геноцид
Росія готувала людей до війни та геноциду українців протягом багатьох років – правозахисники
Аналітики виявили 560 публікацій, що містили прояви мови ворожнечі. У цих матеріалах була ненормативна лексика, прямі образи, дегуманізація (наприклад, “это не люди, а животные”). Також були заклики до насильства, розподіл суспільства за принципом "свої-чужі", прояви неповаги та зневажливе ставлення до іншої групи чи культури
Євродепутати хочуть створити спеціальний міжнародний трибунал за злочини Росії в Україні
Йдеться, зокерма, про ті злочини, на який Міжнародний кримінальний суд (МКС) не має юрисдикції.
В Україні зафіксували понад 300 воєнних злочинів російських окупантів проти культурної спадщини
Найбільше постраждали Харківська, Донецька та Київські області
Російському пропагандисту Сергєйцеву повідомили про підозру через заклики до геноциду українців
За даними слідства, російський політтехнолог публічно закликав до геноциду українського народу, шляхом його фізичного знищення, насильницької зміни конституційного ладу, а також до зміни меж території та державного кордону.
В селищі Мангуш окупанти могли захоронити від 3 до 9 тисяч людей – міськрада Маріуполя
Мер міста називає Маріуполь новим Бабиним Яром.
Автор книги про “денацифікацію” України отримав підозру в публічних закликах до геноциду
"Твір" Армена Гаспаряна "Денацификация Украины. Страна невыученных уроков" називають настільною книгою Путіна
Рада планує закликати низку міжнародних інституцій визнати дії Росії в Україні геноцидом
Таке звернення направлять також до урядів та парламентів іноземних держав.
Нижня палата парламенту Чехії визнала Голодомор геноцидом українського народу
Напередодні депутати ухвалили постанову, в якій засудила воєнні злочини Росії в Україні
“Ненависть до кожного українця стала національною ідеєю”: Денісова про заклики до геноциду українців на сайті російського держмедіа
Автор статті відомий українофоб та російський шовініст Тимофій Сергійцев
Геноцид РФ в Україні: Міжнародний Суд ООН встановив подальші строки розгляду справи
16 березня суд зобов’язав РФ негайно припинити бойові дії в Україні
Міжнародний суд ООН почав слухання в справі про геноцид з боку РФ
Представника України у суді Антон Кориневич заявив, що Росію опоганює Конвенцію про геноцид
Міжнародний суд ООН призначив перші засідання за позовом України до РФ щодо геноциду
Судді розглядатимуть подану Україною запит про введення тимчасових заходів
Рада закликала Бундестаг визнати Голодомор геноцидом
Німецький парламент не може ухвалити питання щодо цього з 2019 року
Голодомор у Великій Лепетисі на Херсонщині: історико-краєзнавче дослідження
Команда Музею Голодомору цьогоріч здійснила низку дослідницьких експедицій, в межах яких проїхала 10 тисяч кілометрів Україною, розшукуючи свідків Голодомору 1932—1933 років та досі невідомі місця масового поховання жертв цього геноциду. Найзмістовніші свідчення лягли в основу 10 мультимедійних матеріалів проєкту “Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки”. В останній публікації цього циклу розповіді про те, як пережили ті часи селища Велика Лепетиха і Князе-Григорівка Каховського району Херсонської області.
“Вони хотіли, щоб ми, українці, повмирали”: свідкиня Голодомору з Миколаївщини
Передостанню історію з циклу “Голодомор. Невідомі сторінки” команда Музею записала у Миколаєві зі слів 96-річної Олександри Леонтьєвої, яка походила з багатодітної родини і пережила Голодомор у селі Лук’янівка (тоді — Леніно) Баштанського району Миколаївської області.
Заховане зерно шукали навіть у ямі з гноєм: свідкиня Ксенія Прокоп’юк про Голодомор на Уманщині
Ксенія Прокоп’юк народилася 31 січня 1927 року в селі Танське на Уманщині. Її батько, Сивак Гива Денисович, був майстром-ковалем – умів підкувати коня чи виготовити потрібний металевий сільськогосподарський реманент, мав свою невелику кузню. Мати Ксенії, Параска Андріївна, доглядала родинне господарство, адже Сиваки мали трохи землі. “Куди глянь – поле,” – згадує Ксенія про той час. Також сім’я тримала коня й корову.
Сусід ховав зерно у свіжих могилах, бо там не шукали: розповідь свідка Голодомору з Поділля
Продовжуємо цикл публікацій про свідків Голодомору-геноциду, знайдених під час експедицій Музею Голодомору. Свідок Григорій Шикирявий з Галузинців розповідає, що передувало голоду та як селяни ставились до комуністичного режиму.
Врятувати односельців: історія Пелагеї Товкач, що пережила Голодомор
Дитинство Пелагеї проходило в маленькому селі Красний Яр на Харківщині. В часи УСРР це село входило до складу Китченківської сільської ради. Саме там під час Голодомору працював секретарем батько Пелагеї Товкач Гнат Чаговець, тому він був добре обізнаний зі становищем мешканців цілої округи.
Колонки
Пересічні віряни не поділяють такого ворожого ставлення до ЛГБТІК+-людей, як церковна верхівка
“Дійти зі США згоди щодо того, з чим ми не згодні”: що означає кампанія проти Міжнародного кримінального суду для України
Ми передали цю війну нашим дітям: чого покоління Романа Ратушного навчило Україну
Про загрози свободі слова в проєкті Цивільного кодексу: погляд автора висновку Ради Європи
