“Будь ласка, допоможіть мені. Я хочу повернутись в Україну”: історія 16-річного Романа, яку заслухали у Конгресі США 

Дата: 21 Квітня 2023
A+ A- Підписатися

Окупаційна влада на Донеччині відправила хлопця-сироту до медичного закладу, де йому сказали, що в нього буде інша родина в Росії, хоча він мав в Україні родичів, які могли взяти опіку над ним. Роману виготовили нові документи у Донецьку, а пізніше його разом з іншими дітьми відправили до Росії “на відпочинок”.

Історію 16-річного Романа на Комітеті Конгресу США у Вашингтоні розповіла його адвокатка Катерина Бобровська.

Представниця депортованого 16-річного Романа Катерина Бобровська виступила на Комітеті Конгресу США. Джерело: скрин з відеозапису

“Будь ласка, допоможіть мені. Я хочу повернутись в Україну”, – такими були перші слова 16-річного Романа, коли він звернувся до мене по допомогу”, згадує адвокатка. 

Вона повідомила законодавцям США, що Роман – сирота та учень професійного ліцею в невеличкому селищі Донецької області. 24 лютого 2022 року хлопець перебував у навчальному закладі. Невдовзі росіяни окупували цей населений пункт.

Росіяни, за словами адвокатки, здійснювали фізичний та моральний тиск на дітей у гуртожитку. Постійно перевіряли їхні документи, телефони та інші особисті речі.

“Візити військових до гуртожитку ставали дедалі частішими, а тиск все більшим. Одного разу російський бронетранспортер навіть направив дуло гармати на дітей, які стояли біля входу”, – розповідає Бобровська.

Тож Роман, розуміючи, що в таких умовах неможливо перебувати, вирішив йти додому. Він пройшов пішки 60 кілометрів. Взимку.

“За цей час його неодноразово зупиняли російські військові. Вони проводили допити, наводили над ним зброю та навіть стріляли над головою”, – розповідає представниця хлопця.

Подорожуючи додому, Роману доводилось спати на вулиці та просити їжу у місцевих жителів.

Коли підліток дістався домівки, до населеного пункту заїхали військові. Представники окупаційної влади поставили Романа на медичне обстеження та забрали його до місцевої лікарні, де вже перебували й інші діти. У лікарні Роману повідомили, що в нього буде інша родина.

“Окупаційна влада проігнорувала слова хлопця про те, що його законним представником має бути брат або сестра. Адже в нього є старші брат та сестра”, – розповідає Бобровська.

Через деякий час Романа перевезли до іншої лікарні – у Донецьк. Там йому виготовили нове свідоцтво про народження від імені однієї з невизнаних республік.

“У травні Романа та інших дітей відправили “на відпочинок” до Росії, де українських дітей відвідала уповноважена президента Російської Федерації з прав дитини Марія Львова-Бєлова. Вона повідомила дітям, що невдовзі їх всиновлять”, – каже адвокатка.

Роман та інші діти, за словами Бобровської, висловили своє заперечення й наполягали на своєму поверненні до України. Але їх після цього відправили до інтернату, де заборонили навіть на вулицю виходити.  

Згодом Роману підібрали названу родину, яка намагалася перевиховувати хлопця.

“Його змушували дивитись пропагандистські програми. Обговорювали новини про Україну в негативному контексті, обмежували спілкування з однолітками та відстежували його пересування через спеціальні програми на мобільному телефоні”, – розповіла представниця підлітка.

Більш того, Романа знімали в пропагандистських сюжетах на телебаченні, у яких змушували розповідати, як йому подобається його нова родина. 

Йому примусово оформили паспорт громадянина Російської Федерації. Проте одразу забрали цей документ, мотивуючи це тим, що буде оформлено всиновлення.

“Попри всі ці обмеження Роман за допомогою українських волонтерів зміг повернутися до України. В Україні хлопець отримав необхідне медичне обстеження. Зараз він почуває себе добре”, – каже Бобровська.

Вона звернула увагу конгресменів на те, що подібні злочини росіяни постійно вчиняють щодо тисяч інших українських дітей:

“Просто зараз, в цей момент”.

Нагадаємо, російська влада погрожує вивезти до РФ понад 100 тисяч дітей з ТОТ Донецької та Луганської областей. 

За офіційними даними української влади, за рік війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними з відкритих джерел у РФ, росіяни вивезли 744 тисячі дітей.

Українських дітей розміщують у 57 регіонах РФ, зокрема в Сибіру. Деякі з дітей, яких вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування у так званих “таборах”, про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставляться до них, як до тварин.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини при Путіні Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йдеться, що їх підозрюють у воєнному злочині незаконної депортації дітей з України до Російської Федерації. Німеччина вже пообіцяла заарештувати Путіна, якщо він приїде. 

Деякі члени Конгресу США також засудили викрадення українських дітей Російською Федерацією, та внесли відповідну резолюцію на розгляд законодавців.

Зараз в Україні експерти ОБСЄ збирають дані щодо депортації дітей до РФ.


Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

  • невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • мародерство;
  • примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter