ВАКС призначив колегіальний розгляд справи ексзаступника голови Офісу президента Андрія Смирнова

18 березня Вищий антикорупційний суд провів підготовче засідання в справі за обвинуваченням колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Під час засідання сторони визначали склад учасників процесу, порядок дослідження доказів і допиту свідків, а також обговорювали подальший розгляд справи.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

Захист Смирнова ініціював розгляд справи колегією суддів замість одного судді. Адвокати пояснили, що прагнуть забезпечити максимально об’єктивну оцінку аргументів сторін і наполягають на додаткових гарантіях неупередженості. Вони також указали на складність справи та необхідність глибокої правової оцінки.

Крім того, захист заявив про намір окремо оскаржувати підсудність справи, вважаючи, що її мав би розглядати інший суд. Адвокати наголошували, що не мають наміру затягувати процес і планують діяти в межах процесуальних строків.

Прокурор заперечив проти цих аргументів і заявив, що справа підсудна ВАКС. За його словами, обвинувачення має достатню доказову базу і планує доводити її в суді, зокрема спираючись на документи з Офісу президента, матеріали обшуків і досліджене листування.

Суд підтримав клопотання захисту. Справу передадуть на автоматичний розподіл для визначення додаткових суддів, після чого призначать нову дату підготовчого засідання.

Суд також звернув увагу сторони захисту на необхідність своєчасно розв’язати питання підсудності через апеляційну інстанцію, щоб не затягувати розгляд.

Андрій Смирнов після засідання заявив журналістам, що вважає обвинувачення необґрунтованими. Він стверджує, що слідство не надало належних доказів, а частину висновків побудували на припущеннях. За його словами, у матеріалах справи відсутні експертизи та інші ключові докази, які б підтверджували обвинувачення.

Смирнов також наполягає, що частина майна, яке слідство пов’язує з ним, фактично належить іншим особам або використовується ними. Він заявив, що сторона захисту планує публічно представляти документи й докази своєї позиції під час судового розгляду.

За версією слідства, Смирнов незаконно збагатився на 15,7 мільйона гривень, легалізував кошти через будівництво нерухомості та отримав пропозицію неправомірної вигоди. У справі також фігурує бізнесмен Ігор Чернишев, якого підозрюють у наданні хабаря.

Смирнов обіймав посаду заступника голови Офісу президента з 2019 до березня 2024 року. Підозру йому оголосили після звільнення.

Одним з адвокатів колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова, якого підозрюють у корупційних злочинах, став Станіслав Броневицький – експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який після звільнення почав регулярно публічно критикувати НАБУ та САП.

У 2024 році він подавався на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Після цього він продовжив активну публічну діяльність як коментатор антикорупційної політики, зокрема виступав із критикою конкурсів, протестів проти закону № 12414, роботи антикорупційних органів і механізмів громадського контролю.

Нагадаємо, що після звільнення з посади заступника голови Офісу президента у березні 2024 року ім’я Андрія Смирнова регулярно з’являється в медіа у зв’язку з кримінальним провадженням проти нього. Справу почала розслідувати Спеціалізована антикорупційна прокуратура ще в березні 2023 року, а згодом Національне антикорупційне бюро повідомило йому про підозру в незаконному збагаченні.

За версією слідства, йдеться про активи на суму 15,7 мільйона гривень – зокрема, автомобілі, мотоцикли, нерухомість і земельну ділянку, які, як вважають детективи, він оформлював на близьких осіб, щоб приховати реальне володіння. У 2025 році правоохоронці висунули додаткові обвинувачення: слідство вважає, що у 2019–2021 роках він легалізував кошти, а у 2022-му отримав пропозицію неправомірної вигоди за сприяння в розв’язанні питання в Антимонопольному комітеті.

Сам Смирнов заперечує обвинувачення і заявляє, що справа проти нього має ознаки упередженого переслідування. Він стверджує, що не впливав на рішення державних органів, зокрема Антимонопольного комітету, і не отримував неправомірної вигоди. За його словами, у матеріалах справи немає доказів таких дій, а частину обставин слідство трактує без достатнього підтвердження.

Він також наполягає, що не спілкувався з посадовцями Антимонопольного комітету і не давав їм жодних вказівок. У контексті епізоду з можливим хабарем Смирнов пояснює, що лише порадив звернутися до комітету зі скаргою, а подальші рішення нібито відбувалися без його участі.

Окремо він ставить під сумнів підслідність своєї справи НАБУ і САП. Смирнов вважає, що як працівник Офісу президента не належить до категорії службових осіб, які підпадають під юрисдикцію цих органів, і наголошує на суперечностях у правовій оцінці цього статусу.

Водночас він різко критикує керівництво антикорупційних органів, зокрема очільника САП Олександра Клименка та його заступника. Торік в інтервʼю “Бабелю” він ділився, що збирає інформацію про їхню діяльність і планує використати її під час судового розгляду. Він також заявляє про ймовірний незаконний вплив на його справу, однак не надає публічно конкретних доказів, пояснюючи це тим, що не хоче розкривати позицію захисту до суду.

За словами Смирнова, група осіб працює над збором матеріалів про можливі порушення з боку прокурорів САП. Він стверджує, що ця діяльність відбувається в межах закону, а зібрані дані можуть стати предметом публічного розгляду.

У САП, зі свого боку, заперечують будь-який незаконний вплив на розслідування. Представники прокуратури заявляють, що діють у межах закону, а обґрунтованість підозри неодноразово перевіряв суд під час розгляду клопотань. За їхніми словами, суд не визнав підозру необґрунтованою, а розгляд справи має відбутися в змагальному процесі з дослідженням усіх доказів.