У Держдумі РФ зареєстрували законопроєкт про “незаконне” передання Криму Україні в 1954 році
До Держдуми РФ внесли законопроєкт про визнання “незаконним” рішення радянської влади 1954 року передати Україні Крим.
Про це інформують російські видання “Медуза“, “Интерфакс“.
Автори документа пропонують визнати рішення про передання Криму “незаконним”, таким, що нібито не відповідає основним принципам правової держави та міжнародного права.
“Рішення про передання Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР, ухвалене 1954 року нормативно-правовими актами, що не мають юридичної сили, з порушенням Конституції РРФСР та Конституції СРСР, визнати незаконним, невідповідним основоположним принципам правової держави та міжнародного права”, – мовиться в законодавчій ініціативі.
На думку депутатів, передання Криму необхідно визнати “незаконним”, щоб “вибити ґрунт з-під пропаганди влади України, яка говорить про окупацію Криму у 2014 році”.
Автори вважають, що начебто після визнання рішення 1954 року недійсним союзникам України “стане набагато складніше підтримувати претензії Києва щодо повернення Криму Україні”.
Авторами законопроєкту є депутат Костянтин Затулін та сенатор Сергій Цеков від партії “Единая Россия”.
На переконання радниці з прав людини Центру прав людини ZMINA Наталії Охотнікової, цей законопроєкт виконує пропагандистську функцію.
Наталя Охотнікова“Він суперечить як засадам міжнародного права, так і вимогам щодо процедурних питань, зокрема, щодо правонаступництва між Радянським Союзом та державами, які проголосили себе незалежними й утворилися у 1991-му році після розпаду СРСР“, – прокоментувала Наталія Охотнікова.
При цьому вона вказує на тенденцію ставлення Російської Федерації загалом до міжнародних договорів і угод. Це не вперше, коли Росія ігнорує устрій міжнародного права, взаємодії з різними суб’єктами, зокрема, державами.
“РФ визнає тільки ті, що є вигідні їй як правонаступниці. На приклад, вона загарбала собі місце і права в інституціях ООН, стверджуючи, що як правонаступниця Радянського Союзу вона має успадкувати право голосу та вето у Раді безпеки ООН та інших інституціях” – звернула увагу Наталія Охотнікова,
Раніше у Росії лунали заяви про скасування договору щодо передання Аляски Сполученим Штатам і повернення її до території Росії.
Правозахисниця вважає, що міжнародним партнерам важливо доносити ставлення Росії до будь-яких договорів або нормативних актів.
“До прикладу, та ж сама Німеччина не застрахована від того, що вона як правонаступниця СРСР не захоче забрати ту частину країни, яка колись була Німецькою Демократичною Республікою, посилаючись на те, що договір про об’єднання країни немає під собою юридичної сили. Ось тому дуже добре, що ми це підсвітлюємо… Потрібно доводити, що Росія своїми військовим діями в Україні, Грузії та інших країн демонструє активну загарбницьку політику у політичній площині”, – прокоментувала Наталя Охотнікова.
Формально возз’єднання країни відбулось у вересні 1990 року, після ратифікації відповідного договору парламентами ФРН і НДР. Це сталося після 41 року розділення Східної та Західної НімеччиниТим часом українське МЗС назвала законодавчу ініціативу російських парламентарів “нікчемною спробою диктатури легітимізувати власні грубі порушення міжнародного права”.
Нагадаємо, 2014 року Росія здійснила військову операцію із захоплення Кримського півострова та провела там нелегітимний “референдум”.
Міжнародна спільнота, за винятком кількох країн, продовжує вважати Крим частиною України.
