Росія офіційно вийшла з Європейської конвенції проти катувань: незалежні експерти більше не зможуть перевіряти її вʼязниці

З 1 листопада 2026 року Росія офіційно припинила участь у Європейській конвенції про запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Відтепер Європейський комітет із запобігання катуванням не має повноважень перевіряти російські в’язниці, слідчі ізолятори та інші місця несвободи. Водночас організація продовжує отримувати повідомлення про катування ув’язнених як у самій Росії, так і на окупованих територіях України.

Про це повідомили в Раді Європи.

Фото: Council of Europe

Російська влада офіційно повідомила Раду Європи про намір вийти з конвенції 30 жовтня 2025 року. Згідно зі статтею 22 документа, таке рішення набуває чинності через рік після повідомлення. Отже, остаточно Росія припинила участь у конвенції 1 листопада 2026 року.

РФ приєдналася до документа в 1998 році. Відтоді й до 2021 року представники Європейського комітету із запобігання катуванням (ЄКЗК) здійснили 30 візитів до Росії, під час яких перевірили понад 450 місць несвободи.

Однак російська влада систематично обмежувала доступ громадськості до результатів цих перевірок. Росія була єдиною державою – учасницею конвенції, яка відкрито дотримувалася політики нерозголошення звітів комітету та відповідей на них.

У результаті з усіх проведених перевірок російська влада дозволила опублікувати лише чотири звіти. Решта документів залишаються закритими, зокрема матеріали десяти візитів до Чечні та інших регіонів Північного Кавказу у 2000–2017 роках. Водночас Росія досі може дозволити їхнє оприлюднення.

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄКЗК отримав численні повідомлення про ймовірні катування та жорстоке поводження з ув’язненими з боку російських посадовців. Такі випадки фіксували як на окупованих українських територіях, так і в самій Росії. Попри ці повідомлення комітет не зміг провести жодного нового візиту до РФ, оскільки російська влада відмовлялася співпрацювати та не створювала умов для роботи міжнародних експертів.

Ще в листопаді 2024 року комітет публічно заявив про відсутність співпраці з Росією. Зокрема, його представники намагались отримати інформацію про обставини смерті російського опозиціонера Олексія Навального в колонії та інші випадки можливих катувань затриманих. Однак російська влада не надала відповідей і не дозволила відновити перевірки.

Голова ЄКЗК Алан Мітчелл пояснив, що вихід Росії з конвенції остаточно позбавляє комітет можливості контролювати умови утримання людей у російських місцях несвободи.

Він наголосив, що незалежні перевірки в’язниць та інших установ залишаються одним з головних механізмів запобігання катуванням і жорстокому поводженню.

Водночас у Раді Європи звернули увагу на відмінність між діями російської та української влади. Україна продовжує дозволяти представникам ЄКЗК відвідувати місця несвободи на підконтрольній їй території у визначений комітетом час, а також автоматично оприлюднює звіти за результатами перевірок.

Комітет продовжить роботу в 46 державах – членах Ради Європи, щоб контролювати дотримання прав людей, яких позбавили волі.

Раніше ZMINA писала, що 17 вересня 2025 року Держдума РФ ухвалила закон про денонсацію Європейської конвенції проти катувань, а 29 вересня його підписав Володимир Путін.

Росію виключили з Ради Європи ще в березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Проте вона залишалась учасницею конвенції проти катувань, оскільки до цього документа можуть приєднуватися й держави, які не входять до Ради Європи.

Як пояснювала в колонці для ZMINA юристка Марина Демура, головна відмінність європейської конвенції від Конвенції ООН проти катувань полягає в механізмі контролю. Європейський комітет може без попередження відвідувати місця несвободи, оцінювати умови утримання людей і готувати звіти з рекомендаціями.

Натомість Комітет ООН проти катувань переважно оцінює державні доповіді, розглядає інформацію про порушення та надає рекомендації.

Вихід з європейської конвенції не скасовує міжнародної заборони катувань. Росія залишається учасницею відповідної Конвенції ООН, а також зобов’язана дотримуватися міжнародного гуманітарного права, яке забороняє катування військовополонених і цивільного населення.

Нагадаємо, що Росія систематично обмежує доступ міжнародних спостерігачів до українських військовополонених і цивільних бранців.

У травні 2026 року представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов заявив, що Росія утримує українців приблизно в 300 місцях несвободи, до яких не допускає міжнародні моніторингові місії.

За його словами, понад 95% українців, які повернулися з російського полону, повідомляли про катування, нелюдське поводження та ненадання медичної допомоги. На той момент Україна мала підтверджену інформацію щонайменше про 406 випадків смерті людей у російській неволі.

У вересні 2026 року очільниця Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко зазначала, що в російському полоні перебувають понад 10 тисяч українських військовослужбовців. За оцінками правозахисників, їх утримують щонайменше в 196 місцях несвободи в Росії та на окупованих територіях України.

Катриченко наголосила, що більшість полонених не має зв’язку із зовнішнім світом, а міжнародні організації, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, не отримують регулярного доступу до місць їхнього утримання.