Церемонія нагородження переможців конкурсу "Честь професії – 2026" відбудеться 4 червня.
Журналістка також наголосила, що власний досвід переслідування дозволив їй гостріше відчути ситуацію людей у Криму, які стикаються з судами, тиском, ув’язненням та хворобами.
10 квітня в Україні відзначають День кримськотатарської журналістики, заснований у 2011 році в Бахчисараї.
У 2017 році українського журналіста Миколу Семену за його публікацію в анексованому Криму засудила окупаційна суддя Надія Школьна, але з 2021 року вже сама Школьна стала обвинуваченою в Україні у справі про винесений нею вирок.
Серед підозрюваних у переслідуванні Бессарабова слідчі ФСБ і "судді" російських і окупаційних судів.
Росія продовжує переслідувати кримських журналістів та блогерів за висловлювання в соцмережах.
Журналістку оштрафували за двома адміністративними статтями.
Вона вважає за необхідне "відв’язати" звільнення цивільних від інших пунктів мирного плану, щоб це стало пріоритетом на міжнародному рівні.
Суд залишив без змін статус "іноземної агентки" Лутфіє Зудієвої, незважаючи на аргумент, що журналіст не є політиком.
В Комытеты зазначили, що переслідування журналістів порушує норми міжнародного права і спрямоване на придушення будь-якої незалежної інформації.
Причини затримання невідомі та коментарів самої Ленори Дюльбер немає.
Окупаційна влада на окупованих територіях використовує Кримінальний кодекс РФ для переслідування українських журналістів і репортерів, подаючи їхню публіцистику та правозахисну діяльність як загрозу державній безпеці. Журналісти системно звинувачуються у "диверсії", "тероризмі" чи "шпигунстві" під прикриттям кримінального законодавства.
Росія внесла Зудієву до списку "іноземних агентів" у травні 2025 року, і вона продовжує оскаржувати це рішення в суді.
Їй загрожує штраф від 15 до 30 тисяч рублів (6–12 тисяч гривень). Фактично переслідування спрямоване проти журналістки через її професійну діяльність та правозахисну позицію.
Раніше силовики кілька разів обшукували її та складали протоколи за зловживання свободою масової інформації, демонстрацію забороненої символіки й порушення правил проведення масових заходів.
Після повернення до СІЗО Владислава з мішком на голові вивезли до підвалу, де співробітник з Москви вимагав змінити свідчення, погрожуючи замість семи років дати йому двадцять за "шпигунство чи тероризм".
У колонії Владислав Єсипенко підтримував себе читанням різної літератури та регулярними фізичними вправами: від пробіжок до занять на турніку й брусах.
Журналіст 20 червня вийшов на свободу після понад чотирьох років ув’язнення в окупованому Криму, де відбував покарання в колонії №2 у Керчі. Він відбув повний термін ув'язнення.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.