Співвласник Монобанку каже, що “зробив висновки” після історії з викладеним фото доньки військового
Співвласник Монобанку Олег Гороховський перепросив користувачів мережі, які розчарувались після історії з публікацією фото доньки військового Карини Кольб, отримане під час перевірки. Дівчина сиділа на тлі прапора Словенії, що нагадував символ РФ, тож тепер її цькують.
Реакцію на критику Олег Гороховський опублікував у соцмережах.
СкриншотІсторія з фото 19-річної Кольб стала ширитися мережею після того, як його виклав Гороховський. Нині публікація недоступна.
Гороховський публічно не пояснював, як саме отримав доступ до даних. Він супроводив скриншот, зроблений під час перевірки, історією про те, як фінустанова заблокувала рахунок дівчині нібито за те, що в неї “голова немита”. Наступного дня клієнтка відповіла в соцмережах зі спростуваннями та поскаржилася на цькування.
Дівчина розповіла, що проходила перевірку банку, перебуваючи в Німеччині. Під час відеодзвінка вона була в гостях у подруги зі Словенії, де на стіні висив прапор її країни. Ба більше, вона сказала, що хоча й веде соцмережі російською, але не підтримує РФ, а в ЗСУ нині служить уся родина. Ці дані вдалось підтвердити, зокрема громадському активісту та військовому Сергію Гнєзділову.
Світлина дівчини з батьком військовослужбовцем. Фото: фейсбук-сторінка “Комунальний заклад Геніївка”Думки щодо поведінки Гороховського розділились у коментарях до його першого допису, тож, відповідаючи на критику, він написав:
“Бачу дописи деяких “стурбованих” громадян щодо захисту персональних даних на фото з прапором. Відповідаю: у прихильників російського миру в Україні не буде жодного захисту персональних даних. Після 12 років війни ми не можемо гарантувати жодного захисту даних колаборантам. Любите Росію – обходьте нас десятою дорогою. P. S. В неї на фото “флаг расеи”.
Нині, Гороховський переконує, що банк “зробив висновки”, але напряму перед клієнткою не перепросив за вчинок.
“У разі виникнення подібних ситуацій інформація передаватиметься виключно правоохоронним органам. Хто розчарувався – вибачте. Буду краще фільтрувати свої думки й не забувати про свою відповідальність”, — написав він.
“Я просто хочу, щоб вони припинили писати про мене всі ці речі”, – цитував її Гнєзділов.
Правоохоронці не висловлювалися щодо ситуації публічно на момент написання новини, але в Україні фактично немає ефективного механізму та законів, які допомогли б захистити персональні дані, кажуть експерти.
За незаконний збір, зберігання або поширення персональних даних передбачено адміністративну, а в деяких випадках кримінальну відповідальність, зокрема штрафи від 8,5 тисячі до 17 тисяч гривень, виправні роботи та обмеження волі.
Щодо порушення банківської таємниці, то, згідно із законодавством, такою є “інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта”. За розголошення комерційної або банківської таємниці за рішенням суду передбачено штраф з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
За незаконне збирання з метою використати або ж за використання таких даних можна отримати штраф.
Окрім цього, клієнти фінустанов можуть звертатися до суду, якщо вважають, що розголошення їхніх даних завдало збитків або моральної шкоди. Останнє загалом складний процес, про що детальніше за посиланням.
Нагадаємо, що уряд звітував, що збирається поточного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським. Йдеться поміж іншим про:
- European Interoperability Act – європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження;
- Once-Only Technical System (OOTS) – документ, який стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш;
- Single Digital Gateway (SDG) – документ щодо легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах;
- General Data Protection Regulation (GDPR) – закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.
Нове законодавство щодо захисту персональних даних чекає на друге читання у Верховній Раді з листопада 2024 року.
