Військовополонених у Росії продовжують катувати – звіт ОБСЄ
Практика жорстокого поводження та катування українських військовополонених у РФ частіша та послідовна. До того ж росіяни влаштовують показові судові процеси над комбатантами та звинувачують їх у “тероризмі”, що суперечить міжнародному гуманітарному праву.
Про це йдеться в четвертому проміжному звіті ОБСЄ.
Фото: Андрій ЄрмакБюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) продовжує отримувати повідомлення про жорстоке поводження та катування українських військовополонених у РФ, йдеться у звіті. Під час збору інформації БДІПЛ опитало двох колишніх військовополонених, звільнених під час обміну полоненими між Україною та РФ у 2023 році, а також цивільних, які утримувалися разом із військовополоненими в одних ізоляторах.
Обидва колишні військовополонені стикалися з жалюгідними умовами утримання, включаючи сильно переповнені камери, поганий доступ до санітарії та відсутність медичної допомоги. Один із них прирівняв надання їжі під час ув’язнення до “катувань голодом”.
За словами постраждалих й свідків, полонених жорстоко били, катували струмом, утримували у незручних позах, довго тримали у наручниках, застосовували сексуальне насильство, включаючи примусове оголення, імітували страту.
Катування в основному застосовувалися під час допитів і були спрямовані на отримання інформації, а також на покарання або приниження жертв. Один колишній військовополонений розповів БДІПЛ, що під час одного з допитів його били «кулаком у груди» кожного разу, коли він не відповів або казав, що чогось не знає. Інший постраждалий згадав, як бачив биту, прикрашену наклейками з написом “денацифікація” в кутку кімнати для допитів.
Жорстокі побої одного з військових у полоні спричинили такі важкі травми, що лікарі розглядали можливість ампутації ноги. Він розповів, що торік у червні один з охоронців, відомий своїм “завзяттям завдавати болю”, вдарив його по нозі з такою силою, що його нога набрякла настільки, що шкіра почала лопатися:
“Уражена ділянка стала темно-синьою, і я продовжую відчувати біль від того удару досі. Через травми та відсутність належного догляду у мене почала гнити нога. В січні 2023 року нога дуже запалилася нога й піднялася температура. Моє здоров’я швидко погіршилося”.
За його словами, він отримав медичну допомогу із запізненням, оскільки охоронці боялися, що їх відправлять на передову через втрату “військовополоненого, призначеного на обмін”.
Інший військовополонений був змушений зробити заяву на камеру, будучи голим, у якій він був змушений описати поводження з ним у полоні як адекватне.
Свідки також повідомили БДІПЛ, що в результаті жорстоких побоїв або ускладнень від них, деякі військовополонені померли під час ув’язнення, а інші намагалися вкоротити собі віку під час ув’язнення в результаті принижень і фізичного насильства.
Також занепокоєння ОБСЄ викликає те, що силовики та судові органи РФ нерідко відмовляють комбатантам у статусі військовополонених. Натомість визнають їх “терористами”.
Так, 15 червня 2023 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону (РФ) розпочався судовий процес у справі 22 громадян України, пов’язаних з полком ЗСУ “Азов“, а наприкінці липня в цьому ж суді відбулося перше засідання в справі 18 громадян України, пов’язаних з батальйоном ЗСУ “Айдар“. Обидва військові формування діяли під час битви за Маріуполь і битви за Бахмут (Донецька область) відповідно.
“В обох справах фігурантам інкримінували “участь у терористичній організації” та спробі повалення влади так званої “Донецької народної республіки”, – йдеться у звіті.
В ОБСЄ зазначають, що визнання батальйонів “терористичними організаціями” в Росії не має значення для цілей міжнародного гуманітарного права (МГП). Це не змінює статусу військовополонених та не відбирає їхніх прав, наданих Женевською конвенцією.
“Ці судові процеси викликали сумніви щодо їхньої справедливості, неупередженості, незалежності, і, як видається, вони порушують низку норм МГП, зокрема те, що комбатантів не можна притягати до відповідальності лише за їхню участь у бойових діях”, – йдеться у звіті.
Крім того, експерти БДІПЛ зауважили на тому, що Росія систематично порушує право військовополонених на приватність. Зокрема, імена та особисті дані полонених публікують у медіа та на інших публічних майданчиках. Міжнародне гуманітарне право, наголошують правозахисники, захищає військовополонених від такої публічності як для збереження їхньої гідності, так і для захисту їх від ідентифікації та можливих актів помсти після звільнення.
БДІПЛ продовжує моніторинг обмінів військовополоненими між Україною та Російською Федерацією. Вони зауважують, що наприкінці серпня Україна оголосила про створення змішаних медичних комісій для обміну пораненими та хворими військовополоненими.
“Однак станом на кінець листопада російська влада й досі не погодилася на створення еквівалентної комісії, що робить цю пропозицію наразі неспроможною”, – йдеться у звіті.
Нагадаємо, правозахисники зібрали інформацію про розташування та керівників десяти із 42 відомих місць утримання українських військовополонених на території РФ, де вчиняється велика кількість воєнних злочинів.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що МІПЛ, опитавши звільнених з полону українських військових, ідентифікувала та позначила на мапі 42 місця несвободи на території РФ, де утримують бранців.
