прифронтові редакції
Через російський обстріл Чернігівщини знищено обладнання телеканалу “Прилуки”
На момент атаки журналісти перебували в будівлі міської ради. Там вони знімали засідання виконавчого комітету, а пізніше мали висвітлювати круглий стіл.
Регіональні медіа під час війни: понад 400 редакцій постраждали від атак РФ, журналісти свідчать про викрадення, тиск та інформаційний терор
Учасники засідання зазначили, що атаки на медіа — як фізичні, так і цифрові — є частиною ширшої стратегії Росії, спрямованої на витіснення українського інформаційного простору та знищення свідчень про воєнні злочини. Відтак питання підтримки незалежних медіа та їх захисту потребує системних рішень як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Від початку великої війни Росія атакувала українські редакції щонайменше 72 рази – ІМІ
Деякі редакції Росія обстрілювала неодноразово, а географія атак охоплює 12 регіонів, що, як зауважують в ІМІ, свідчить про системний характер тиску на інформаційну інфраструктуру України.
Російський КАБ зруйнував редакцію газети “Межівський меридіан” на Дніпропетровщині, це була третя атака на редакцію
У редакції розповіли, що двоповерхова будівля, де з 1983 року працювали кілька поколінь журналістів, повністю знищена — її "фактично стерло із землі". Там зазначили, що це місце було осередком створення новин, текстів і локальних історій, але тепер його більше не існує.
“Українська правда” і ДТЕК запустили ініціативу на підтримку прифронтових регіональних медіа
Прифронтові регіони зазнають найбільшого інформаційного тиску та ворожої пропаганди через повномасштабне вторгнення Росії. Незалежні місцеві медіа працюють у складних умовах: вони протидіють фейкам, документують російські злочини та забезпечують людей перевіреною інформацією.
Журналісти видання “Обрії Ізюмщини” опинилися під вибухами російських КАБів
Через постійні обстріли та загрозу диверсій медійники змушені пересуватися дорогами, накритими антидроновими сітками.
Унаслідок влучання російського КАБа була зруйнована редакція газети “Наше життя” на Запоріжжі
Найстрашніше, що внаслідок обстрілу убито жінку, яку ми всі дуже добре знали, ще одну поранено. Всі вікна в редакції вибито, меблі потрощено. Техніка лишилася ціла — я, як відчувала, напередодні перемістила все на підлогу подалі від вікон. Щойно дозволила безпекова ситуація, ми перевезли вціліле в безпечне місце.
“У жодній країні світу репортери не працювали за таких умов роками”: воєнні злочини Росії проти медіа на прикладі філій “Суспільного”
Суспільне мовлення — це найбільша медійна організація України, тож і втрати в неї найбільші. Це і мобілізовані до лав ЗСУ та загиблі журналісти, і зруйновані студії, і захоплені в полон працівники на окупованих територіях.
“Росіяни навчилися бити ударними квадрокоптерами на відстань до 45–50 кілометрів” – головред “Суспільне Донбас” Андрій Крамченков про нові безпекові загрози
Крамченков особливо звернув увагу на нові безпекові загрози, які виникли на четвертий рік повномасштабної війни. Росіяни навчилися бити ударними квадрокоптерами на відстань до 45–50 кілометрів, використовуючи дрони-крила як ретранслятори для FPV.
Редакція “Суспільне Херсон” працює в місті з підвалу – менеджер філії Михайло Сваричевський
Нині в місті працює близько 40% колективу. Журналісти діють вахтовим методом, постійно контактують із військовими та правоохоронцями, використовують детектори дронів, швидко знімають матеріали й одразу повертаються до укриття.
Через російську атаку на Сновськ постраждала редакція газети “Промінь”
Будівля редакції газети постраждала через дроновий удар по залізниці, яка розташовується неподалік. Компанець назвала подібні атаки тиском на цивільну інфраструктуру громади.
Свобода слова на окупованих територіях: репресії та нові механізми тиску у 2025 році
Яким став 2025 рік для свободи слова на окупованих територіях України.
Локальна безпека є головною інформаційною потребою мешканців прифронтових територій – НСЖУ
Дослідження НСЖУ показало, що жителі прифронтових громад найбільше потребують оперативних локальних новин про безпеку, адже саме вони впливають на їхню щоденну готовність до загроз.
Через війну понад 300 українських редакцій припинили роботу, а 117 журналістів загинули – дослідження ГО “Жінки в медіа”
Втрати зафіксовано на всіх рівнях: фізичному (зруйновані редакції й телемережі), економічному (обвал рекламного ринку) та кадровому (мобілізація, еміграція, загибель працівників).
“48 годин мовчання”: Вільне радіо частково припинить роботу на деякий час
В ініціативі візьмуть участь 6 незалежних редакцій Донеччини. Деякі з них частково залишились без донорського фінансування.
Колонки
Обмін російського археолога Бутягіна замість екстрадиції: чи є порушення міжнародного права?
Цивільний кодекс чи сценарій для тоталітарної антиутопії?
Криміналізація проявів антисемітизму: за і проти
Це не погіршені умови, це – звичайні умови. Як система нормалізує неналежне поводження в СІЗО
