Приводом для акції став нещодавній російський удар по Києву, під час якого постраждав Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Армія РФ вчергове атакувала Київ в ніч на 15 червня, пошкодивши низку культурних об’єктів
Правозахисники звернули увагу на посилення російського законодавства, яке використовується для придушення свободи слова в окупації.
На Лук’янівці пошкодили станцію метро, зруйнували торговельний центр "Квадрат", спалили частину ринку та пошкодили житлові будинки поблизу.
У заяві комісія засудила атаку та заявила, що Росія спрямувала удар проти історичного та культурного центру Києва. Там наголосили, що РФ веде війну не лише проти українців, а й проти культури, історичної пам’яті та світової спадщини, намагаючись знищити українську ідентичність.
Атака на музей — це порушення Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та міжнародних зобов'язань щодо збереження документальної спадщини людства
Раніше, у травні 2022 року, російські війська вже обстрілювали музей у Сковородинівці. Тоді будівля зазнала серйозних руйнувань, після чого міжнародні партнери долучилися до створення захисного укриття для її збереження.
Паралельно держава не лише імплементує міжнародні норми, а й тестує нові інструменти – зокрема Ad hoc моніторинг і посилений захист об’єктів, які вперше застосували саме під час повномасштабної війни.
В умовах повномасштабної війни архітектура не може залишатися "поза політикою, а професійна нейтральність у цьому випадку означає мовчазну легітимацію агресії"
У Львівській ОВА підкреслили, що в липні 2023 року ЮНЕСКО надало посилений захист об’єктам культурної спадщини України, зокрема й ансамблю історичного центру Львова.
Посилений захист – це найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року.
У Києві причиною пошкоджень стала вибухова хвиля, а в Одесі – пожежа, що зайнялась на місці удару
Софійський собор, який входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, разом з іншими будівлями заповідника має не лише національне, а й світове значення.
Внаслідок потужної вибухової хвилі постраждали дві пам’ятки національного значення – філармонія (Нова Біржа), Будинок Вучині, а також Музей західного та східного мистецтва і філія Літературного музею.
У Міністерстві розповіли, що ця будівля є однією з важливих памʼяток Липок та урядового кварталу, її збудували наприкінці 19 століття поетапно.
Мінкульт закликає встановити міжнародно-правову відповідальність за шкоду, завдану культурним цінностям, які підлягають особливій охороні.
Влада Харкова у відновленні Держпрому розраховує на підтримку ЮНЕСКО, адже будівля була у списку об’єктів для посиленого захисту
Нещодавно до переліку ЮНЕСКО додали українську писанку
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.