Цьогоріч режим Лукашенка кинув за ґрати через політичні мотиви 1254 людини

У 2025 році в Білорусі суди ухвалили вироки в політичних справах щодо 1254 людей. 

Про це розповіли в правозахисному центрі “Вясна”. 

Світлини білоруських політв’язнів, які показали під час акції протесту у Варшаві в Польщі у 2024 році. Фото: Jaap Arriens / NurPhoto

Найпоширенішим видом покарання було обмеження свободи, яке в Білорусі називають “хімією”.

Покараних у такий спосіб людей можуть або скеровувати на державні підприємства, де доводиться працювати майже без оплати в тяжких умовах, або обмежують свободу вдома, дозволяючи працювати. Назва “хімія” закріпилася ще з часів після Другої світової, коли засуджених відправляли на шкідливі виробництва.  

У 2025 році “хімію” та “домашню хімію” призначили 555 та 42 людям відповідно. 

Інший найпоширеніший вид покарання – позбавлення волі, приводом для чого досі стає участь в акціях протесту п’ятирічної давності (643 засуджених). Водночас від деяких акцій уже минуло більше часу, ніж мають силовики для переслідування. 

Серед інших популярних причин для судів:

• сприяння екстремістській діяльності (274 випадки);
• образа самопроголошеного президента Олександра Лукашенка (151);
• розпалювання соціальної ворожнечі (133);
• створення екстремістського формування чи участь у ньому (102);
• образи представників влади (71);
• заклики до санкцій (84);
• фінансування екстремістської діяльності (36).

Лишається частина справ, у яких правозахисники не знають про призначене покарання, а щонайменше три десятки вироків цьогоріч суди ухвалили заочно. 

Щодо засуджених, то переважно це чоловіки (899 людей, або 72% загалу), а жінок серед політув’язнених налічили 355, або 28%. Чимало серед незаконно засуджених літніх людей: 27 жінок та 18 чоловіків. 

Силовики та протестувальник на вулиці в Мінську у 2020 році. Тодішні акції лишаються найпоширенішою причиною для переслідування людей у Білорусі цьогоріч. Фото: Null

Переслідує режим Лукашенка й підлітків, як-от у так званій справі “Чорних солов’їв”.

У ній засудили шістьох молодих людей на терміни від 10 до 13 років, а одну з них – українку Марію Місюк – у листопаді вдалося повернути додому під час обміну. Загалом поточного року повернули 109 українських бранців білоруських в’язниць. 

Гучною цьогоріч стала також так звана справа “Білоруського Гаюна” – це моніторинговий проєкт у телеграмі, листування якого білоруські силовики зламали, отримавши доступ до даних учасників. На кінець року правозахисники знають про щонайменше 127 арештованих та 78 засуджених, а загалом у небезпеці можуть бути 2,5 тисячі користувачів, з яких встановили особи вже нібито 1,5 тисячі. Останнє стало ясно зі свідчень одного із засуджених, який зміг почитати матеріали провадження. 

Тисне білоруський режим і на тих громадян, які воюють у складі ЗСУ: їм переважно закидають змову для захоплення влади, створення та участь в екстремістському об’єднанні та підготовку або участь у військових діях в іншій країні. 

Нагадаємо, що переслідувати власних громадян режим у Білорусі почав ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 

Вирок тамтешнього суду можна було отримати за “неправильні” штори, катання на лижах, коментар про силовиків у мережі або ж листування з рідними. Політв’язнів у білоруських колоніях б’ють, щодо деяких періодично з’являються непідтверджені дані про смерть, а щодо інших місяцями немає жодної інформації.