Україна першою під час війни застосувала нові механізми захисту культурної спадщини – експертка

Про це повідомила експертка із захисту культурної спадщини Регіонального центру прав людини та національна координаторка імплементації Гаазької конвенції 1954 року в Україні Ліна Дорошенко в коментарі Громадському радіо. 

Фото: Associated Press

Так, Гаазька конвенція 1954 року визначає культурні цінності як рухомі й нерухомі об’єкти, а також місця їхнього зберігання – музеї, бібліотеки, архіви. Йдеться про сукупність важливих культурних об’єктів, зокрема ансамблів. В українському законодавстві цей термін використовують у законі про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, однак у повсякденному вжитку частіше говорять про “культурну спадщину”. Вона охоплює предмети культурного, наукового, етнографічного та археологічного значення. Захист цієї сфери регулює низка законів, зокрема “Про культуру”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини” та інші нормативні акти.

За словами Дорошенко, Україні важливо демонструвати, що навіть під час повномасштабної війни вона впроваджує положення Гаазької конвенції та її протоколів. Водночас держава може ініціювати оновлення цих документів, адже вони не враховують усіх сучасних викликів.

Експертка зазначила, що Україна адаптує міжнародні норми та співпрацює з іншими країнами. Зокрема, фахівці взаємодіяли з Францією, Нідерландами, США та Великою Британією під час створення спеціального підрозділу в складі Збройних сил, який займається захистом культурних цінностей. Вона пояснила, що Україна створила такий підрозділ першою вже під час активної фази війни. Спочатку українські спеціалісти консультувалися з іноземними колегами, але їхній досвід не завжди підходив. Тепер, за її словами, українські експерти самі діляться напрацюваннями.

Також Дорошенко звернула увагу, що Україна першою внесла об’єкти до міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом під час війни. Такий статус підвищує відповідальність за їхнє пошкодження. Крім того, держава застосувала новий механізм – Ad hoc моніторинг. Його використали, зокрема, після пошкодження Держпрому в Харкові: туди прибула місія ЮНЕСКО, провела обстеження та надала рекомендації, після чого розпочали ліквідацію наслідків. Вона додала, що об’єкти під посиленим захистом зазнали пошкоджень також у Києві, Одесі та Львові.

Україна разом з міжнародними експертами працює над створенням фонду для збереження культурної спадщини, а також над стандартами евакуації, відновлення та документування пам’яток.

Окремо експертка наголосила на проблемі впливу вибухових хвиль. Вона пояснила, що міжнародні стандарти ЮНЕСКО не враховують повною мірою цей фактор. Руйнування відбувається не лише від прямих влучань: вібраційні та звукові хвилі також шкодять пам’яткам. Україна ініціює дослідження, щоб внести ці аспекти до міжнародних протоколів реагування.

Дані Міністерства культури свідчать про те, що наразі пошкоджено 1723 об’єкти культурної спадщини, з яких 45 знищено повністю. Окрім цього, постраждала культурна інфраструктура – ще 2524 об’єкти пошкоджено або зруйновано. Вона уточнила, що йдеться лише про нерухому спадщину. За інформацією міністерства, понад 1,7 мільйона рухомих культурних цінностей залишаються на окупованих територіях, хоча, за іншими оцінками, ця цифра може сягати 2,4 мільйона.

Експертка також звернула увагу на незаконні археологічні розкопки на окупованих територіях, масштаб яких поки що неможливо точно оцінити. За різними даними, від початку війни окупанти вивезли понад 1700 об’єктів. Остання оцінка збитків і потреб на відновлення показує: шкода у сфері культури й туризму становить близько 4,5 мільярда доларів, а загальні втрати – 31,9 мільярда.

Говорячи про відновлення, Дорошенко пояснила, що сучасні технології та цифрові архіви можуть допомогти відбудувати зруйновані пам’ятки. Водночас складніше повернути рухомі цінності, які викрали або підмінили. Для цього потрібно точно знати, які саме предмети існували, однак Україна має проблеми з обліковою документацією: багато архівів не оцифрували вчасно. Через це російські військові під час пограбувань забирають не лише експонати, а й облікові книги, щоб легше легалізувати ці предмети у власному інформаційному просторі й ускладнити їхнє повернення Україні.

Нагадаємо, що наприкінці березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України в розділі “Викрадена спадщина” порталу War&Sanctions оприлюднило нові докази злочинів російських окупантів проти української культурної спадщини.

У відомстві надали інформацію про сімох осіб і два музеї на тимчасово окупованих територіях України, причетних до незаконних археологічних робіт, спотворення історії та виправдання російської агресії.

Серед фігурантів Едуард Кравченко та Віталій Войтенко – наукові співробітники “донецького республіканського краєзнавчого музею”. Вони брали участь у нелегальних археологічних розкопках на тимчасово окупованій території Донецької області, зокрема в районах Приазов’я та Донецького кряжу. Кравченко очолював такі експедиції. Археолог Войтенко також є учасником збройної агресії проти України в складі збройних сил РФ.

Константін Могільовський – заступник міністра науки й вищої освіти Російської Федерації та співголова російського історичного товариства. Ця структура активно поширює викривлені історичні наративи для виправдання війни та окупації українських територій.

Українська розвідка оприлюднила дані про 20 культурних цінностей, викрадених з археологічних об’єктів на тимчасово окупованому Кримському півострові, зокрема з некрополя Киз-Аул і кургану “Госпітальний”. Також ГУР зафіксувало вивезення окупантами цінностей з Новокаховської міської картинної галереї та заповідника “Кам’яна могила”.

У відомстві наголосили, що системно працюють над викриттям осіб і структур, які намагаються переписати історію та легалізувати окупацію українських територій, а також над поверненням викраденої культурної спадщини.