Румунія планує ухвалити закон про декомунізацію

У Румунії в парламенті зареєстрували законодавчу ініціативу про заборону комуністичних організацій, їхньої символіки та пропаганди. 

Про це на брифінгу розповіли автори ідеї з партії “Союз порятунку Румунії”.

Будівля парламенту в Румунії. Фото: вікіпедія

Документ підготували члени партії Коріні Атанасіу, Крістіану Гінеа, Ремусу Негої та Нарцису Мірческу.

Вони пропонують: 

• заборонити появу в громадських місцях, за винятком музеїв, статуй, скульптурних груп, пам’ятних дощок чи інших знаків, пов’язаних з комуністичними функціонерами;
• заборонити називати вулиці, бульвари, площі та решту громадських місць на честь комуністів та тих, хто винен у злочинах проти людяності;
• саджати до в’язниці на строк від трьох місяців до трьох років та позбавляти певних прав тих, публічно пропагує в будь-який спосіб комуністичні ідеї, концепції чи доктрини;
• позбавляти волі від трьох до десяти років за створення організації комуністичного характеру, приєднання до такої або її підтримку в будь-якій формі.

“Ностальгія за комунізмом – це не нешкідлива меланхолія, а паливо для екстремістських течій, які сьогодні обіцяють “порядок” ціною наших прав. Ми не можемо будувати квітуче майбутнє на сфальсифікованій історії. Цим законопроєктом ми ставимо бар’єри для реабілітації режиму терору та гарантуємо, що Румунія міцно закріпиться в європейських цінностях, далеко від тіні авторитаризму”, – цитує з брифінгу одну з авторок Коріну Атанасіу видання Digi24.

Колеги парламентарки, виступаючи на брифінгу, казали, що ностальгія за комуністичним минулим нібито є різновидом психічного захворювання, але це не підтверджено дослідженнями медиків. 

Румунське законодавство вже містить заборони щодо організацій та символіки фашистського, легіонерського, расистського чи ксенофобського характеру, а також пропаганди культу людей, винних у злочинах проти людяності чи воєнних злочинах.

Однак донині не було заборон, пов’язаних з режимом Ніколае Чаушеску, якого скинули 1989 року. Чаушеску з дружиною стратили за підсумком півторагодинного “суду” за звинуваченнями в злочинах проти держави та геноциді румунів.

Румунські журналісти, повідомляючи про законопроєкт, кажуть, що на розгляд парламенту документ внесли на тлі “загострення культу комунізму та опосередковано Чаушеску”.

Ілюстраційне зображення. Пропагандистський плакат режиму Чаушеску на вулиці в Румунії. Фото: вікіпедія

Декомунізація в європейських країнах почалася ще наприкінці минулого століття, наприклад у Польщі вже наприкінці 1989 року скидали комуністичні пам’ятники, але лише цьогоріч заборонили комуністичну партію.

В Україні закон про декомунізацію Верховна Рада ухвалила 2015 року. Відтоді виготовлення, поширення та публічне використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів стали злочином.

Конституційний Суд визнав декомунізацію законною, але низка правозахисників та Венеційська комісія критикували заборону за порушення свободи вираження поглядів, асоціацій, мирних зібрань та виборчих прав.

За останні 10 років непоодинокими були новини про переслідування людей за носіння одягу з гербом СРСР чи за спроби продати такі речі. 

Нагадаємо, що до 2022 року українська молодь переважно байдуже ставилася до декомунізації, а українці загалом дедалі менше ностальгували за СРСР. Після початку великої війни тих, хто підтримує цей процес, побільшало на 25%. Дослідники казали, що найбільший спротив відчувають люди, старші за 60 років, але навіть серед них абсолютна більшість вважає засудження СРСР правильним.

Чимало громадян почали цікавитися долею родичів, репресованих радянською владою.

На окупованих територіях України РФ з порушенням закону про декомунізацію відновлює радянські пам’ятники. Натомість в окупації руйнують згадки про Голодомор, вчинений радянською владою.