Найбільше – понад 10 тисяч дзвінків минулого місяця прийняли оператори цілодобової гарячої лінії бюро "1648".
Загалом перебування в Курському СІЗО №1 українці описують, як “терпиме”: катувань і жорстоких побоїв тут менше, ніж в інших місцях утримання
Росіяни утримували її майже рік
Олександра Івченка тримали в полоні дев'ять днів. Його били струмом, кийками, руками та ногами. Від наслідків тортур він лікується досі.
"Це не люди - це нелюди. Ми їх так називали. Вони дивляться на тебе не як на людину, а бачать перед собою іграшку. Що захоче, те і зробить з тобою. Показують усім своїм виглядом, що вони тут хазяї, що ставлять на місце. Оце чеченці били хлопців з "нульової" камери. Над ними знущалися, ребра ламали. А ми тільки слухали, як їх там били", – розповів Анатолій.
Росіяни не повірили, що з української сторони може дійсно їхати гуманітарна допомога для жителів окупованого Вовчанська. Екіпаж швидкої та водіїв інших автівок почали допитувати та звинувачувати у диверсійній діяльності.
"Мирних просто били. Більше за інших били тих, у кого були родичі в ЗСУ. Їх фактично закидували до нас вже без свідомості", – розповів Андрій Руденко.
Людину у поліцейському відділку побили до такого стану, що в неї серце зупинялося. Коли його завели в камеру, буквально через 15 хвилин його організм почав відмовляти.
Журналіст ZMINA поспілкувався з Анатолієм та його дружиною Наталею під час польової місії на деокуповану Харківщину. Чоловік розказав, зокрема, як його били за те, що назвав Бандеру героєм, вимагали визнати себе коригувальником ЗСУ, а потім намагались змусити знімати відеоблоги, що прославляють російську армію та владу.
Головне управління Міноборони України повернуло з сирійського полону на Батьківщину двох жінок та шістьох дітей. Вони перетнули державний кордон 17 березня.
Жінок, за словами Михайла, утримували у сусідній катівні. Він чув їхні крики та припускає, що жінок могли ґвалтувати.
Паєвська отримає нагороду за прояв надзвичайної моральної та фізичної мужності, яку вона продемонструвала в полоні у російських окупантів
За період російської окупації Херсона зникли безвісти близько 400 людей, деякі з них загинули у в'язницях. “У нас є свідчення про те, що тіла людей виносили з в'язниць у чорних пакетах, оцінити загальну кількість загиблих поки що складно”, — розповів юрист.
У перші тижні повномасштабного вторгнення росіяни викрали сотні цивільних українців та згодом перевезли частину з них до Росії. Їх там утримують і досі.
"В основному це було пригнічення, сильно ображали, погрожували. Так, щоб виривали сережки чи забирали за це (на підвал – ред.), я не чув. Але були такі розмови типу: "Ось ти педик, гей, петушара, тебе в жопу деруть, раз ти сережку носиш. Я зараз своїм скажу і тебе там віддеруть". В основному, це кавказці так сильно це сприймали. Говорили одному хлопцю: "Ми тобі зараз автомат в дупу засунемо. Та я сам тебе зараз в***у".
У захисника залишилася мати та донька
“Щойно мене витягли з автомобіля, російські військові, які всюди в СІЗО супроводжують українців, заламали мені руки і наказали опустити голову до рівня колін. У будівлі мене роздягли, обшукали і вдарили у живіт. Чоловік, якого привезли до СІЗО разом зі мною, почав обурюватись, що росіяни не мають права його бити. За це йому дісталось ще більше, ніж мені”, – пригадав Євген.
Протягом тижня Володимира утримували в підвалі катівні разом з кількома іншими полоненими. Хлопців били через день.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.