Захист прав військових: як працює Офіс військового омбудсмана за рік після ухвалення закону
Офіс військового омбудсмана за перші вісім місяців роботи отримав понад 15 тисяч скарг. Створення інституції стало відповіддю на великий запит суспільства щодо захисту прав військовослужбовців.
Через рік після ухвалення закону про військового омбудсмана вже є відчутні результати – зокрема, визначення системних проблем та напрацювання змін до законодавства. Водночас інституції бракує важелів впливу – в Раді лежить законопроєкт, який передбачає відповідальність командирів за невиконання вимог Офісу військового омбудсмана.
Які скарги від військових надходять найчастіше, як їх розглядають та що заважає розв’язувати питання більш ефективно, розповіли у подкасті ZMINA “Маємо право” директор департаменту юридичного забезпечення Офісу військового омбудсмана Олександр Пашинін і експертка правозахисного центру “Принцип” Анастасія Криштанович.
Публікуємо ключові моменти цієї розмови, які містять відповіді на поширені питання щодо захисту прав військовослужбовців.
Рік від ухвалення закону – до формування дієвої інституції
У травні 2025 року до Верховної Ради було внесено законопроєкт про військового омбудсмана. 17 вересня того року парламент ухвалив закон, а наступного дня президент його підписав. Через місяць на посаду військової омбудсманки була призначена Ольга Решетилова. А 27 січня 2026 року запрацював Офіс військового омбудсмана.
Хоча закон давав на формування Офісу військового омбудсмана рік, фактично інституція запрацювала значно раніше.
“Зважаючи на велику потребу від суспільства в запуску інституції та можливості дієвих механізмів захисту прав військовослужбовців, було прийнято рішення про запуск Офісу фактично через 4 місяці. Враховуючи, що в країні воєнний стан, це дуже короткий термін формування державного органу”, – зазначив Олександр Пашинін.
Про великий запит щодо захисту прав військовослужбовців свідчить і велика кількість скарг, яка надійшла з початку роботи Офісу до середини вересня – понад 15 тисяч.
На сьогодні, за словами Пашиніна, Офіс військового омбудсмана став дієвим органом захисту прав військовослужбовців, але ще перебуває на етапі розвитку. Зокрема, ще не повністю укомплектований штат інституції, водночас кількість скарг і завдань зростає.
“Ми багато співпрацюємо з Офісом військового омбудсмана, це й адаптаційні курси для новобранців в навчальних центрах, робота над нормативними актами, щоб зміни були не точкові, а мінялась система”, – додала Анастасія Криштанович.
Серед таких результатів вона назвала закон про покращення правового становища людей, які були умовно-достроково звільнені замість виконання покарань і долучилися до війська.
Ухвалений 15 липня 2026 року закон, зокрема передбачає, що військовослужбовці, які пішли до війська з місць позбавлення волі, мають право на щорічну 15-денну оплачувану відпустку з додатковою виплатою на оздоровлення.
Також розширили перелік підстав для припинення контракту й звільнення зі служби для цієї категорії військовослужбовців. Тепер вони можуть звільнитись за станом здоров’я – у разі встановлення інвалідності внаслідок поранення чи хвороби, пов’язаних із захистом Батьківщини. А також за власним бажанням у зв’язку зі звільненням з полону.
Окремо передбачили для військовослужбовиць цієї категорії відпустку у зв’язку з вагітністю, пологами та для догляду за дитиною.
Як розглядають скарги військовослужбовців
Терміни розгляду скарг чітко визначені законом – 10 робочих днів. Але якщо це пов’язано із захистом життя та здоров’я військовослужбовця, тоді на розгляд визначено три робочі дні, розповів Олександр Пашинін:
“На етапі перших розглядів скарг ми стикнулися з величезною проблемою, тому що ми не були в системі Міністерства оборони або Міністерства внутрішніх справ і не мали доступу до військових частин, щоб оперативно отримувати інформацію або документи, які були потрібні для розгляду скарг”.
Тож Офіс військового омбудсмана разом з Міністерством оборони напрацювали зміни, які дозволили всім військовим частинам увійти в єдину електронну систему з усіма органами виконавчої влади. Наразі інституція може комунікувати з військовими частинами напряму, що ще два місяці тому було неможливо здійснити, зауважив фахівець.
На етапі отримання Офіс може прийняти рішення про призначення перевірки, яка триває 30 робочих днів. Створюється виїзна або невиїзна комісія – залежно від обставин. У командира й органу військового управління є 10 днів, щоб надати інформацію Офісу військового омбудсмана про заходи, вжиті за результатами перевірки.
“Є дуже індивідуальні скарги, але більшість – це системні проблеми. В Офісі військового омбудсмана є окреме управління, яке аналізує всі висновки з порушень прав. Надалі напрацьовують пропозиції у вигляді змін нормативно-правових актів, або рекомендацій, які Офіс має право надавати за законом”, – зауважив Пашинін.
Команда працює, щоб усунути порушення і знайти можливість не допустити їх виникнення в майбутньому.
Фото: Офіс військового омбудсманаНайбільше скарг – на ВЛК та проблеми з виплатами
За словами фахівця, майже третина усіх скарг до Офісу військового омбудсмана стосуються питань, пов’язаних з проходженням ВЛК. Також багато скарг – про грошове забезпечення, отримання відповідного статусу.
Організація “Принцип” консультує поранених та хворих військовослужбовців, і здійснює правничий супровід. До її фахівців звертаються найбільше щодо ВЛК, ЕКОПФО (експертна команда оцінювання повсякденного функціонування особи), виплат, пов’язаних з пораненням.
“У нас ще є окрема статистика щодо переглядів сторінки Правового навігатора. Це ресурс, де простою мовою роз’яснено військовослужбовцям основні юридичні питання, і ми можемо відслідковувати, куди люди найчастіше заходять. У нас є Правовий навігатор для українських військовослужбовців, також є для іноземців англійською, португальською, іспанською мовами”, – розповіла Анастасія.
За її словами, військовослужбовці-українці найбільше відвідують сторінки, які стосуються оцінки здоров’я та встановлення інвалідності, отримання статусу учасника бойових дій, грошового забезпечення. Серед ветеранів популярні запити щодо “єОселі”, житла. Іноземців-військовослужбовців цікавить, як потрапити у військо та легалізуватися в Україні.
До Офісу військового омбудсмана надходить багато скарг, які поза межами повноважень цього органу, звернув увагу Пашинін.
“Ми завжди намагаємося роз’яснити військовослужбовцю, куди саме йому звернутися із його проблемами або тими обставинами, про які він зазначає”.
Команда військового омбудсмана співпрацює з правниками й громадським сектором
Офіс військового омбудсмана підписав меморандуми про співпрацю з громадським сектором, з Національною асоціацією адвокатів України, з Безоплатною правовою допомогою (БПД).
“Ми намагаємося виходити за рамки державного органу і дивитися ширше на процеси. Наприклад, військовий омбудсман не може розглядати скарги, щодо яких є судові провадження. Але коли розуміємо, що військовослужбовець потребує якісної правової допомоги, звертаємося до наших партнерів”, — зазначив Олександр Пашинін.
В межах меморандумів відбувається обмін аналітикою та інформацією для спільного напрацювання системних рішень.
Серед таких – ухвалений і підписаний президентом закон, який дозволяє отримувати грошове забезпечення військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні довше 12 місяців.
“Ми були залучені до цієї роботи за напрямом Офісу військового омбудсмана і співпрацювали з народними депутатами, які були авторами цього законопроєкту. Але залишається проблемне питання – зміни до наказу №402 Міноборони щодо можливості проходити дистанційно ВЛК і проходити лікування на підставі нового закону”, – звернув увагу Пашинін.
Він додав, що військовослужбовці скаржаться, що не можуть пройти ВЛК дистанційно, перебуваючи на лікуванні за кордоном. Тим часом добігає закінчення строк дії експериментальної постанови Кабміну №1125, яка регулювала це питання.
Анастасія Криштанович розповіла, що фахівці організації “Принцип” відвідують навчальні центри й розповідають новобранцям про їхні права та обов’язки, грошове забезпечення, відпустки, до кого звертатися, якщо їхні базові права не забезпечені.
Олександр Пашинін додав, що на адаптаційних курсах представники Офісу військового омбудсмана роздають короткі пам’ятки, де зрозумілою мовою викладені відповіді на запитання, які можуть хвилювати новобранців. Там зазначені усі контакти Офісу військового омбудсмана: гаряча лінія, електронна пошта.
“У тих навчальних центрах, куди приїжджала команда з адаптаційними курсами, кількість військовослужбовців, які самовільно залишили частину, знизилася на третину”, – зауважив він.
Офіс військового омбудсмана також проводить на постійній основі моніторингові візити в усі реінтеграційні центри, де після кожного обміну роз’яснюють звільненим з полону військовослужбовцям про їхні права і подальші кроки.
“Роздаємо окремий вид пам’яток з реінтеграції, щоб військовослужбовці знали, як їм відновити паспорт, на якому етапі з ними будуть працювати фахівці за кожним напрямом, яку медичну допомогу, обстеження їм нададуть”.
Фото: Офіс військового омбудсманаЯкі найскладніші запити військових
Найскладнішим у вирішенні залишається питання довготривалого перебування на позиціях, зазначив Олександр Пашинін:
“Свого часу військова омбудсманка Ольга Решетилова порушувала це питання на рівні Головнокомандувача. Тоді вносили зміни до наказу щодо ротаційних заходів, але ці проблеми залишаються. Буває, військовослужбовці отримують логістику, озброєння, медикаменти, харчування, але перебувають на позиціях дуже тривалий час”.
Офіс військового омбудсмана інформує про такі випадки Головнокомандувача.
Інше складне питання – терміни проходження служби, зазначив Олександр:
“Коли ми створювали Офіс військового омбудсмана, нам здавалося, що ми розуміємо, як можна швидко розв’язати зазначену проблему взагалі, і категорію військовослужбовців, які були призвані або добровільно мобілізувалися на військову службу у 2022 році”.
Була створена робоча група в Офісі військового омбудсмана, в яку залучили представників Міністерства оборони, Офісу президента, громадські організації.
Виявилося, що проблема набагато складніша, зауважив Пашинін. Кожен крок, який може зробити держава в контексті можливості звільнення військових зі служби, пов’язаний із великою кількістю проблемних питань щодо мобілізації.
“Тому що без належних мобілізаційних заходів і зміни процедур мобілізації ми не можемо говорити про чіткі терміни служби для військовослужбовців. Бо є питання, які потребують системної аналітики. Коли ми збираємося на робочих нарадах з представниками Міністерства оборони, громадськості, народними депутатами, у всіх є слушні ініціативи, ідеї й позиції. Але вони суперечать позиціям інших органів за цим напрямом”.
Що обмежує Офіс військового омбудсмана і які зміни потрібні
Коли розроблявся законопроєкт про військового омбудсмана, очікувалось, що інституція працюватиме ефективно, зазначив Олександр Пашинін. Водночас на практиці потрібні деякі покращення, зокрема через те, що вимоги Офісу військового омбудсмана не виконуються.
“Коли наш законопроєкт про військового омбудсмана заходив до парламенту, також був інший законопроєкт про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та визначення механізмів притягнення і встановлення відповідальності для осіб, які перешкоджають діяльності військового омбудсмана або не виконують вимог військового омбудсмана”, – згадує Пашинін.
Наразі цей законопроєкт перебуває в парламенті. Він пройшов перше читання. Офіс військового омбудсмана комунікує з народними депутатами щодо спільної роботи над документом та його ухваленням.
“Питання в тому, що військовослужбовець звернувся до офісу в надії, що його питання буде розв’язане. Його інформують, що інституція встановила факт порушення, але нічого далі не відбувається. На жаль, є такі випадки”.
Офіс військового омбудсмана скерував лист щодо цієї проблематики до Міністерства оборони, зазначив Пашинін. Міністр оборони виніс доручення, що кожних три місяці відповідальний структурний підрозділ – Головне управління захисту прав військовослужбовців – буде доповідати міністру про невиконання вимог офісу військового омбудсмана.
“За результатами цього міністр може вирішувати про призначення службових розслідувань щодо таких командирів і надалі щодо притягнення їх до відповідальності”.
В інституції очікують, що в Офісу незабаром з’явиться можливість складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності.
“Ми налагоджуємо зараз комунікації та взаємодії з усіма органами військового управління якраз для того, щоб не складати протоколи й нікого не притягати. Це не завдання Офісу військового омбудсмана, ми не ставимо такої мети”.
Проте бувають командири, які не реагують на жодні аргументи і на жодні запити – і не лише від Офісу військового омбудсмана.
“Іноді трапляються, люди, які обіймають посади, але не відповідають їм навіть з погляду людських якостей. Відповідно, в Офісу військового омбудсмана має бути механізм, щоб не лише реагувати точково, але нівелювати можливість порушувати права військових в майбутньому”, – наголосив Олександр Пашинін.
