У повідомленні наголосили що народи України та Ічкерії мають однакові цілі та спільного ворога
Як відомо, у роковини Голодомору президент Зеленський оголосив про старт нової міжнародної ініціативи Grain form Ukraine, за якою українські харчі постачатимуться до країн Африки та Азії, яким загрожує голод. Україна та її партнери вже зібрали понад 150 млн доларів
У суботу ввечері українців закликають засвітити вогники у вікнах власних осель як символ пам’яті про відібрані сталінським геноцидом життя.
За останні десять років у півтора раза зросла кількості респондентів, які погоджуються з цією тезою
У листопаді відзначаєють День пам'яті жертв Голодоморів, а найбільш трагічним виявився голод 1932-1933 років, організований радянською владою під час сталінських репресій
Більшість українців вважають Голодомор геноцидом
Також чоловік публічно підтримував дії сталінського режиму
Напередодні депутати ухвалили постанову, в якій засудила воєнні злочини Росії в Україні
Німецький парламент не може ухвалити питання щодо цього з 2019 року
Журналіст публічно підтримує сталінську пропаганду та заперечує існування в 1930-х голодомору в Україні.
Команда Музею Голодомору цьогоріч здійснила низку дослідницьких експедицій, в межах яких проїхала 10 тисяч кілометрів Україною, розшукуючи свідків Голодомору 1932—1933 років та досі невідомі місця масового поховання жертв цього геноциду. Найзмістовніші свідчення лягли в основу 10 мультимедійних матеріалів проєкту “Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки”. В останній публікації цього циклу розповіді про те, як пережили ті часи селища Велика Лепетиха і Князе-Григорівка Каховського району Херсонської області.
Передостанню історію з циклу “Голодомор. Невідомі сторінки” команда Музею записала у Миколаєві зі слів 96-річної Олександри Леонтьєвої, яка походила з багатодітної родини і пережила Голодомор у селі Лук’янівка (тоді — Леніно) Баштанського району Миколаївської області.
Ксенія Прокоп’юк народилася 31 січня 1927 року в селі Танське на Уманщині. Її батько, Сивак Гива Денисович, був майстром-ковалем – умів підкувати коня чи виготовити потрібний металевий сільськогосподарський реманент, мав свою невелику кузню. Мати Ксенії, Параска Андріївна, доглядала родинне господарство, адже Сиваки мали трохи землі. “Куди глянь – поле,” – згадує Ксенія про той час. Також сім’я тримала коня й корову.
Продовжуємо цикл публікацій про свідків, які пережили Голодомор-геноцид. Наступна героїня, знайдена в межах експедицій Музею Голодомору, – мешканка Вінниччини Василина Яровенко. Вона народилася в родині заможних селян, утім, у 1932-1933 роках їй довелось дуже швидко подорослішати – десятирічна дівчинка залишилася без батьків, які виїхали за межі України через репресії, і змушена була працювати на рівні з дорослими.
Анна Павлівна народилася в звичайній селянській сім’ї Кащаків та стала свідком того, як її батько із успішного господаря навесні 1932 року перетворився на безправного колгоспника. Колективізація, розкуркулення, Голодомор 1932–1933 років та масовий штучний голод 1946–1947 років – всі ці події торкнулися Анни Слободян та її родини.
Спочатку декілька десятків чоловіків прийшли до офісу правозахисного центру "Меморіал", де відбувався показ, а згодом поліція не випускала учасників дві години
Продовжуємо цикл публікацій про свідків Голодомору-геноциду, знайдених під час експедицій Музею Голодомору. Свідок Григорій Шикирявий з Галузинців розповідає, що передувало голоду та як селяни ставились до комуністичного режиму.
Цикл публікацій за результатами експедицій Музею Голодомору з розшуку свідків геноциду українського народу продовжує розповідь Марії Тільної з Харківщини. Жінка змальовує жахливі картин замучених голодом людей, які падали на вулицях, розповідає як їли небезпечні для життя речі та ховали рідних у загальних ямах.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.