ЄСПЛ розпочав розгляд скарг Шабуніна та детективів НАБУ щодо порушень під час липневих обшуків

Європейський суд з прав людини взяв до розгляду скарги Віталія Шабуніна та детективів Національного антикорупційного бюро України щодо порушень їхніх прав під час подій у липні, коли стосовно представників антикорупційних органів провели масові слідчі дії.

Про це повідомляє Центр протидії корупції та Центр прав людини ZMINA, посилаючись на офіційні відповіді суду. Заявники подали скарги в листопаді минулого року.

Фото: ЄСПЛ

Скарга Шабуніна стосується дій Державного бюро розслідувань, яке в липні провело обшуки без судових ухвал у його помешканні та у військовій частині, де він служить. Після цього слідчі оголосили йому підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві. Шабунін і ЦПК заявляють, що слідчі та прокурори Офісу генпрокурора прийшли без законних дозволів, вилучили його телефон та іншу техніку ще до початку слідчих дій, а також забрали пристрої його дружини та дітей без належних підстав.

Детективи НАБУ у своїх заявах описують подібні дії під час обшуків 21 липня 2025 року. Вони стверджують, що правоохоронці діяли без судових рішень, незаконно затримували людей, застосовували силу та припускалися інших порушень. 

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначила, що організація збирала інформацію про ці порушення, моніторила перебіг справ, фіксувала факти через публічні канали та аналізувала події разом із захисниками антикорупційних діячів. За її словами, початок розгляду справ у ЄСПЛ став першим результатом цієї роботи.

Після відкриття кримінального провадження проти Шабуніна понад 100 українських громадських організацій закликали владу не використовувати систему правосуддя для політичного тиску на антикорупційних активістів. Всесвітня організація проти катувань та Міжнародна федерація за права людини також звернулися до української влади із закликом припинити переслідування Шабуніна.

Заступниця виконавчого директора ЦПК, адвокатка Шабуніна та детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова Олена Щербан заявила, що справи Шабуніна і детективів НАБУ мають спільні риси. За її словами, правоохоронці розпочали їх в один період і діяли за схожими сценаріями, а об’єктами стали люди, які працювали над викриттям топкорупції. Вона зазначила, що попри різний зміст підозр – від ДТП до продажу канабісу та ухилення від служби – правоохоронці синхронізували ці провадження саме тоді, коли Офіс президента планував позбавити повноважень НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

ЦПК та ZMINA стежитимуть за розглядом справ у ЄСПЛ і надалі інформуватимуть про його перебіг.

Нагадаємо, що торік антикорупційна екосистема України опинилася під безпрецедентним тиском з боку державних органів і пов’язаних структур. Кримінальні справи, обшуки та судові процеси проти детективів НАБУ, активістів та журналістів демонстрували, що тиск на них мав комплексний характер і охоплював не лише окремих людей, а й цілі інституції.

Масштабні дії проти НАБУ, Центру протидії корупції та медіапроєкту Bihus.Info показували системність цих атак: законодавчі ініціативи, інформаційний пресинг і процесуальні обмеження створювали психологічний та професійний тиск, що ускладнювало роботу антикорупційних структур і громадських активістів. Водночас активна громадянська позиція та міжнародна підтримка частково стримували спроби підірвати незалежність антикорупційної системи.

Події літа 2025 року підтверджували, що боротьба за незалежність антикорупційних органів велася не лише в судах і кабінетах слідчих, а й у публічному дискурсі та на вулицях міст. Відстоювання прозорості, автономності та підзвітності влади нині залишаються ключовими викликами для держави і громадянського суспільства.

ZMINA зібрала інформацію про відомі та обговорювані кейси, щоб показати, як тиск на антикорупційників проявляється в різних формах та чому їхня робота залишається критично важливою для демократії в Україні.