СРСР
На монументі «Батьківщина-мати» розпочали демонтаж радянського герба
До Дня Незалежності він офіційно отримає новий символ — український тризуб
Правозахисники збирають історії та світлини депортованих із Криму кримських татар
Правозахисній організації протягом року можна надіслати фотографії депортованих рідних кримських татар разом з розгорнутими історіями, як родина пережила цю депортацію. Електронна адреса КРЦ: ctrc@ctrcenter.org
Кримські уроки
Мені дуже хочеться, щоб ми всі після деокупації Криму мали можливість відчувати себе на півострові вільними, убезпеченими, а Україна у світі отримала гідне місце і була суб'єктною державою
Якби не було геноциду кримськотатарського народу 1944 року, не було б і тимчасової окупації Криму
Солідарність – вкрай важлива. Це відчуття болю іншого здатне не тільки об’єднати, а й створити пам’ять про минуле та наші сподівання про майбутнє.
Москва повторює злочин депортації українців, бо її не покарали за геноцид кримських татар
Надзвичайно важливо, щоб Україна і світ повинні зробити все можливе, щоб належним чином кваліфікувати депортацію як геноцид, засудити це та притягнути всіх винних до відповідальності
У Києві вшанували жертв геноциду 1944 року та обговорювали майбутнє кримськотатарського народу в Україні
18 травня 1944 року радянська влада примусово вивезла з Кримського півострова близько 200 тисяч кримських татар
Депутати ухвалили закон, який допоможе демонтувати памʼятники-символи російської імперської політики
Відповідний закон підтримали 285 народних депутатів.
“Маємо відновити справедливість”: лідери кримськотатарського народу просять владу повернути в Криму історичні топоніми
Рефат Чубаров вважає, що повернення на півострів історичної топоніміки, яка зазнала цілеспрямованого знищення внаслідок колоніальної політики російської імперії, СРСР, а нині – РФ, назавжди вб’є у Москви бажання шукати свої духовні скріпи на чужих територіях
Ічкерія визнала Голодомор геноцидом українського народу
У повідомленні наголосили що народи України та Ічкерії мають однакові цілі та спільного ворога
Aби уникнути трагедій Голодомору, треба перемогти наступників Сталіна – МЗС Латвії
Як відомо, у роковини Голодомору президент Зеленський оголосив про старт нової міжнародної ініціативи Grain form Ukraine, за якою українські харчі постачатимуться до країн Африки та Азії, яким загрожує голод. Україна та її партнери вже зібрали понад 150 млн доларів
Канада визнала геноцидом депортацію кримських татар
В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом
Українські журналісти просять відкликати Пулітцерівську премію Волтера Дюранті через заперечення Голодомору
Також чоловік публічно підтримував дії сталінського режиму
ЄСПЛ вимагає від Росії призупинити ліквідацію “Меморіалу”
Cеред причин ліквідації цих організацій прокуратура РФ називала порушення під час маркування своїх матеріалів згідно із законом про "іноземних агентів"
У США збирають підписи за позбавлення Пулітцерівської премії журналіста, який заперечував Голодомор в СРСР
Журналіст публічно підтримує сталінську пропаганду та заперечує існування в 1930-х голодомору в Україні.
“Вони хотіли, щоб ми, українці, повмирали”: свідкиня Голодомору з Миколаївщини
Передостанню історію з циклу “Голодомор. Невідомі сторінки” команда Музею записала у Миколаєві зі слів 96-річної Олександри Леонтьєвої, яка походила з багатодітної родини і пережила Голодомор у селі Лук’янівка (тоді — Леніно) Баштанського району Миколаївської області.
Заховане зерно шукали навіть у ямі з гноєм: свідкиня Ксенія Прокоп’юк про Голодомор на Уманщині
Ксенія Прокоп’юк народилася 31 січня 1927 року в селі Танське на Уманщині. Її батько, Сивак Гива Денисович, був майстром-ковалем – умів підкувати коня чи виготовити потрібний металевий сільськогосподарський реманент, мав свою невелику кузню. Мати Ксенії, Параска Андріївна, доглядала родинне господарство, адже Сиваки мали трохи землі. “Куди глянь – поле,” – згадує Ксенія про той час. Також сім’я тримала коня й корову.
Литва засудила українського атовця за скоєні в 1991-му воєнні злочини та просить Грецію видати його
Справа стосується трагічних подій 13 січня 1991 року
“Нас з братиком батогом похльостали…”: Анна Слободян згадує, як в Голодомор намагалась боронити їжу від “активістів”
Анна Павлівна народилася в звичайній селянській сім’ї Кащаків та стала свідком того, як її батько із успішного господаря навесні 1932 року перетворився на безправного колгоспника. Колективізація, розкуркулення, Голодомор 1932–1933 років та масовий штучний голод 1946–1947 років – всі ці події торкнулися Анни Слободян та її родини.
Колонки
Крізь війну до ЄС: чому неможливо оцінювати євроінтеграційний рух без урахування наслідків російської агресії
Юридичне пекло: чому цивільні, звільнені поза обміном, не можуть отримати статус позбавлених свободи
Після дощу завжди приходить веселка: лист однолітку в окупації від 9-класниці з Луганщини
Швидка реакція на дискримінацію ЛГБТІК-людей на роботі: як компанії можуть захистити своїх працівників?
