Коронавірус у Криму: що робить Росія для протидії пандемії та як використовує ситуацію
На тлі посиленого карантину в низці країн окупований Росією Крим тільки входить у коронавірусну турбулентність. Розповідаємо про перший тиждень боротьби з пандемією на півострові.
Однозначного розуміння динаміки поширення коронавірусної інфекції на півострові немає. Українські профільні служби там не працюють, а отже адекватний моніторинг не є можливим.
Про кількість хворих на засіданнях спеціально утвореного для боротьби з інфекцією оперативного штабу повідомляють підконтрольні Москві посадовці, та вірогідність цих даних не підтверджена міжнародними організаціями.
Міністерство реінтеграції окупованих територій заявляє, що Росія приховує реальний стан захворюваності на COVID-19 від місцевих жителів як у Криму, так і на Сході України. Навіть більше, окупаційні адміністрації убезпечують від хвороби насамперед військові контингенти на окупованих територіях.
“На Донбасі підрозділи окупаційних сил переводяться на карантин, вводяться обмеження на спілкування з цивільним населенням, у тому числі – з членами родин. Аналогічна ситуація спостерігається в Криму”, – йдеться в повідомленні Мінреінтеграції.
24 березня Прокуратура Автономної Республіки Крим нагадала Росії, що вона, як держава-окупант, повинна дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема передбачених Конвенцією про захист цивільного населення під час війни та Женевськими конвенціями.
У відомстві наголосили, що Росія повинна забезпечити кримчан медичними засобами, продовольчими товарами та надати відповідне медичне обслуговування без будь-якої дискримінації за політичними поглядами, віросповіданням, расовими або етнічними ознаками. У прокуратурі пообіцяли надавати правову оцінку кожному факту порушення прав кримчан.
Тим часом Мінреінтеграції вже назвало порушенням норм міжнародного гуманітарного права пріоритетний захист військових, а не цивільного населення.
Перший тиждень
Статистика де-факто влади на півострові показує, що щодня під наглядом лікарів через підозру на коронавірус опиняються сотні людей.
Офіційні рішення у відповідь на пандемію у світі окупаційна влада почала ухвалювати після 17 березня. Того дня так званий “голова Криму” Сергій Аксьонов підписав указ, що запровадив режим “підвищеної готовності” на окупованій території, у межах якого діють обмеження прав та свобод людини. У Севастополі такий режим “губернатор” ввів 25 березня.
“МВС” доручили встановлювати місцеперебування людей, які прибули із країн, де хвороба поширена. Режим також зобов’язав роботодавців проводити дезінфекцію, вимірювати температуру тіла своїх працівників на робочих місцях та обов’язково усувати від роботи хворих людей.
Перший випадок захворюваності медики в Криму зафіксували 21 березня в підприємця з Євпаторії. Чоловік їздив до Франції і повернувся через адмінкордон з Херсонською областю. Його родина, зокрема й бабуся, самоізолювалася. Фахівці провели епідеміологічне розслідування, встановивши близько 40 людей, з якими він контактував.
З появою перших хворих Сергій Аксьонов підбурював кримських силовиків до насильства над тими, хто приховує інформацію про поїздки за кордон і ухиляється від самоізоляції. Він наполягав також на кримінальній відповідальності для таких людей.
Силовики заклик Аксьонова почули й відкрили першу кримінальну справу на жителя, який, як стверджує “заступник начальника МВС Росії в Криму” Олександр Смаглін, заразив іншу людину.
“29 березня кримінальну справу порушено стосовно особи, яка не дотримувалася встановлених вимог щодо самоізоляції і заразила людину. Кримінальну справу порушено, всі матеріали зібрано”, – прозвітував Смаглін.
Нижня палата російського парламенту 25 березня зареєструвала законопроєкт, який пропонує позбавляти волі за порушення “карантинних заходів”. Якщо порушення призвело до масових захворювань, документ пропонує позбавляти волі терміном на три роки. Якщо ж це призвело до смерті людини – до п’яти. У разі смерті двох або більше людей – до семи років. Депутати хочуть доповнити законопроєкт до другого читання нормами про відповідальність за поширення неправдивої інформації про COVID-19. Держдума Росії ухвалила норми про кримінальну відповідальність 31 березня.
25 березня блогер із Феодосії Олександр Таліпов розповів про цькування родини, яка повернулася з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) та самоізолювалась. Блогер також звернув увагу, що карантинні обмеження не діють для службовців де-факто влади. Йдеться, зокрема, про так звану “віцепрем’єрку” Ірину Ківіко та “міністра економічного розвитку” Дмитра Ширяко, які також відвідували ОАЕ.
У вівторок, 24 березня, на півострові заявили одразу про шістьох хворих на коронавірус.
Світлини кримчан із соцмереж“Четверо хворих – члени однієї сім’ї, яка перебувала в туристичному круїзі в ОАЕ, а також подорожувала на круїзному лайнері. Ще два випадки теж завезено. До Криму хворі прибули після відвідин Литви і Бельгії”, – розповів Аксьонов під час засідання оперативного штабу й закликав кримчан до самодисципліни та дотримання обмежувальних заходів.
“Що жорсткіші заходи, яких ми зараз із вами вживаємо, і що дисциплінованіше ми виконуватимемо цю ситуацію, то швидше ми минемо цю картину. Або ми будемо розслабленими, нічого не дотримуватимемося, і тоді все це триватиме ще рік-півтора. У нас завдання – придушити цю заразу в зародку, і що швидше, то краще”, – додав він.
За добу кількість кримчан під медичним наглядом зросла до 811 осіб, а наступного дня, 25 березня, за даними Міністерства охорони здоров’я Криму, загальна кількість мешканців півострова під меднаглядом перевищила тисячу.
Уранці 27 березня в Криму заявили про сім нових випадків зараження COVID-19. Цю хворобу й нових хворих також називали “завезеними” з ОАЕ.
Того ж дня про нові випадки COVID-19 вперше заявила влада Севастополя. Там зафіксували відразу п’ять випадків зараження.
Виконувач обов’язків голови російського уряду Севастополя Михайло Развожаєв стверджує, що всі хворі приїхали до міста після відвідин Франції, Великої Британії та Південно-Східної Азії. Вони шпиталізовані до міської інфекційної лікарні.
Обмежувальні заходи
Уряд України 17 березня й так зване “Прикордонне управління ФСБ Росії в Криму” 18 березня зі свого боку обмежили пропускний режим на КПВВ “Чонгар”, “Чаплинка” та Каланчак”. Громадян України пропускають у виняткових випадках. Де-факто влада в Криму дозволяє виїжджати через смерть близького родича. Водночас подорожній має продемонструвати “прикордонникам” копію свідоцтва або довідку про смерть і документ, що підтверджує ступінь споріднення. Разом з тим жителі з кримською реєстрацією можуть в’їжджати на територію півострова без обмежень.
У подорожніх російські медичні бригади беруть аналізи та замірюють температуру на адмінкордоні з Херсонщиною та в аеропорту “Сімферополь”. Однак окупаційна влада Криму визнала прогалину у в’їзді до Криму через Керченський міст: цих заходів не застосовують до водіїв та пасажирів легкових автівок.
Усім подорожнім під час в’їзду до Криму вручають постанову, яка зобов’язує до двотижневої обсервації, однак незрозуміло, чи контролює окупаційна влада свої ж вимоги.
Кримські силовики запевняють, що контролюють. Лише за 29 березня вони провели майже 9 тисяч таких перевірок і не виявили за місцем проживання дев’ять людей. На деяких з них силовики вже виписали адмінпротоколи. П’ятьох планують примусово відправити в обсерватор.
На півострові скасували культурні, дитячі, спортивні заходи, однак, як зауважують у Кримській правозахисній групі, масові заходи таки відбувались.
Хресний хід довкола смт Орджонікідзе Феодосійського району / фото із соцмережТак, приміром, 18 березня у Феодосії провели акцію “Сад Пам’яті” до “дня возз’єднання Криму з Росією”. У заході взяли участь, зокрема, представники однієї з найуразливіших груп – громадяни України, старші за 65 років. Організатори акції вручали їм ювілейні медалі “75 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”.
Також 20 березня відбулось урочисте відкриття дитячого садка в Джанкої, 23, 25 і 26 березня масові заходи проводив дитячий центр “Артек”. 28 березня в Сімферополі та Ялті пройшли сільськогосподарські ярмарки. Також про організацію ярмарків і відкриті ринки повідомляли й мешканці інших кримських населених пунктів.
Із 28 березня до 5 квітня окупаційна влада заборонила працювати ресторанам, кафе та іншим підприємствам громадського харчування. Виняток зробили для підприємців, які готують їжу на виніс та з доставленням замовлення.
17 березня на дистанційне навчання перейшли два університети, згодом деякі школи. Водночас навчальні заклади, за повідомленням кримських ЗМІ, можуть відвідувати діти 1–4-х класів за заявою батьків. Після чого в школі формуватимуть групи до 12 людей. У Криму також працюють дитячі садочки. Батьки самостійно ухвалюють рішення, чи мають їхні діти відвідувати їх.
За даними так званого “Міністерства курортів і туризму Криму”, до 1 червня 2020 року припинено бронювання місць, приймання та розміщення туристів у пансіонатах, будинках відпочинку, санаторіях, дитячих таборах та готелях. Окупаційна влада робить винятки для осіб у службових відрядженнях.
На півострові проводять роз’яснювальні та попереджувальні заходи, утім уже після того, як почали виписувати адміністративні протоколи на порушників.
Так, до прикладу, 30 березня підконтрольний Росії “голова кримського уряду” Юрій Гоцанюк прозвітував про 259 порушень та усунення порушень щодо 198 об’єктів. Силовики в Криму склали дев’ять адміністративних протоколів за статтями 6.3, 5.35 Кодексу адміністративних правопорушень у Бахчисарайському, Роздольненському районах, містах Армянськ, Судак та Саки.
Готовність медиків
Кримська правозахисна група з посиланням на “Міністерство охорони здоров’я” Криму повідомляє, що хворих на COVID-19 пацієнтів лікують в інфекційних відділеннях Євпаторійської міської лікарні (40 апаратів штучної вентиляції легень), Сімферопольської міської клінічної лікарні №7 (27 апаратів ШВЛ), Сакської районної лікарні (20 апаратів ШВЛ), Філії ФГБУ “Федеральний науково-клінічний центр спеціалізованих видів медичної допомоги та медичних технологій Федерального медико-біологічного агентства” (36 апаратів ШВЛ). Також окупаційна влада планує розгорнути шпиталь на базі Сімферопольської міської клінічної лікарні №7 (13 апаратів ШВЛ) і Багатопрофільного медичного центру ім. М. А. Семашка (76 апаратів ШВЛ).
Правозахисники зауважують, що багато медичних установ залишаються не досить підготовленими до лікування хворих на коронавірус. Так, в інфекційній лікарні Керчі відсутня вода і порушено санітарно-гігієнічні норми. Окрім цього, пацієнти лікарень, з якими спілкувалися представники КПГ, повідомляють про нестачу медичних працівників і вкрай низьку їхню обізнаність щодо необхідних заходів у разі виявлення пацієнтів із симптомами COVID-19.
“Результати опитування низки медичних працівників Криму показують, що рівень діагностування COVID-19 украй низький. Багатьох пацієнтів із симптомами COVID-19 відправляють на самоізоляцію в домашніх умовах без тестування. Крім того, тестувати в Криму людей із симптомами COVID-19 стали пізно, переважно вже після 17 березня. Також співробітники повідомляють, що пацієнтів, які надійшли до лікарень Криму до 17 березня з пневмонією або іншими легеневими захворюваннями, не тестували на COVID-19”, – наголошують у КПГ.
Дефіцит масок та антисептиків
У кримських аптеках відчутний дефіцит медичних масок, марлі та парацетамолу. Монітори Кримської правозахисної групи з 23 до 27 березня відвідали в Сімферополі три аптеки, у Судаку – одну аптеку, у Феодосії – три, в Керчі – чотири, у Ялті – три та в Білогірську – дві. У жодній вони не знайшли медичних масок.
Антисептик “Мірамістин” продавався в трьох аптеках Керчі, а також в одній з аптек Сімферополя. Ще в одній керченській аптеці на “Мірамістин” можна зробити попереднє замовлення. У всіх інших перевірених аптеках не було жодних антисептиків.
Парацетамол продавався в трьох керченських аптеках із 16 перевірених. Крім того, в одній аптеці Феодосії та одній у Судаку продаються жарознижувальні порошки, до складу яких входить парацетамол. В інших перевірених аптеках ці ліки в продажу були відсутні.
“Маски та спиртомісткі антисептики необхідні для захисту від COVID-19. Насамперед маски необхідні тим, хто кашляє, чхає та має симптоми COVID-19. Крім того, окупаційна влада повинна забезпечити масками й здорових людей, які контактують з людьми, що мають підозру на COVID-19, наприклад медичних співробітників, комунальні служби. Нестача масок і спиртовмісних антисептиків істотно підвищує ризик інфікування людей і поширення коронавірусної інфекції”, – наголошують у Кримській правозахисній групі.
Окупаційна влада зауважує, що така ситуація сталася через високий попит у Росії.
“Виробники масок у країні не впорались із ажіотажем, тому всю цю продукцію розкупили”, – прокоментував призначений Кремлем голова Севастополя Михайло Розважаєв.
До пошиття медичних масок залучили кримських в’язнів.
Пенітенціарні установи та суди
Неабияке занепокоєння в правозахисників спричиняє боротьба з поширенням хвороби та медична допомога в пенітенціарних установах. COVID-19 не спинять ґрати та суворий режим охорони, кажуть експерти. Хвороба може проникнути, зокрема, через співробітників місць несвободи, а з огляду на погані санітарні умови у в’язнів високі шанси захворіти.
Росія та де-факто влада в Криму заборонили тривалі та короткострокові побачення в колоніях та СІЗО Сімферополя. Окрім цього, не дозволяють допуск до роботи співробітників з підвищеною температурою й тих, хто прибув протягом останніх 14 днів із держав, де зафіксовано випадки COVID-19. Та цього, на переконання українських і міжнародних громадських організацій, не досить. 24 березня вони звернулися до Росії з вимогою скоротити кількість ув’язнених на окупованих територіях України.
Автори звернення наголосили, що медичні служби цих установ не мають досить персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися зі звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації. Ба більше, якраз такі заклади і є місцями підвищеного ризику для передання інфекційних захворювань.
“Ці установи часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують наражатися на небезпеку зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватись інструкцій з гігієни рук. Працівники пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу недоступні”, – йдеться в заяві.
Кримська правозахисна група з посиланням на ув’язнених у Криму повідомляє, що адміністрації місць несвободи не шпиталізують хворих у разі характерних для коронавірусу симптомів – сухий кашель, температура протягом кількох днів. Навіть більше, таких людей не тестують на COVID-19, і вони продовжують контактувати з іншими ув’язненими. Зазвичай медпрацівники під час оглядів лише вимірюють температуру в ув’язнених.
Ознаки респіраторної хвороби вже виявили в політв’язня та співзасновника громадянського руху “Кримська солідарність” Сервера Мустафаєва, який наразі перебуває в СІЗО міста Ростова-на-Дону.
“Коли ще 19 березня швидка в суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене морозило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12–14 годин без води та їжі. У камері опинився тільки ближче до 11-ї ночі. Пішов до чергового фельдшера, але, крім антибіотиків, він жодних ліків мені не дав. Із того дня в мене температура 39,3, і до 39,8 навіть підіймалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз”, – розповів політв’язень. Водночас він повідомив, що симптоми респіраторної хвороби з’явились в інших ув’язнених, з якими він сидів в одній камері.
Сервер МустафаєвУповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, а також правозахисна організація “Amnesty International Україна” закликали окупаційну владу забезпечити належне лікування політв’язня.
Запит ZMINA до військового прокурора Південного військового округу РФ Сергія Коломойця про причини неналежного лікування лишився без відповіді.
Окрім цього, кримські “суди” з 19 березня до 10 квітня обмежили приймання громадян та доступ до будівель судів для подання документів та розгляду справ. Справи про обрання, продовження, скасування і зміну запобіжного заходу продовжують розглядатися як справи невідкладного характеру.
Незважаючи на міжнародні рекомендації про скорочення кількості осіб у місцях несвободи, кримські “судді” не припиняють продовжувати строки тримання під вартою в політично мотивованих кримінальних справах, ігноруючи клопотання адвокатів про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Так, до прикладу, 23 та 24 березня “Верховний суд” Криму продовжив терміни утримання під вартою фігурантам “справи кримських мусульман” до 15 червня. Усього в цій справі після 17 березня було ухвалено 19 рішень про продовження строків тримання під вартою.
Коронавірус у пропагандистських цілях
Правозахисники Кримської правозахисної групи зауважують, що в Криму проросійські ЗМІ широко висвітлювали випадок першого підтвердженого захворювання на COVID-19. Окупаційна влада та медійники наголошували у своїх меседжах, що підприємець приїхав “з України” і нібито саме через Україну в Криму тепер шириться коронавірус.
“Водночас журналісти і представники де-факто влади ігнорували той факт, що в РФ, включно з Краснодарським краєм, випадки COVID-19 були виявлені раніше. Транспортне сполучення Керченським мостом не було обмежено. А отже, коронавірусна інфекція могла потрапити на півострів до цього випадку з території РФ. Окрім цього, оскільки раніше на півострові не проводили тестувань, ці випадки й не були зафіксовані”, – пояснюють у КПГ.
Правозахисники зауважують, що після таких публікацій і заяв в інформаційному полі й соціальних мережах збільшилася кількість випадків використання мови ворожнечі проти українців чи тих, хто з різних причин перебував на підконтрольній Україні території.
Кримська правозахисна група наголошує, що, за даними її моніторингу, попри згадані вище офіційні рішення де-факто влади, заходи із запобігання COVID-19 у Криму були несвоєчасними. Де-факто влада довгий час ігнорувала реальну загрозу поширення інфекції і не вживала необхідних заходів реагування.
Фото із соціальних мережПравозахисники також закликають уряд України не запроваджувати вичерпного переліку підстав гуманітарного характеру для перетину українського КПВВ з Кримом, зберігши в такий спосіб можливість реагування на непередбачені обставини. Окрім цього, вони радять інформувати громадян України, які не мають реєстрації місця проживання на підконтрольній Україні території, про алгоритм їхніх дій у разі підозри на зараження COVID-19.
Водночас правозахисники закликають міжнародні організації та уряди демократичних країн моніторити ситуацію з поширенням COVID-19 в Криму та не дозволяти Росії використовувати пандемію для зняття санкцій, які були введені через окупацію Криму, порушення прав людини і норм міжнародного гуманітарного права.
