ЮНЕСКО та правозахисники обговорили посилення репресій проти журналістів в окупованому Криму

Дата: 28 Травня 2026
A+ A- Підписатися

У Представництві Президента України в АРК 27 травня відбулася консультативна зустріч за участі експертів, правозахисників та Антени ЮНЕСКО в Україні, присвячена ситуації зі свободою слова, освітою, культурною та природною спадщиною в окупованому Криму. Участь у заході також взяла представниця Центру прав людини ZMINA Нарі Усенко.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.

Учасниці консультативної зустрічі. Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

Так, 27 травня у Представництві Президента України в АР Крим відбулася консультативна зустріч за участі експертів, правозахисників та Антени ЮНЕСКО в Україні. Учасники обговорили посилення репресій проти журналістів, блогерів, правозахисників та громадських активістів на півострові, а також нові механізми контролю над інформаційним простором, які впроваджує Росія в окупації. У заході також взяла участь представниця Центру прав людини ZMINA Нарі Усенко.

Постійна Представниця Президента України в АРК Ольга Куришко заявила, що РФ системно використовує культуру, історію та інформаційний простір як інструмент війни проти української та кримськотатарської ідентичності.

“Для Росії є нормою знищувати ментально та фізично все українське, стирати пам’ять, підміняти історію та витісняти ідентичність”, – наголосила Куришко.

Ольга Куришко з мікрофоном. Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

Голова Антени ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі підкреслила важливість постійного міжнародного моніторингу ситуації в окупованому Криму та документування порушень прав людини.

“Ми цінуємо цю співпрацю та розуміємо, наскільки важливо сьогодні не лише документувати порушення, а й посилювати практичну взаємодію для реагування на них”, – зазначила вона.

Голова Антени ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі. Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

Окрему увагу під час зустрічі приділили стану свободи слова в окупованому Криму. Як випливає з моніторингу Центру прав людини ZMINA за період квітень 2025 – травень 2026 року, основною формою тиску на журналістів, блогерів та онлайн-активістів залишаються юридичні переслідування, адміністративні справи та позапроцесуальний тиск.

Правозахисники зафіксували 26 випадків атак та погроз щодо працівників медіа, громадянських журналістів, блогерів і активістів. Серед ключових тенденцій – використання законодавства про “іноземних агентів”, заочні кримінальні переслідування журналістів, які виїхали з Криму, а також тиск на кримських журналістів через обшуки, “профілактичні бесіди” та виклики до силовиків.

Разом з тим, невелика кількість зафіксованих атак не свідчить про покращення ситуації зі свободою слова, а є наслідком фактичного знищення незалежної журналістики на півострові після початку окупації Криму у 2014 році та додаткових обмежень після повномасштабного вторгнення РФ.

“Росія продовжує вибудовувати в Криму модель повного контролю над інформаційним простором. Незалежна журналістика там фактично витіснена, а будь-які спроби висвітлювати порушення прав людини або критикувати окупаційну владу супроводжуються ризиком переслідувань”, – зазначила представниця ZMINA Нарі Усенко під час зустрічі.

Правозахисники також звернули увагу на посилення російського законодавства, яке використовується для придушення свободи слова в окупації. Зокрема, у 2025 році в РФ розширили норми щодо так званих “іноземних агентів”, посилили відповідальність за “наклеп” та ухвалили нові механізми переслідування за пошук “екстремістських матеріалів” в інтернеті.

Крім того, окупаційна влада продовжує обмежувати доступ журналістів до судових процесів у політично мотивованих справах під приводом “антитерористичної безпеки”. Після початку повномасштабної війни незалежних та громадянських журналістів фактично перестали допускати до будівель судів у Криму.

Серед іншого, на зустрічі також торкнулися питань мілітаризації освіти, переписування історії відповідно до російських пропагандистських наративів, порушення культурних прав кримських татар, руйнування культурної спадщини та екологічних загрози на окупованому півострові.

Наприкінці заходу учасники наголосили на необхідності подальшої співпраці з міжнародними організаціями, зокрема ЮНЕСКО, для документування порушень прав людини та захисту культурної й природної спадщини в окупованому Криму.

Раніше ZMINA писала, що правозахисники подали до ООН матеріали про дезінформацію РФ як інструмент тиску на культурні права в умовах війни.

Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.