Адвокат Олексій Шевчук передумав виходити з конкурсної комісії САП і просить поновити його повноваження
Адвокат Олексій Шевчук, який на початку вересня заявив про добровільний вихід із конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, тепер відкликав свою заяву. Він звернувся до виконувача обов’язків генерального прокурора Антона Ковальського з проханням скасувати наказ про дострокове припинення його повноважень та дозволити йому продовжити роботу в комісії.
Про це Шевчук повідомив у своїй заяві до виконувача обов’язків генерального прокурора, яку медіа опублікували у форматі блогу.
Олексій Шевчук. Фото: UA.NEWSШевчук стверджує, що 4 вересня тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко припинив його повноваження не на підставі поданої ним заяви про добровільний вихід із комісії, а на підставі рішення самої конкурсної комісії. За словами адвоката, на момент голосування 1 вересня остаточного тексту цього рішення ще не було, а до 4 вересня його нібито не оформили належним чином.
Адвокат також заявив, що голова комісії дала йому час до 9 вересня для подання заперечень, однак остаточного тексту рішення він, за його словами, досі не отримав. Через це Шевчук вважає, що не мав можливості належно підготувати свої заперечення.
Тепер Шевчук просить Ковальського переглянути підстави наказу Кравченка від 4 вересня та скасувати його. Також він хоче отримати остаточний текст рішення комісії та документи щодо його ухвалення, після чого отримати можливість подати заперечення. До завершення цієї процедури адвокат просить не вважати питання про припинення його повноважень остаточно вирішеним.
Шевчук також порушив питання про те, чи мала комісія достатні повноваження після того, як він подав заяву про добровільний вихід. Сам адвокат вважає, що має продовжувати виконувати обов’язки члена комісії, доки питання про припинення його повноважень не вирішать, на його думку, з дотриманням усіх процедур.
Конфлікт навколо Шевчука почався ще до його заяви про добровільний вихід. 1 вересня конкурсна комісія розглянула питання про відповідність його поведінки своєму регламенту. П’ятеро із шести членів проголосували за звернення до генерального прокурора з пропозицією достроково припинити повноваження Шевчука. Проти проголосував лише він сам.
Цьому передував лист директора НАБУ Семена Кривоноса до голови комісії Лаури Штефан. Після отримання листа Шевчук 26 серпня провів пресконференцію без попереднього узгодження з іншими членами комісії. Там він звинуватив керівництво НАБУ у втручанні в роботу комісії та спробі зупинити конкурс. Він також звернувся до правоохоронних органів, міжнародних інституцій та представників іноземних держав. Саме дії Шевчука щодо отриманої комісією інформації стали предметом розгляду 1 вересня.
Шевчук із претензіями колег не погодився. Він наполягав, що на роботу комісії чинять зовнішній вплив, а звернення директора НАБУ щодо нього розцінював як втручання в діяльність незалежного органу.
Після рішення комісії Шевчук сам оголосив, що з 7 вересня достроково складає повноваження. Він пояснював це, зокрема, тим, що не хоче створювати ситуацію, за якої генеральному прокурору доведеться власним рішенням припиняти його повноваження на прохання інших членів комісії.
Водночас Шевчук заявив, що після його виходу в комісії залишаться п’ятеро з передбачених законом шести членів, тому, на його думку, вона втратить належний склад і не зможе продовжувати конкурс. Він пропонував сформувати комісію заново та до цього часу не проводити конкурсних процедур.
З такою оцінкою, зокрема, не погоджувалася Transparency International Ukraine. Організація зазначала, що для ухвалення рішень достатньо участі щонайменше чотирьох із шести членів, тому відсутність одного члена сама собою не робить комісію неповноважною.
4 вересня Руслан Кравченко підписав наказ про дострокове припинення повноважень Шевчука. Генпрокурор пояснив, що підставою стала пропозиція самої комісії, яку 1 вересня підтримала абсолютна більшість її членів. Водночас він згадав і про власну заяву Шевчука щодо припинення повноважень із 7 вересня. Кравченко попросив Раду прокурорів якнайшвидше провести конкурс і запропонувати нового, шостого члена комісії, а саму комісію закликав не зупиняти відбір кандидатів до САП, якщо це дозволяє її регламент.
Нагадаємо, що призначення Олексія Шевчука до конкурсної комісії САП на початку 2026 року викликало критику громадських організацій та антикорупційних активістів. Понад 50 громадських організацій закликали тодішнього генерального прокурора Руслана Кравченка скасувати це рішення. Вони наголошували, що члени комісії мають відповідати вимогам щодо бездоганної ділової репутації, професійних і моральних якостей та суспільного авторитету, і ставили під сумнів відповідність Шевчука цим критеріям.
Серед причин критики громадські організації згадували журналістські розслідування, в яких ім’я Шевчука фігурувало у зв’язку з імовірним незаконним переправленням за кордон понад 200 військовозобов’язаних чоловіків через систему “Шлях”. За цими фактами Національна поліція відкрила кримінальне провадження. Також критики нагадували, що Шевчука притягували до дисциплінарної відповідальності за порушення адвокатської етики.
Зокрема, у 2023 році Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зупинила на три місяці право Шевчука на адвокатську діяльність через його публічний допис. У 2026 році дисциплінарна палата знову зупинила його право на адвокатську діяльність на три місяці, визнавши допис триваючим порушенням правил адвокатської етики. Сам Шевчук оскаржував попередні рішення дисциплінарних органів у судах.
Критики Шевчука також звертали увагу на його публічну підтримку так званих “диктаторських законів” 16 січня 2014 року та участь у медіапроєкті на телеканалі, пов’язаному з Віктором Медведчуком. Крім того, Шевчук раніше представляв у судах низку фігурантів резонансних справ, серед яких Ілля Кива, Борислав Розенблат та Олександр Онищенко.
Після призначення до комісії Шевчук також судився з критиками свого призначення. Зокрема, він подав позови про захист честі, гідності та ділової репутації проти керівниці Антикорупційного центру “МЕЖА” Мартини Богуславець та видання NGL.media. Від останнього адвокат вимагав 100 тисяч гривень компенсації через допис, у якому редакція підтримала вимогу громадських організацій виключити його з конкурсної комісії. У серпні суд залишив цей позов без розгляду.
