Зараз виникає законодавчий парадокс: поки одна робоча група розробляє законодавчий механізм, щоб захистити громадськість від зловживання судовим тиском, в парламенті триває робота над новою редакцією Цивільного кодексу України, окремі положення якого даватимуть більше підстав для такого тиску.
Пропонуємо переглянути положення частини четвертої статті 1495 законопроєкту, а саме щодо недійсності шлюбу, зареєстрованого з особою, яка змінила стать.
Проєкт нового Цивільно кодексу містить серйозні системні недоліки у тих статтях, що стосуються свободи слова, свободи медіа та доступу до інформації. І ці недоліки — не дрібні технічні огріхи, які можна виправити редакційною правкою. Йдеться про концептуальні підходи, що суперечать практиці Європейського суду з прав людини та стандартам Євросоюзу.
Одностатеві пари ЛГБТ+ теж входили в цю чергу. І це вирішувало принаймні незначну частину тих проблем, якими сковане їх намагання надати своїм відносинам аналогічні різностатевому союзу статус і наслідки.
Рада Європи рекомендує доопрацювати аналізовані статті за кількома ключовими напрямами.
Також організації висловили занепокоєння через можливі обмеження для використання відкритих даних та OSINT-інструментів, ризики для захисту викривачів, обмеження прихованої фіксації під час журналістських розслідувань і можливість судової заборони матеріалів ще до їхньої публікації.
Громадськість та експертне середовище передали через народних депутатів сотні сторінок правок до другого читання законопроєкту. Кілька тисяч із цих пропозицій були зареєстровані в парламенті. У матеріалі розповідаємо про ключові ризики проєкту Цивільного кодексу в контексті прав людини та що громадськість та правозахисники планують робити з цим далі.
Правозахисники вважають, що суди фактично трактують це право як абсолютне та ставлять його вище за свободу вираження поглядів.
У проєкті Цивільного кодексу запроваджується поняття "доброзвичайності" – у документі це слово загдується 45 разів. Автори пропонують визначити доброзвичайність як певну сукупність моральних засад суспільства.
Проєкт документи викликав серйозні зауваження у правозахисників
Серед найбільш дискусійних норм — зміни до статті 295 щодо "права на відповідь". Згідно з проєктом, особа зможе вимагати публікації своєї відповіді незалежно від достовірності оприлюдненої інформації. Крім того, редакції не матимуть права.скорочувати чи редагувати таку відповідь без згоди автора.
У Київраді заявили, що столиця як найбільша територіальна громада країни не може залишатися осторонь цього процесу. Саме тому депутати закликають парламент не виносити проєкт на друге читання без відкритих консультацій та участі фахівців.
Крім того, Марцінків назвав "блюзнірством" проведення акцій у День матері та заявив, що ЛГБТК+-спільнота нібито просуває "ідеологію без дітей".
Цілий комплекс норм кодексу обмежують права людини, послаблюють захист від незаконних рішень влади, створюють корупційні ризики та суперечать євроінтеграційному курсу України.
Виокремлення вад розвитку як законної причини залишити дитину стигматизує інвалідність та створює небезпечний прецедент, де держава нібито толерує відмову від дитини через її діагноз.
Напад стався приблизно за сто метрів від будівлі обласної державної адміністрації, коли учасниці протесту вже залишали місце проведення акції.
Поліція перевіряла плакати протестувальників на вході в парк і наполягала на видаленні лайливих слів.
Під час обговорення законопроєкту перед другим читанням слід знайти найкращий спосіб узгодження з ЄС.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.