"Наче смерч пронісся кабінетами", – описали наслідки в редакції.
Загальний індекс життєздатності українських медіа становить 2,7 бала з 5, що відповідає слабкому рівню життєздатності та свідчить про постійну боротьбу редакцій за виживання.
Редакція "Білопільщини" вже шість разів ставала мішенню російських повітряних ударів. В ОБСЄ також висловили підтримку постраждалій журналістці та побажали їй якнайшвидшого одужання.
Сім із восьми нових випадків сталися в липні. Російські обстріли пошкодили редакції в Києві, Краматорську, Запоріжжі, Сумах і Білопіллі.
Редакція не вперше опиняється під російськими ударами. Раніше будівля вже зазнавала пошкоджень через атаки безпілотників та мінометні обстріли, однак цього разу снаряд влучив безпосередньо в дах.
Російська армія атакувала місто трьома КАБами. Один із боєприпасів розірвався неподалік будівлі редакції, ще два влучили по складських приміщеннях приблизно за 300 метрів від офісу.
У редакції зазначили, що внаслідок вибухової хвилі в офісі вибило вікна.
Боєприпас вибухнув поблизу будівлі, де розміщуються редакції. Ударною хвилею вибило вікна, пошкодило фасад та сходові конструкції.
Одним із ключових висновків дослідження стало те, що масове застосування безпілотників суттєво змінило ризики для роботи представників медіа.
Лише за останній місяць — з 24 травня до 24 червня 2026 року — ІМІ зафіксував вісім нових інцидентів: замах на вбивство та пошкодження редакцій у Києві, Чернігівській і Запорізькій областях.
У приміщенні вибило вікна, частина штукатурки обвалилася, були пошкоджені меблі й техніка.
Відновлювати редакцію допомагали благодійні фонди та "друзі Кордону" – спільнота, яка підтримує медіа. Так, благодійний фонд "Проліска" надав будівельні матеріали, а БФ "Балу" допомагав з ремонтними роботами.
На момент атаки журналісти перебували в будівлі міської ради. Там вони знімали засідання виконавчого комітету, а пізніше мали висвітлювати круглий стіл.
Учасники засідання зазначили, що атаки на медіа — як фізичні, так і цифрові — є частиною ширшої стратегії Росії, спрямованої на витіснення українського інформаційного простору та знищення свідчень про воєнні злочини. Відтак питання підтримки незалежних медіа та їх захисту потребує системних рішень як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Деякі редакції Росія обстрілювала неодноразово, а географія атак охоплює 12 регіонів, що, як зауважують в ІМІ, свідчить про системний характер тиску на інформаційну інфраструктуру України.
У редакції розповіли, що двоповерхова будівля, де з 1983 року працювали кілька поколінь журналістів, повністю знищена — її "фактично стерло із землі". Там зазначили, що це місце було осередком створення новин, текстів і локальних історій, але тепер його більше не існує.
Прифронтові регіони зазнають найбільшого інформаційного тиску та ворожої пропаганди через повномасштабне вторгнення Росії. Незалежні місцеві медіа працюють у складних умовах: вони протидіють фейкам, документують російські злочини та забезпечують людей перевіреною інформацією.
Через постійні обстріли та загрозу диверсій медійники змушені пересуватися дорогами, накритими антидроновими сітками.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.