“Одягнув те, що не шкода викинути”: українця засудили за носіння футболки з гербом СРСР

Дата: 29 Жовтня 2019
A+ A- Підписатися

Житель Кривого Рогу дістав покарання у вигляді одного року обмеження волі за порушення статті щодо виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки і пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Вирок оприлюднили в Єдиному реєстрі судових рішень. 

У червні поточного року місцевий житель, як ідеться в матеріалах справи, перебував біля торговельно-розважального центру “Плаза” в Кривому Розі, вдягнений у футболку червоного кольору із зображенням державного герба СРСР. Журналісти місцевих медіа розповідали, що того дня 52-річний чоловік одягнув її замість робочої форми, адже мав мити вікна в ТРЦ.

“Одягнув на роботу футболку, яку не шкода викинути”, – пояснював він тоді поліцейським. 

Однак у таких діях правоохоронці побачили порушення статті 436−1 Кримінального кодексу України, а тому затримали чоловіка. 

Ще на етапі підготовчого засідання мешканець Кривого Рогу визнав свою провину, а тому сторони уклали угоду. Завдяки їй Дзержинський районний суд міста звільнив його від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. Протягом цього часу чоловік зобов’язаний, зокрема, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом та повідомляти про зміну місця проживання. 

Як відомо, Закон України “Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки” парламент ухвалив у 2015 році. Тоді за відповідне рішення проголосували 254 депутати. Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який того дня виступав з трибуни Верховної Ради, наголосив, що закон є способом позбавлення радянських міфів щодо Другої світової війни та перемоги над нацизмом. 

Читайте також: В Україні судитимуть жінку за продаж радянських прапорів в інтернеті

Відтоді на всій території України виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зокрема у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їхніх фрагментів стало протизаконним. Також у межах декомунізації перейменували низку українських міст. Інститут національної пам’яті у квітні цього року наголошував, що свою назву змінили 987 населених пунктів. Крім того, в Україні демонтували й понад 2,5 тисячі пам’ятників, пов’язаних з радянським минулим. 

У липні цього року Конституційний Суд визнав декомунізацію законною, однак правозахисники неодноразово критикували цей закон. За їхніми словами, він порушує свободу вираження поглядів, свободу асоціацій (через обмеження створення політичних партій громадських об’єднань та інших організацій), мирних зібрань (через заборону використання символіки під час зборів) та виборчі права (через обмеження брати участь у виборах для партій та їхніх кандидатів).

Негативний висновок щодо закону надала й Венеційська комісія. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: