Російський дрон пошкодив укриття музею Сковороди на Харківщині

Російський безпілотник пошкодив захисне укриття над будівлею музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині.

Про це повідомило Міністерство культури України.

Фото: Міністерство культури України

За даними відомства, під час чергової атаки російський БПЛА влучив у захисну конструкцію Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди – пам’ятки національного значення, відомої як “Будинок, у якому жив і помер Г.С. Сковорода”. Внаслідок удару укриття зазнало пошкоджень.

Попередньо встановлено, що постраждали вісім прольотів даху захисної споруди. В одному з них утворився великий отвір, ще сім секцій пошкодили уламки. Сам музей і несучі конструкції укриття залишилися неушкодженими.

На місці працюють поліція, рятувальники ДСНС та профільні фахівці. Вони фіксують наслідки атаки та складають технічний акт пошкоджень.

Фото: Міністерство культури України

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що музей Сковороди став символом стійкості української культури після російського удару 2022 року. Вона наголосила, що російські атаки знову спрямовані на об’єкти, які зберігають історичну пам’ять.

Міністерство культури поінформувало про інцидент ЮНЕСКО. Харківська обласна військова адміністрація готує офіційне звернення щодо можливості проведення ремонтних робіт і ліквідації наслідків атаки із залученням підрядних організацій.

Раніше, у травні 2022 року, російські війська вже обстрілювали музей у Сковородинівці. Тоді будівля зазнала серйозних руйнувань, після чого міжнародні партнери долучилися до створення захисного укриття для її збереження.

Нагадаємо, що Україна разом з міжнародними інституціями намагається притягнути Росію до відповідальності за руйнування культурної спадщини, спираючись на Гаазьку конвенцію 1954 року та її протоколи. Паралельно держава не лише імплементує міжнародні норми, а й тестує нові інструменти – зокрема Ad hoc моніторинг і посилений захист об’єктів, які вперше застосували саме під час повномасштабної війни.

Гаазька конвенція 1954 року визначає культурні цінності як рухомі й нерухомі об’єкти, а також місця їхнього зберігання – музеї, бібліотеки, архіви. Йдеться про сукупність важливих культурних об’єктів, зокрема ансамблів. В українському законодавстві цей термін використовують у законі про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, однак у повсякденному вжитку частіше говорять про “культурну спадщину”. Вона охоплює предмети культурного, наукового, етнографічного та археологічного значення. Захист цієї сфери регулює низка законів, зокрема “Про культуру”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини” та інші нормативні акти.

Станом на початок квітня 2026 року було відомо про 1723 пошкоджені або зруйновані пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури. Також російська сторона вивезла десятки тисяч музейних артефактів.