Твори у цій книзі доступні для всіх, адже одна книга видається у багатьох форматах: плоскодрукованим збільшеним кеглем, шрифтом Брайля, аудіоформаті МР3 та у форматі DAISY.
Чому інклюзивність – це для кожного з нас? Про це розказують "звичайні" люди, які своїм досвідом – часом вдалим, часом – більш успішним, - змінюють свою громаду і Україну.
Олена Полозок – підприємиця, власниця бізнесу DOBRA з виготовлення корисної продукції без цукру, глютену, молочних продуктів тощо. Є головою Центру громадянських ініціатив "Ми разом", ініціаторкою освітнього простору з вивчення жестової мови "Вільна школа". У її команді працюють люди з порушеннями слуху, тож за замовчуванням тут використовують ще одну мова спілкування – жестову.
Разом зі своєю командою – дружиною Уляною Пчолкіною, колегами з ГАРу та "ІнваФішки" – йому досить успішно вдається виганяти "внутрішнього інваліда". Бо не менш, ніж розповісти всьому світу, що люди з інвалідністю – це не "якісь там неземні істоти", він прагне саму спільноту людей з інвалідністю спонукати до дій.
Ганна Давиденко – мама підлітка з аутизмом. Нині є керівницею програми "Autism friendly space" Асоціації Child.ua в Києві. А ще кілька років тому заради сина створила в Кривому Розі громадську організацію "Фонд об’єднаних сердець".
У центрі сюжету Георгій – чоловік, який втратив все у житті, однак не перестає рухатись до свого щастя
Наталя Гладких – керівниця інклюзивних проєктів "Бачити серцем", у 2019 році як педагог увійшла до ТОП-50 світової премії Global Teacher Prize. Вона переконана: усі діти мають навчатися разом, відвідувати школу, зокрема, й учні з глибокими комплексними порушеннями. Адже спочатку – дитина, а потім уже її діагноз чи особливості.
Інновацію протестують спочатку для дітей з інвалідністю
Я перестала ходити у звичайну школу, бо мені просто не вистачає повітря поруч із моїми однолітками і вчителями. Мене розриває на шматки, коли я бачу два полярних, але однаково огидних мені почуття на свою адресу. Зверхність. Жалість.
Хоча у деяких країнах до незрячих масажистів записуються у чергу за півроку, в Україні випускниці медичного коледжу з порушенням зору вже понад рік не можуть знайти роботу.
Майже всі мої знайомі жінки, незалежно від виду інвалідності, скаржилися на те, що карантин приніс у їхні домівки додаткове психологічне навантаження...
Спочатку думала, що мене не буде чим зайняти, але з роботи виходила близько п'ятої...
У серії матеріалів ми розказуємо про те, як це – працювати в органах влади, коли в тебе інвалідність
Андрій, маючи ампутовану ногу, руйнує всі стереотипи про “залежних, нещасних, неспроможних на успіх” людей з інвалідністю…
Стажування проходять з 17 лютого по 6 березня у Комітеті ВР з питань соціальної політики, ЦВК, Офісі віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції, Офісі Уповноваженого ВР з прав людини та Українському культурному фонді
Чи справді жінкам з інвалідністю доводиться працювати на 110%, щоб їх помітили і сприймали як рівноправну і рівноцінну громадянку, і чи потрібно бути саме депутатами, щоб робити зміни в державі?
За статистикою ООН, діти з інвалідністю майже в чотири рази частіше піддаються насильству, ніж їхні здорові однолітки.
Нові Державні будівельні норми у дії
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.