період задокументовано вісім випадків фізичних нападів на громадських активістів і стільки ж – пошкодження їхнього майна. Ще чотири випадки мали ознаки дискредитаційних кампаній, причому в одному з них для створення інформаційного приводу в спеціалізованому виданні було опубліковане художнє оповідання.
Два випадки тиску на активістів мали ознаки неправомірного юридичного переслідування, і по одному – незаконного затримання чи обшуку, перешкоджання діяльності громадської організації, порушення приватності.
У деяких інцидентах ішлося про кілька видів переслідування одночасно.
Найбільше атак з липня до вересня 2021 року вчинили на ЛГБТ-активістів, антикорупційні активісти на другому місці, на третьому – активісти, які протидіють незаконному будівництву.
Водночас організація “Лабораторія цифрової безпеки” за цей же період зафіксувала 17 інцидентів:
- 13 спроб фішингу щодо облікових записів громадських активістів та журналістів;
- одну фішингову кампанію, що виглядала як листи від поліції;
- один злам облікового запису у фейсбуці через повторне використання пароля та скидання через резервну пошту;
- два злами облікових записів у ватсапі через перехоплення смс.
Прикладів ефективного розслідування погроз активістам наразі не зафіксовано.
Цькували в мережі та залякували близьких
Для того щоб змусити активістів замовчати, їх намагалися залякати, погрожували та вдавалися інших форм тиску (незаконні затримання та обшуки тощо), зокрема й з боку правоохоронців.
Так, 7 липня розпочалося цькування в соцмережах громадської активістки з Демидова Київської області Анастасії Ноздровської. Це трапилося після оприлюднення нею анонсу про допит у справі щодо вбивства її матері, правозахисниці Ірини Ноздровської, начальника поліції Київщини Андрія Нєбитова. У своєму дописі жінка згадала про розмови між Нєбитовим та обвинуваченим Юрієм Россошанським, під час яких перший переконував другого зізнатися у вбивстві, а той у відповідь висловлювався про домовленості щодо менш жорсткої кваліфікації злочину.
Анастасія Ноздровська. Фото: Українські новиниЗа годину після публікації в коментарі до неї прийшли користувачі фейсбуку з образливими повідомленнями та звинуваченнями в “піарі на смерті матері”, зведенні наклепу на поліцейських тощо. За словами активістки, коментарі надходили як від порожніх акаунтів, що виглядали як боти, так і від облікових записів чинних співробітників органів правопорядку.
Увечері 8 липня жінці надійшло приватне повідомлення з погрозами вбивством від невідомого їй користувача Taras Nemtsov14.
Анастасія Ноздровська – дочка громадської активістки Ірини Ноздровської, яка загинула 2017 року, є потерпілою в цій справі, що розглядається в Шевченківському районному суді Києва.
Також 7 липня в Києві студенту одного з київських вишів, ЛГБТ-активісту на ім’я Остап почали надходити погрози через те, що він напередодні вивісив з вікна в гуртожитку веселковий прапор. Він зробив це 5 липня для того, щоб показати, що після завершення прайд-місяця потрібно продовжувати привертати увагу до утисків прав ЛГБТ-спільноти.
Наступного дня йому в телеграм написав заступник декана факультету: мовляв, дирекція студмістечка цікавиться, для чого на гуртожитку розмістили ЛГБТ-символіку і чи не збирається він у такий спосіб “рекламувати цей напрям”. Як пояснив хлопець, бесіда відбувалася мирно, але формулювання здалися йому дотепними, тож він опублікував скриншоти повідомлень у твіттері.
Згодом скриншоти розмови поширили в телеграм-каналі “Червоний губер”, де, на думку потерпілого, їх побачили адміністратори ультраправого телеграм-каналу “Катарсис”. Після цього зробили допис із образливим коментарем і посиланням на інстаграм-акаунт студента.
“Відтоді мені почали писати в особисті повідомлення погрози на кшталт “Готуйся, тебе вже шукають”, “Умри, п*дорас”, “Знімай ганчірку” тощо. Дехто також погрожував, що прийдуть під гуртожиток”, – розповів він Центру прав людини ZMINA.
Хлопець звернувся до поліції через погрози, проте кримінальне провадження, всупереч вимогам законодавства, не відкрили. Активіст оскаржив бездіяльність органів правопорядку в суді.
3 серпня група поліцейських у Слов’янську на Донеччині приїхала додому до громадського активіста Дмитра Браславського і чинила тиск на його матір. Поліцейські демонстративно телефонували керівництву, показували їй свою табельну зброю тощо. За словами активіста, це відбулось у відповідь на те, що він надіслав їм інформаційний запит.
Як розповів Браславський, місцева поліція ініціювала створення телеграм-чату для того, щоб полегшити комунікацію з громадянами. Протягом липня він туди звертався кілька разів, зокрема щодо стихійних ринків, але не бачив, щоб поліція реагувала. Натомість активіста заблокували в цьому чаті. Тоді він написав інформаційний запит як громадянин, щоб з’ясувати, що саме поліція зробила у зв’язку з його зверненнями. Відповіді не отримав, зате група поліцейських приїхала до нього додому.
10 серпня 2021 року у Вишгороді на Київщині невідомі доставили до будинку, де мешкає родина громадського активіста Владислава Дулапчія, похоронний вінок з написом на стрічці “Життя – пісок” і перекинули через паркан.
Джерело: скриншот з відео Владислава ДулапчіяДулапчій – голова громадської ради при Вишгородській райдержадміністрації та голова громадської організації “Рідне місто Вишгород”, що веде антикорупційну діяльність. Він пов’язує інцидент лише зі своєю громадською діяльністю, зокрема протидією незаконному видобутку піску з Дніпра, для складування якого використовуються здані в оренду під будівництво торговельно-розважального комплексу комунальні земельні ділянки.
“Мені надходили погрози: мовляв, не сунь свого носа, це тобі не потрібно і таке інше. І моїй дружині в будинок, у якому я навіть не проживаю, вона проживає там з дітьми, через ворота закинули оцей вінок з написом, що “життя – пісок”. Уже, як я розумію, почали залякувати моїх близьких, щоб вони вплинули на мене і заборонили цим займатися”, – розповів активіст у коментарі ZMINA.
18 серпня 2021 року в Києві на вулиці Обсерваторній, 6, де розташована одноповерхова будівля ХІХ століття, відома як садиба Барбана, група невідомих у темних куртках з каптурами й у медичних масках напала на активістів, які проводили безстроковий мітинг проти знесення згаданої будівлі, не пропускаючи туди будівельної техніки.
За словами одного з потерпілих, історика Олександра Візерського, шестеро молодиків спочатку казали, що вони представляють “благоустрій”, проте жодних документів не показали. Протестувальники зробили висновок, що це найняті забудовниками тітушки. За словами Візерського, ті розкидали лавки, на яких сиділи мітингувальники, намагалися їх розштовхати. На Візерському порвали теніску й завдали кілька ударів в обличчя, шию та тулуб, коли той намагався не дати їм вибити з рук або забрати телефон іншого активіста, який хотів викликати на місце поліцію.
Протестувальники написали в поліцію заяви. Одного з нападників впізнали й передали його дані поліцейським. Проте поліція не почала провадження (ймовірно, повідомлення про злочин було зареєстроване як звернення громадян).
Також Візерський повідомив про усні погрози, які надходили йому та його дружині, що також виходить на протести проти знесення садиби Барбана, від осіб, яких потерпілі ідентифікують як представників забудовника.
19 серпня поліцейські затримали двох активістів організації “Захистимо Протасів Яр” Іллю Ткаченка та Євгена Черепню під час мітингу проти знесення садиби Барбана. За словами Черепні, до нього підбіг поліцейський і почав штовхати на тротуар, викручувати йому руки. Ткаченко хотів запитати, що відбувається, але в цей момент інший поліцейський ззаду схопив його за шию і повалив на асфальт.
Затримання активістів на Обсерваторній. Джерело: скриншот з відео журналіста видання “Ґрати” Станіслава ЮрченкаОбох затримали та доправили до Шевченківського управління поліції, склавши на кожного по два протоколи про адміністративне правопорушення – за статтями 173 (дрібне хуліганство) та 185 (злісна непокора законній вимозі поліцейського).
Суд розглянув протоколи щодо Черепні, повністю його виправдавши, засідання щодо Ткаченка відклали через лікарняний судді.
ZMINA кваліфікувала цей випадок як незаконне затримання активістів.
27 серпня громадська активістка Альона Казанська, яка серед іншого займається питаннями прав жінок та ЛГБТ у ромських спільнотах, повідомила про погрози й переслідування через її участь у зніманні фільму “Чачьо” (з ром. “чесний”) режисера Віталія Гавури. Стрічка порушує тему ставлення до гомосексуальності в ромських спільнотах. За її словами, тиск почався ще 2020 року, і вони з чоловіком були змушені переховуватись у друзів. Потерпіла зазначила, що отримувала телефонні дзвінки з погрозами фізичною розправою, а також усні погрози від деяких родичів.
Альона Казанська. Джерело: chirikli.com.ua21 вересня громадський активіст, ексдепутат Верховної Ради Єгор Фірсов повідомив про погрози фізичною розправою активістці-зоозахисниці, юристці Євгенії Прокопенко у фейсбуці від користувача, підписаного як Олексій Святогор. Той залишав коментарі (зокрема, під згаданим постом Фірсова) з обіцянкою “взяти в заручники” й “порізати будівельним ножем” активістку, якщо інші зоозахисники не перестануть йому протидіяти.
Поліція Києва за фактом описаних подій почала розслідування за частиною 1 статті 129 (погроза вбивством) ККУ.
Били на вулиці та навіть у приймальні мера
Активістів та активісток не тільки намагалися залякати словесно, але й нападали на них фізично.
Так, 15 липня в Дніпрі двоє невідомих напали на громадську активістку Наталію Ешонкулову в під’їзді її будинку. Жінку вдарили по голові, вона втратила свідомість. Врятували її сусіди, які вибігли на шум. Нападники втекли, але активістка встигла побачити, що в одного з них був ніж.
Наталія Ешонкулова. Джерело: фейсбук-сторінка активісткиЗа словами Ешонкулової, їй пошкодили кілька зубів, зламали ніс, також вона отримала струс мозку, синці й садна на обличчі. Активістку госпіталізували, серед іншого їй довелося робити операцію на носі, щоб нормально дихати.
Жінка переконана, що нападники хотіли її вбити, і пов’язує напад зі своєю громадською діяльністю.
“Мала необережність скерувати на кожного депутата Верховної Ради листа з проханням обмежити у волі не лише Умку ">і , а й решту інших за списком, які кошмарять регіон. На мого листа була реакція правоохоронних органів, і цього ж дня мене жорстоко побили”, – написала активістка на своїй сторінці у фейсбуку.
16 липня поліція Дніпропетровської області повідомила, що кваліфікувала напад як замах на вбивство, а вже 24 липня двох чоловіків за підозрою в причетності до нападу на Ешонкулову затримали. Як повідомив начальник Нацполіції Ігор Клименко, їх упізнала потерпіла. Обидва затримані – мешканці Дніпропетровщини.
2 вересня керівник громадського об’єднання “Антикорупційний регіональний фронт” Валерій Харчук заявив про фізичну агресію з боку міського голови Рубіжного Сергія Хортіва. За словами активіста, він прийшов до приймальні Хортіва поставити запитання щодо того, де саме будуть створені умови для навчання після закриття Рубіжанської обласної санаторної школи для дітей, хворих на сколіоз.
Валерій Харчук. Джерело: i.ytimg.comНа прийманні в мера разом з Харчуком був активіст Сергій Завгородній, який мав намір фіксувати зустріч і розмову на відео. Однак, за їхніми словами, міський голова нічого коментувати не став, а схопив стілець і намагався ним їх побити – в обох залишилися синці.
“Мене цікавило питання інклюзивної освіти. Я хотів cпитати в очільника міста, де навчатиметься моя дитина, бо школа-інтернат у нас не функціонує, документи вони передадуть лише до навчального закладу, який погодиться нас прийняти. Мав намір поцікавитися, в якій же школі місцева влада облаштувала інклюзивні класи й де зможе проходити навчання моя дитина. У відповідь міський голова схопився за стілець”, – уточнив обставини інциденту активіст.
Поліція Луганщини повідомила на запит Центру прав людини ZMINA, що за цим фактом почала провадження за частиною 1 статті 126 (побої і мордування) ККУ.
Це лише один з нападів на активіста: у квітні йому вже підпалювали машину, у червні – дві автівки облили кислотою, у липні знов підпалили автівку, у вересні – пошкодили замок у дверях квартири, де він мешкає з родиною.
У четвертому кварталі зафіксовано чергову спробу тиску: в листопаді Харчуку знову намагалися спалити автівку.
16 липня 2021 року в Куп’янську на Харківщині напали на активіста, одного із засновників і керівника Об’єднання громадян – координаційного центру боротьби з корупцією міста Куп’янськ Сергія Кудрявцева. За словами потерпілого, ввечері під будинком його підстерегли двоє невідомих у медичних масках і побили: зламали йому ніс, завдали струсу мозку, травми щелепи й численних гематом.
Поліція почала провадження 17 липня 2021 року за статтею 125 (умисне тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.
20 липня 2021 року в Києві під стінами Шостого апеляційного адміністративного суду ультраправі напали на білоруського й українського активіста Олексія Боленкова, коли той ішов на засідання, де мала розглядатися скарга на рішення СБУ про його примусове повернення до країни походження (Білорусі), яку підтримав суд першої інстанції.
Олексій Боленков. Джерело: suspilne.mediaПроти активіста застосували газовий балончик, били по голові й закидували курячими яйцями. Коли група людей, які також перебували під судом (серед них було кілька активістів лівого крила, які прийшли на підтримку Боленкова, а також білоруська журналістка Євгенія Долгая), намагалася зайти з ним усередину приміщення, на них також напали.
Водночас були повідомлення про пізніші напади на окремих осіб, які прийшли на підтримку Боленкова під суд, а також після завершення засідання.
Натякали на доступ до листування і залякували рідних
За третій квартал нинішнього року дослідники ZMINA зафіксували спроби юридичного тиску на активістів, а також перешкоджання діяльності громадських організацій.
Зокрема, 5 липня поліція Броварів на Київщині почала провадження за статтею “Підроблення документів” через те, що активісти громадської організації “Берегиня” надсилали запити й звернення нібито з метою паралізувати роботу та надалі подавати до суду й отримати вигоду. Заяву подав голова ОТГ Віталій Крупенко. За словами голови ГО Вікторії Губської, її та ще чотирьох членів викликали на допит до поліції як свідків. Під час допиту їм дали зрозуміти, що в поліції був доступ до листування організації.
15 вересня в Києві ПрАТ “Квіти України” подало позов про захист честі, гідності й ділової репутації проти активіста ініціативи “Зберегти Квіти України”, історика Тараса Грицюка та телеканалу “1+1”. Розглядати справу має Подільський районний суд Києва, перше засідання призначено на кінець грудня.
Будівля в стилі модерн “Квіти України”, через яку точаться суди щодо авторських прав. Джерело: АпострофПотерпілий вважає позов спробою тиску на ініціативу та частиною стратегії забудовника, який має намір демонтувати будівлю “Квіти України”. Останню зведено у 80-х роках ХХ століття як навчально-методичний павільйон у стилі післявоєнного модернізму за проєктом архітектора Миколи Левчука.
У липні нинішнього року Шевченківський районний суд міста Києва заборонив власнику демонтаж будівлі на час судового процесу щодо порушення авторських прав Левчука. Зараз забудовник оскаржує цю заборону.
Намагалися дискредитувати
25 серпня видання “Комсомольская правда в Украине” опублікувало авторську колонку Євгена Горіна, де той звинуватив громадських активістів і блогерів Сергія Стерненка та Романа Сініцина в замовній дискредитації чинного голови Нацполіції Київщини Андрія Нєбитова.
Приводом стали критичні публікації активістів про відкриття пам’ятника поліцейському, який, на їхню думку, зовні схожий на Нєбитова, а також про відеоролик із привітанням останнього з днем народження, записаний поліцейськими під час репетицій параду до Дня Незалежності, який спочатку розмістили на фейсбук-сторінці поліції Київської області, а потім видалили. Стерненко присвятив цьому випуск свого блогу на ютубі, а Сініцин – низку дописів у соцмережах.
Колонку Горіна повністю передруковували видання “Рупор” і “Багнет”, ще кілька видань використали її як джерело для “новин”.
На думку експертів, у поширенні згаданого матеріалу простежується системна робота й використано схему спланованої інформаційної атаки на активістів.
Цього ж дня видання “Аргументум” та From-Ua88 оприлюднили матеріал “Літературна Україна опублікувала оповідання про чорну піарницю, прототипом якої є Ірина Федорів“. Умовним “інформприводом” для публікації стало оповідання Максима Черешні “Федорівщина”, або Замовна журналістика під прикриттям вдавано чесних мотивів”, розміщене на сайті “Літературна Україна” в липні нинішнього року. Текст містить маніпулятивні твердження, у ньому сумнівні й неправдиві твердження про відомих місцевих активісток подаються як загальновідомі й перевірені.
Цей прийом використовувався в низці дискредитаційних кампаній проти громадських діячів, проте стилізацію під літературний твір ZMINA зафіксувала вперше за час моніторингу.
Ірина Федорів. Джерело: i.ytimg.comФедорів – головна редакторка сайту “Чесно”, блогерка, ексдепутатка селищної ради смт Коцюбинське 6-го скликання (з листопада 2010 року). Виступає за збереження Біличанського лісу, який прилягає до селища й частину земель якого намагалися віддати під забудову.
30 серпня в низці медіа з’явилися матеріали щодо антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, які мають ознаки маніпуляції. Це сталося після оприлюднення ним планів діяльності ГО “Центр протидії корупції”, серед яких пункт про лобіювання просування механізму заборони в’їзду до США “ворогам реформ і членам їхніх сімей”.
20 вересня керівниця ГО “Інсайт” Олена Шевченко повідомила про появу в Києві кількох білбордів з фотографіями ЛГБТ-активістів, а також фігурантів деяких кримінальних справ і звинуваченнями всіх ЛГБТ-активістів у педофілії та вбивствах людей. Вони також містили посилання на телеграм-канал GrantDetector, створений 19 вересня, де можна було знайти більше контенту з мовою ворожнечі щодо ЛГБТ, громадських активістів, бездоказові звинувачення і маніпулятивні твердження стосовно них тощо.
Власник білбордів компанія Bigmedia, а також Асоціація операторів зовнішньої реклами заперечили, що давали дозвіл на розміщення такого контенту в Києві.
Втручалися в особисте життя
15 липня 2021 року ультраправий телеграм-канал “Катарсис” опублікував декілька дописів про ЛГБТ-активістку Софію Лапіну, виклавши посилання на її профілі в соцмережах та її особистий номер телефону.
Напередодні інциденту, як зазначає правозахисниця, їй зламали електронну пошту та деякі месенджери, а також намагались отримати доступ до банківського рахунку і взяти кредит на її ім’я. До того ж їй стали надходити повідомлення в телеграмі та інстаграмі (каже, що всього отримала їх близько 20 024) з образами й погрозами фізичною розправою.
29 серпня ультраправий телеграм-канал “Катарсис” опублікував секс-відео за участю голови ГО “Українські ЛГБТ-військові за рівні права” Віктора Пилипенка та кількох інших людей, серед яких також були представники цієї організації. Перед цим у згаданому телеграм-каналі публікувалися скриншоти з цих відео з глузливими підписами.
Як розповів ZMINA Пилипенко, оригінал відео був опублікований у закритому неформальному телеграм-чаті “Ахіллове братство”, який діє вже три роки й учасники якого можуть публікувати тут різний контент без цензурування.
Спершу відео з’явилося в коментарях до одного з постів ультраправого телеграм-каналу Solaris. Як з’ясувалося, один з учасників спільноти, який позиціював себе як контрактник-гей, завантажив і злив відео ультраправим.
До активістки ZMINA застосували “смс-бомбінг”
21 липня під час пресконференції “(Не)дружня країна: чи безпечна Україна для білорусів, які вимушені тікати від режиму?” невідомі атакували акаунти в месенджерах комунікаційної менеджерки ZMINA Ірини Іванченко.
За її словами, атака почалася разом з початком медіазаходу й тривала близько пів години: їй телефонували з російських номерів, надійшло понад десяток повідомлень про спроби входу в телеграм-акаунт, а також різні повідомлення з кодами реєстрації на різних сервісах на зразок ICQ та “Мультиплексу”.
Ірина Іванченко. Фото: ZMINAУ громадській організації “Лабораторія цифрової безпеки” пояснили, що, найімовірніше, йдеться про так званий смс-бомбінг, для використання якого потрібно знати лише контактний номер людини. Так зловмисники намагаються відвернути увагу людини й завадити її роботі. Іванченко припустила, що в такий спосіб невідомі намагалися зірвати пресконференцію, яка стосувалася ситуації з білорусами в Україні. Серед проблем, на які вказували правозахисники, була практика співпраці українських органів правопорядку з білоруськими силовиками й видворення білорусів з України.
За день до описаних подій керівник ультраправої організації “Суспільство майбутнього” Євген Карась у телеграмі опублікував повідомлення такого змісту: “Є журналісти-патріоти (з посвідченням ЗМІ), які в обід завтра можуть присвятити годину в центрі?”, що може свідчити про підготовку провокацій на пресконференції. Пізніше Карась дивився трансляцію медіазаходу й активно коментував її на своєму каналі.
Пошкодження майна
29 липня вночі в Куп’янську на Харківщині невідомі підпалили автівку антикорупційного активіста Сергія Кудрявцева, припарковану поряд з його приватним будинком. Потерпілий пов’язує інцидент зі своєю громадською діяльністю з протидії вирубуванню лісів та відімкненню сіл від газопостачання (ситуацію він висвітлює на своїй фейсбук-сторінці).
Підпалу передувало побиття активіста 16 липня.
7 вересня в Борисполі на Київщині невідомі пошкодили автомобіль експерта Східної правозахисної групи, ексспівробітника Офісу Уповноваженого ВР з прав людини Павла Лисянського.
Невідомі розбили заднє бокове скло, облили колеса невідомою рідиною, схожою на клей, і прикріпили на капот автівки мертвого кажана. Лисянський вважає інцидент показовим залякуванням і пов’язує зі своєю громадською діяльністю в Східній правозахисній групі, а саме з висвітленням порушень прав людини в ОРДЛО.
Пошкоджена автівка експерта. Джерело: фейсбук-сторінка Павла ЛисянськогоУночі 30 вересня невідомі спалили автівки двом представницям правління ОСББ “Фаворит” у Києві – Марині Хохряковій та Вікторії Федоренко. Вогнем пошкоджено машини ще двох мешканців будинку.
Обидві потерпілі пов’язують те, що сталося, з діяльністю ОСББ. За їхніми словами, наразі тривають суди за позовом правління щодо ймовірно незаконного захоплення нежитлових приміщень в одному з будинків об’єднання, а також один з жителів намагається через суд дозволити під’єднання додаткових кабелів.
Як уже згадувалося вище, декілька інцидентів з пошкодженням майна зафіксовано щодо активіста Валерія Харчука з Рубіжного.
За дев’ять місяців року – 88 випадків переслідування активістів
Аналіз аналітиків ZMINA свідчить про те, що ситуація у сфері громадської діяльності та правозахисту в Україні погіршується.
Так, протягом дев’яти місяців 2021 року зафіксували 88 випадків переслідування за громадську діяльність на підконтрольній Україні території. За аналогічний період минулого року – 77.
Події відбувались у 16 областях, але найбільше задокументовано в місті Києві (37) та на Одещині (10). По сім інцидентів зафіксовано в Київській, Харківській та Луганській областях. В окремих випадках ішлося про серійний характер переслідування.
Повну версію звіту “Активізм-2021: моніторингова доповідь щодо переслідувань активістів і правозахисників на підконтрольній уряду території України (липень – вересень 2021 року)”, підготовленого Центром прав людини ZMINA в межах проєкту “Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні” в партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки ЄС, можна знайти тут.
Фото обкладинки: Герман Крігер / Watchers.Media
