Правозахисники подали до ООН матеріали про дезінформацію РФ як інструмент тиску на культурні права в умовах війни
Кримська правозахисна група (КПГ) скерувала до Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав подання, в якому аналізує вплив російської дезінформації на реалізацію права на участь у культурному житті в умовах збройного конфлікту та окупації частини території України.
Про це пише КПГ.
Фото ілюстративне. Джерело: з офіційного сайту ООНПравозахисники зазначають, що дезінформаційні кампанії РФ є системним інструментом, який супроводжує як військові дії, так і політику контролю над окупованими територіями. Йдеться про поширення наративів, що заперечують або применшують існування української культури, підміняють історичні факти, а також легітимізують втручання в культурні інституції.
Окремий акцент у поданні зроблено на окупованому Криму, де дезінформація використовується для переосмислення та привласнення культурної спадщини кримських татар і українців. Зокрема, йдеться про практику подання об’єктів кримськотатарської історії як частини “російської культурної тяглості”, а також про риторику “відновлення” та “реконструкції”, яка супроводжує зміну управління музеями та пам’ятками.
Серед прикладів КПГ наводить ситуацію навколо об’єктів кримськотатарської спадщини, включно з Ханським палацом у Бахчисараї, а також інших культурних інституцій і пам’яток у Криму, та на новоокупованих територіях України, зокрема в Маріуполі, де паралельно з фізичними змінами відбувається заміщення наукових підходів і культурних наративів.
У документі також описано ширший спектр дезінформаційних практик РФ: від заперечення самобутності української мови та культури до тверджень про їхнє “штучне походження” або “політичну вигадку”. КПГ наголошує, що ці наративи не є ізольованими висловлюваннями, а частиною інформаційної політики, яка впливає на доступ людей до освіти, культурних практик і історичної пам’яті.
Правозахисники підкреслюють, що в умовах окупації дезінформація працює як додатковий механізм контролю. Вона формує середовище страху, у якому публічна ідентифікація з українською або кримськотатарською культурою може бути маркована як небажана або небезпечна.
У КПГ рекомендують Комітету ООН визнати дезінформацію окремим інструментом порушення культурних прав, посилити моніторинг інформаційних кампаній у зонах конфлікту та враховувати її вплив під час оцінювання доступу до культурного життя, участі в ньому та збереження культурної спадщини.
Нагадаємо, що останнім часом чимало російських пропагандистів дістали заочні вироки, зокрема:
- російського пропагандиста Юрія Кота засудили до 15 років позбавлення волі;
- депутатку “Держдуми Криму” Анастасію Гридчину засудили до 10 років ув’язнення за колабораціонізм;
- колаборанта Олега Крючкова суд відправив на 12 років до в’язниці за пропаганду війни, виправдовування окупації України та колабораціонізм;
- засудили кримського пропагандиста Сергія Веселовського – автора одного з проросійських телеграм-каналів та колишнього ведучого на окупаційному телеканалі;
- суд заочно ухвалив вирок пропагандисту Юрію Юрову, засновнику та головному редактору луганської газети “XXI століття”, депутату псевдопарламенту Луганщини та учаснику війни з боку РФ проти України;
- суд заочно визнав винним російського пропагандиста з окупованого Криму Олександра Мащенка – директора Інституту медіакомунікацій Кримського університету імені В. І. Вернадського.
