Ненасильницький вид спротиву українців в окупації завадив деяким довгостроковим військовим і політичним цілям російської влади
"Це не люди - це нелюди. Ми їх так називали. Вони дивляться на тебе не як на людину, а бачать перед собою іграшку. Що захоче, те і зробить з тобою. Показують усім своїм виглядом, що вони тут хазяї, що ставлять на місце. Оце чеченці били хлопців з "нульової" камери. Над ними знущалися, ребра ламали. А ми тільки слухали, як їх там били", – розповів Анатолій.
"Мирних просто били. Більше за інших били тих, у кого були родичі в ЗСУ. Їх фактично закидували до нас вже без свідомості", – розповів Андрій Руденко.
Людину у поліцейському відділку побили до такого стану, що в неї серце зупинялося. Коли його завели в камеру, буквально через 15 хвилин його організм почав відмовляти.
"Батько вийшов на ґанок будинку. Буряти хотіли зайти у будинок і щоб всі, хто є у будинку, віддали свої телефони. Батько сказав, що це вони прийшли на його землю і він їм нічого не винен. Перший бурят сказав, що стрілятиме, якщо він не підкориться і зробив два постріли у фундамент будинку. Другий бурят закричав: “Чого ти возишся з ним?” і зробив три постріли в груди", – розповів Євгеній.
Журналіст ZMINA поспілкувався з Анатолієм та його дружиною Наталею під час польової місії на деокуповану Харківщину. Чоловік розказав, зокрема, як його били за те, що назвав Бандеру героєм, вимагали визнати себе коригувальником ЗСУ, а потім намагались змусити знімати відеоблоги, що прославляють російську армію та владу.
Жінці погрожували зафільмувати чергове зґвалтування та надіслати відео сину. Протягом кількох днів її катували, в тому числі за допомогою електричного струму. Командир ефесбівців ґвалтував жінку, доки вона не погодилася на співпрацю. Жінка розповіла, що намагалася вчинити суїцид, поки утримувалася на базі ФСБ.
У службі кажуть, що вже отримали багато звернень. Отже, вдалий пілотний проєкт матиме перспективу розвитку й в інших регіонах.
“Якось у Куп’янську три дні горіло сміттєзвалище. Дехто казав, що там спалювали трупи загиблих у війні росіян. Навіть дихати не було чим, так горіло”, – згадала Ольга.
Володимира тримали у катівні в центрі села, разом з з ним перебувало кілька українських військових. Чоловіка били бо втрати свідомості, зламали кисть та ключицю.
Активісти запрошують громадян долучатись до флешмобу 6 березня, надрукувавши або намалювши половинку серця будь-якого кольору та сфотографувавшись з нею на фоні міста.
"В основному це було пригнічення, сильно ображали, погрожували. Так, щоб виривали сережки чи забирали за це (на підвал – ред.), я не чув. Але були такі розмови типу: "Ось ти педик, гей, петушара, тебе в жопу деруть, раз ти сережку носиш. Я зараз своїм скажу і тебе там віддеруть". В основному, це кавказці так сильно це сприймали. Говорили одному хлопцю: "Ми тобі зараз автомат в дупу засунемо. Та я сам тебе зараз в***у".
Також у колабораціонізмі підозрюють двох жительок Старобільська та Лисичанська
Протягом тижня Володимира утримували в підвалі катівні разом з кількома іншими полоненими. Хлопців били через день.
Для фабрикування справ колаборант використовував "підкинуті речові докази" для оформлення необхідних росіянам "експертних висновків".
Історію викрадення і катування Андрія розповіли його рідні, знайомий Микола та місцевий лікар Василь. Журналіст ZMINA записав ці свідчення під час польової місії з документування воєнних злочинів на Харківщині. Всі імена у тексті змінені з міркувань безпеки.
Росіяни від початку окупації встановили в місті свої правила, й змушують тепер місто за ними жити.
Також тут недоступний Zoom
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.