прифронтові редакції
Російський удар по Сумах знову пошкодив офіс “Кордон.Медіа”
У редакції зазначили, що внаслідок вибухової хвилі в офісі вибило вікна.
Унаслідок російського авіаудару по Краматорську пошкоджено офіси двох місцевих редакцій
Боєприпас вибухнув поблизу будівлі, де розміщуються редакції. Ударною хвилею вибило вікна, пошкодило фасад та сходові конструкції.
НСЖУ: за пів року російські атаки спричинили 80 підтверджених випадків фізичного впливу на українські медіа
Одним із ключових висновків дослідження стало те, що масове застосування безпілотників суттєво змінило ризики для роботи представників медіа.
За чотири роки й чотири місяці війни РФ скоїла 958 злочинів проти медіа і журналістів в Україні
Лише за останній місяць — з 24 травня до 24 червня 2026 року — ІМІ зафіксував вісім нових інцидентів: замах на вбивство та пошкодження редакцій у Києві, Чернігівській і Запорізькій областях.
Офіс “Реальної газети” пошкоджено внаслідок російської атаки
У приміщенні вибило вікна, частина штукатурки обвалилася, були пошкоджені меблі й техніка.
У редакції сумського “Кордон.Медіа” вісім разів вибивало вікна через російські атаки
Відновлювати редакцію допомагали благодійні фонди та "друзі Кордону" – спільнота, яка підтримує медіа. Так, благодійний фонд "Проліска" надав будівельні матеріали, а БФ "Балу" допомагав з ремонтними роботами.
Через російський обстріл Чернігівщини знищено обладнання телеканалу “Прилуки”
На момент атаки журналісти перебували в будівлі міської ради. Там вони знімали засідання виконавчого комітету, а пізніше мали висвітлювати круглий стіл.
Регіональні медіа під час війни: понад 400 редакцій постраждали від атак РФ, журналісти свідчать про викрадення, тиск та інформаційний терор
Учасники засідання зазначили, що атаки на медіа — як фізичні, так і цифрові — є частиною ширшої стратегії Росії, спрямованої на витіснення українського інформаційного простору та знищення свідчень про воєнні злочини. Відтак питання підтримки незалежних медіа та їх захисту потребує системних рішень як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Від початку великої війни Росія атакувала українські редакції щонайменше 72 рази – ІМІ
Деякі редакції Росія обстрілювала неодноразово, а географія атак охоплює 12 регіонів, що, як зауважують в ІМІ, свідчить про системний характер тиску на інформаційну інфраструктуру України.
Російський КАБ зруйнував редакцію газети “Межівський меридіан” на Дніпропетровщині, це була третя атака на редакцію
У редакції розповіли, що двоповерхова будівля, де з 1983 року працювали кілька поколінь журналістів, повністю знищена — її "фактично стерло із землі". Там зазначили, що це місце було осередком створення новин, текстів і локальних історій, але тепер його більше не існує.
“Українська правда” і ДТЕК запустили ініціативу на підтримку прифронтових регіональних медіа
Прифронтові регіони зазнають найбільшого інформаційного тиску та ворожої пропаганди через повномасштабне вторгнення Росії. Незалежні місцеві медіа працюють у складних умовах: вони протидіють фейкам, документують російські злочини та забезпечують людей перевіреною інформацією.
Журналісти видання “Обрії Ізюмщини” опинилися під вибухами російських КАБів
Через постійні обстріли та загрозу диверсій медійники змушені пересуватися дорогами, накритими антидроновими сітками.
Унаслідок влучання російського КАБа була зруйнована редакція газети “Наше життя” на Запоріжжі
Найстрашніше, що внаслідок обстрілу убито жінку, яку ми всі дуже добре знали, ще одну поранено. Всі вікна в редакції вибито, меблі потрощено. Техніка лишилася ціла — я, як відчувала, напередодні перемістила все на підлогу подалі від вікон. Щойно дозволила безпекова ситуація, ми перевезли вціліле в безпечне місце.
“У жодній країні світу репортери не працювали за таких умов роками”: воєнні злочини Росії проти медіа на прикладі філій “Суспільного”
Суспільне мовлення — це найбільша медійна організація України, тож і втрати в неї найбільші. Це і мобілізовані до лав ЗСУ та загиблі журналісти, і зруйновані студії, і захоплені в полон працівники на окупованих територіях.
“Росіяни навчилися бити ударними квадрокоптерами на відстань до 45–50 кілометрів” – головред “Суспільне Донбас” Андрій Крамченков про нові безпекові загрози
Крамченков особливо звернув увагу на нові безпекові загрози, які виникли на четвертий рік повномасштабної війни. Росіяни навчилися бити ударними квадрокоптерами на відстань до 45–50 кілометрів, використовуючи дрони-крила як ретранслятори для FPV.
Редакція “Суспільне Херсон” працює в місті з підвалу – менеджер філії Михайло Сваричевський
Нині в місті працює близько 40% колективу. Журналісти діють вахтовим методом, постійно контактують із військовими та правоохоронцями, використовують детектори дронів, швидко знімають матеріали й одразу повертаються до укриття.
Через російську атаку на Сновськ постраждала редакція газети “Промінь”
Будівля редакції газети постраждала через дроновий удар по залізниці, яка розташовується неподалік. Компанець назвала подібні атаки тиском на цивільну інфраструктуру громади.
Свобода слова на окупованих територіях: репресії та нові механізми тиску у 2025 році
Яким став 2025 рік для свободи слова на окупованих територіях України.
Колонки
Пересічні віряни не поділяють такого ворожого ставлення до ЛГБТІК+-людей, як церковна верхівка
“Дійти зі США згоди щодо того, з чим ми не згодні”: що означає кампанія проти Міжнародного кримінального суду для України
Ми передали цю війну нашим дітям: чого покоління Романа Ратушного навчило Україну
Про загрози свободі слова в проєкті Цивільного кодексу: погляд автора висновку Ради Європи
