"Мирних просто били. Більше за інших били тих, у кого були родичі в ЗСУ. Їх фактично закидували до нас вже без свідомості", – розповів Андрій Руденко.
Людину у поліцейському відділку побили до такого стану, що в неї серце зупинялося. Коли його завели в камеру, буквально через 15 хвилин його організм почав відмовляти.
Журналіст ZMINA поспілкувався з Анатолієм та його дружиною Наталею під час польової місії на деокуповану Харківщину. Чоловік розказав, зокрема, як його били за те, що назвав Бандеру героєм, вимагали визнати себе коригувальником ЗСУ, а потім намагались змусити знімати відеоблоги, що прославляють російську армію та владу.
Жінці погрожували зафільмувати чергове зґвалтування та надіслати відео сину. Протягом кількох днів її катували, в тому числі за допомогою електричного струму. Командир ефесбівців ґвалтував жінку, доки вона не погодилася на співпрацю. Жінка розповіла, що намагалася вчинити суїцид, поки утримувалася на базі ФСБ.
МЗС закликало світ запровадити санкції щодо посадових осіб, причетних до переслідувань громадян України
За словами Ірини Данилович, вже чотири місяці у неї – порушення слуху і вона постійно чує дpзін у лівому вусі, що завдає їй нестерпних мук
Сергія Котова били, травмуючи хвору ногу, одягали мішок на голову, стріляли над головою, погрожували вбити.
За інформацією Генштабу ЗСУ, людей з проукраїнськими поглядами та тих, хто не виконує вимоги окупантів, там піддаються жорстоким тортурам.
Дівчина виїхала з окупованого міста у травні, але повернулась у серпні через бабусю, яка залишалась в Маріуполі
Жінок, за словами Михайла, утримували у сусідній катівні. Він чув їхні крики та припускає, що жінок могли ґвалтувати.
Володимира тримали у катівні в центрі села, разом з з ним перебувало кілька українських військових. Чоловіка били бо втрати свідомості, зламали кисть та ключицю.
За період російської окупації Херсона зникли безвісти близько 400 людей, деякі з них загинули у в'язницях. “У нас є свідчення про те, що тіла людей виносили з в'язниць у чорних пакетах, оцінити загальну кількість загиблих поки що складно”, — розповів юрист.
Політв'язень наголошує, що вони вже не гребують жодними заходами: побиттям і тортурам піддається майже кожен політв'язень
"В основному це було пригнічення, сильно ображали, погрожували. Так, щоб виривали сережки чи забирали за це (на підвал – ред.), я не чув. Але були такі розмови типу: "Ось ти педик, гей, петушара, тебе в жопу деруть, раз ти сережку носиш. Я зараз своїм скажу і тебе там віддеруть". В основному, це кавказці так сильно це сприймали. Говорили одному хлопцю: "Ми тобі зараз автомат в дупу засунемо. Та я сам тебе зараз в***у".
Десь у середині березня в Маріуполі по людях пішла інформація, бо зв’язку вже не було, про те, що біля торговельного центру “Порт Сіті” буде евакуація на підконтрольні Україні території. Євген разом з мамою та знайомими вирішив скористатись нагодою та виїхати. Але опинились вони після цієї "евакуації" не у Запоріжжі, як сподівались, а у Таганрозі.
“Щойно мене витягли з автомобіля, російські військові, які всюди в СІЗО супроводжують українців, заламали мені руки і наказали опустити голову до рівня колін. У будівлі мене роздягли, обшукали і вдарили у живіт. Чоловік, якого привезли до СІЗО разом зі мною, почав обурюватись, що росіяни не мають права його бити. За це йому дісталось ще більше, ніж мені”, – пригадав Євген.
Протягом тижня Володимира утримували в підвалі катівні разом з кількома іншими полоненими. Хлопців били через день.
Також на тимчасово захоплених територіях Запорізької та Херсонської областей російські окупанти посилюють тиск на цивільне населення, проводять обшуки помешкань.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.