Коли “евакуація”, “оздоровлення” та “опіка” є ознаками геноциду: правозахисники підготували звіт про злочини Росії проти дітей
Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну почала з’являтися інформація про вивезення дітей з тимчасово окупованих РФ територій України. Дітей вивозили на території, окуповані РФ до 24 лютого 2022 року, на територію самої РФ або у Республіку Білорусь.
Аналітики Центру прав людини ZMINA дослідили політику Росії з переміщення українських дітей. Експерти дійшли висновку, що ці процеси здійснюються за ініціативи та широкої підтримки керівництва РФ, яке має на меті зруйнувати зв’язки українських дітей з їхньою національною групою та унеможливити їх повернення в Україну.
Докази та приклади того, як Росія скоює злочин геноциду щодо українців, правозахисники виклали у звіті “Примусове переміщення та депортація до РФ дітей з тимчасово окупованих територій України”.
Під час укладання звіту експерти використовували дані відкритих джерел та задокументовані організацією свідчення людей, які постраждали або були свідками депортації та примусового переміщення дітей. Звіт охоплює період від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року до 11 березня 2023 року.
Коротко переповідаємо головне зі звіту.
Перші “евакуації”
Примусове переміщення, вивезення, депортацію росіяни наполегливо називають “евакуацією”. Ніби так вони рятують українських дітей від війни. При цьому, згідно з міжнародним гуманітарним правом, безпека населення та військова необхідність не є дозволеними підставами для переміщення дітей за межі країни.
Дослідження ж показало, що вивозити дітей до РФ окупаційна влада почала ще до повномасштабного вторгнення з дитячих установ на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
“Зокрема, 18 лютого 2022 року була оголошена “евакуація” з “ДНР” та “ЛНР”. Вже 19 лютого 2022 року на кордон РФ прибули перші автобуси із 225 вихованцями Донецької школи-інтернату №1”, – йдеться у звіті.
Дітей Донецької школи-інтернату №1 та ще двох будинків-інтернатів Донецька розмістили в спортивно-оздоровчому комплексі “Ромашка” на території Неклінівського району Ростовської області РФ. У “Ромашці” розмістили 457 дітей.
“23 квітня 2022 року з’явилося інтерв’ю з директоркою установи, яка заявила, що рішення про евакуацію було прийняте “за лічені хвилини” ще до повномасштабного вторгнення, а всі діти “дали свою згоду” на те, щоб їх передали в сім’ї в Росії”, – йдеться в дослідженні.
Дитячі установи, розташовані на територіях України, окупованих Росією до 24 лютого 2022 року, вивезти було набагато легше через вже сформований за тривалий період механізм та окупаційну інфраструктуру. Однак лише цими територіями РФ не обмежується – примусове переміщення спочатку на ТОТ Донецької та Луганської областей, а потім і депортацію Росія здійснює і на територіях, окупованих після початку повномасштабного вторгнення.
Так, у березні 2022 року збройні сили РФ під приводом евакуації примусово вивезли на окуповану частину Донецької області 12 неповнолітніх пацієнтів обласного дитячого кістково-туберкульозного центру міста Маріуполь. Ще 14 дітей – вихованців двох дитячих будинків сімейного типу — разом із трьома прийомними батьками були вивезені з Маріуполя до Ростовської області РФ.
Розповсюдження ця практика набула також в Херсонській області, яка була окупована в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення РФ.
На Херсонщині ховали дітей, щоб не віддати їх ворогу
З відкритих джерел правозахисники дізнались, як наполегливо окупаційна влада намагалась вивезти дитячі соціальні заклади з Херсонщини. Та про те, як керівники цих закладів захищали своїх вихованців, законними опікунами яких вони були.
Так, директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Херсонської обласної ради, в якому перебували 52 дитини, відповідно до українського законодавства, деяких дітей віддав їхнім батькам або родичам – бабусям, дідусям тощо. А 17 дітей, які не мали близьких родичів, забрали в родини працівники закладу.
Коли на початку липня росіяни прийшли до закладу, там перебували 5 хлопців віком 14–17 років, які відмовились їхати у РФ на оздоровлення і взагалі виїздити будь-куди.
На сьогодні майже всіх дітей центру евакуювали у відповідні заклади більш безпечних міст України.
Однак 15 липня 2022 року російські військові привезли до згаданого центру 15 дітей-сиріт, вихованців Новопетрівської спеціальної школи (Комунальний заклад “Новопетрівська спеціальна школа” села Новопетрівка Снігурівського району Миколаївської обласної ради), що на той час перебувала на лінії фронту. З ними була й директорка Новопетрівської спецшколи.
За цими дітьми росіяни наглядали протягом усього часу, що вони перебували у центрі. Тому заховати дітей керівництво закладу не змогло. Діти жили там до 19 жовтня 2022 року, а відступаючи з Херсона, військові забрали дітей та директорку спецшколи з собою. Директору центру сказали, що їх везуть до Генічеська Херсонської області. Через три дні директор зміг зв’язатися з директоркою Новопетрівської спеціальної школи, яка переїжджала разом зі своїми вихованцями. Вона повідомила, що їх привезли в місто Анапа Краснодарського краю РФ. Далі почалася тривала рятувальна операція.
Зараз вихованці Новопетрівської спеціальної школи перебувають в безпеці на території Грузії.
“З організованості та масовості випадків вивезення закладів, відповідальних за піклування про дітей, можна зробити висновок, що Російська Федерація свідомо втілює політику примусового переміщення та депортації дітей з українських дитячих закладів”, – вважають правозахисники.
“Відпочинок” та “оздоровлення” з перевихованням
На ТОТ Харківської та Херсонської областей окупаційна влада запровадила так зване “оздоровлення” дітей. Тобто дітей з родин, з дитячих установ відправляли “на відпочинок” до тимчасово окупованого Криму, на південь РФ або до Республіки Білорусь. А потім відмовлялись повертати їх до батьків чи законних опікунів.
“10 вересня 2022 року у міністерстві праці та соціального розвитку Краснодарського краю Російської Федерації заявили, що діти з Харківської області, які перебувають на відпочинку в Геленджику, залишаться в таборі на ще одну зміну “з метою безпеки”. А 22 вересня кубанські державні ЗМІ повідомили, що 223 дитини з Харківської області влаштували у початкові класи у школі №7 Геленджика”, – йдеться у звіті ZMINA.
Аналітики правозахисної організації дійшли висновку, що у випадках, коли батькам пропонували відправити дітей “на відпочинок”, російська сторона використовувала їхній вразливий стан, їхнє бажання убезпечити дітей від обстрілів та труднощів життя на окупованій території, наприклад, за відсутності їжі. При цьому окупаційна влада обмежувала можливість людей виїхати на територію України. Також батькам пропонували підписати “згоду на вивезення”.
“Згоду батьків на відправлення дітей в табори важко назвати вільною, враховуючи залякування, важку гуманітарну ситуацію на окупованих територіях, обмеження виїзду на територію, підконтрольну уряду України, та введення в оману щодо характеру та тривалості такого “відпочинку”. Батьки зізнаються, що, якби ці обставини їм були відомі заздалегідь, вони б не відправляли дітей”, – повідомляють аналітики.
Вони встановили, що однією з основних цілей відправки дітей з тимчасово окупованих територій України в табори в Криму та РФ є “перевиховання” – інтеграція українських дітей в систему освіти та дозвілля, затверджену російським урядом. Принаймні 32 з 43 встановлених таборів активно та систематично займаються забезпеченням “освіти та культурного розвитку” українських дітей за російським зразком. Програма включає російські наративи про природу повномасштабного вторгнення, історію російсько-українських відносин.
Зокрема, зі слів так званої “міністерки з освіти, науки та молоді Республіки Крим” Валентини Лаврик, в дитячих таборах в Криму та регіонах РФ багато уваги приділяється виховній роботі з дітьми з “ДНР”, “ЛНР”, окупованих районів Запорізької та Херсонської областей, регулярно проводяться “Розмови про головне”.
Наприклад, в межах програми до “Дня захисника Вітчизни” з українськими дітьми обговорювали “миротворчі операції” російської армії в Нагірному Карабасі, Південній Осетії, Казахстані. А також розгром терористів в Сирії, захист співвітчизників і звільнення Донбасу в ході спеціальної воєнної операції. Їхню увагу акцентували на тому, що Росія – це країна, яка використовує свої збройні сили виключно для підтримки загального миру.
Для “складних підлітків” була запланована окрема програма. 200 таких підлітків з Росії, серед яких були й підлітки з “ЛНР” та “ДНР”, привезли на “профілактичну роботу з метою військово-патріотичного виховання” до Російського університету спецназу в Гудермесі Чеченської Республіки РФ. Там їм провели екскурсію на навчальному полігоні та лекцію про “героїв Росгвардії”.
Отже, російська влада не лише навчає українських дітей за російськими стандартами освіти, які включають неправдиву інформацію про вторгнення Росії в Україну. Вони також перевиховують та мілітаризують цих дітей.
“Всі ці заходи здійснюються за ініціативи та широкої підтримки вищого політичного керівництва РФ. Навчання в таборах та школах за російською програмою, а також додаткові заходи поза навчанням, організовані Російською Федерацією, очевидно, мають на меті зруйнувати зв’язки українських дітей з їхньою національною групою та унеможливити їх повернення в Україну”, – впевнені аналітики.
На цих “відпочинках” діти замість двох тижнів перебували від двох місяців до пів року. Їх просто відмовлялись повертати батькам з різних причин.
Наприклад, 14-річного хлопця з Херсона мати відправила в табір до Криму 4 жовтня 2022 року, і за два тижні хлопець мав повернутися, але минуло два місяці. Наприкінці листопада 2022 року він переслав матері кілька голосових повідомлень від керівника табору, де той сказав, що хлопця не пустять назад до Херсона через його проукраїнські погляди. Керівництво табору продовжувало термін перебування хлопця, пояснюючи це міркуваннями безпеки, а потім, коли українські війська увійшли в Херсон, сказали, що він не може повернутися, оскільки місто зараз “окуповане” Україною.
В деяких випадках очільники російських таборів заявляли, що не планують повертати українських дітей. В інших випадках дітей переміщували з одного табору в інший, не повідомляючи про це батьків.
Опіка та російське громадянство
Вивозячи українських дітей з ТОТ до РФ, росіяни не шукають їхніх рідних. Замість того вони влаштовують їх в російські родини.
“Поміщення дітей під опіку чи піклування в російські сім’ї замість належного пошуку родичів в їх національній групі та передачі таких дітей відповідальним органам України теж сигналізує про сплановану кампанію насильницького виключення цих дітей з української національної групи”, – йдеться у звіті.
Правозахисники з’ясували, що на початку квітня Московська область запропонувала проєкт – допомагати знайти родичів дітей, що залишилися без батьків в Донецькій та Луганській областях, а якщо не вийде – нові сім’ї. Родичів планували шукати лише в державних базах РФ і базах Червоного Хреста.
Так, двоє дітей восьми та дев’яти років зі школи-інтернату в Донецьку були передані в прийомну сім’ю в Підмосков’ї. При цьому відомо, що в Маріуполі в них живе бабуся.
І це не поодинокі випадки, які зафіксували аналітики ZMINA. Наприклад, групу дітей з маріупольського санаторію, які мали опікунів, росіяни вивезли в окупований Донецьк. Один з учасників цієї групи розповів, що коли представники окупаційної “служби у справах дітей Донецька” зв’язалися з опікуном, вони вимагали дані дітей, щоб зробити їм “документи ДНР”. До того ж вони погрожували, що якщо батьки не приїдуть забрати дітей, їх залишать там, зроблять документи та роздадуть по сім’ях. Про це говорили й опікунам, і самим дітям щодня.
А на початку серпня 2022 року уповноважена при президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова повідомила, що до російських родин вже влаштовано під опіку 160 дітей з території так званої “ДНР” , з них 133 вже отримали російське громадянство.
“Отже, РФ порушує свої зобов’язання поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки та заборону змінювати громадянський статус дітей, передаючи їх під опіку та піклування громадянам РФ, не проводячи належного пошуку їхніх родичів та не повідомляючи й не передаючи таких дітей відповідальним органам України”, – роблять висновок аналітики ZMINA.
Вони також повідомляють, що у процедурі опіки та піклування російські сім’ї отримують фінансові виплати. Зокрема, на 2022 рік одноразова виплата становила 20 472,77 рубля. При цьому, якщо дитина, яку беруть під опіку, має інвалідність або старша семи років, або сім’я одночасно приймає братів і сестер (не розлучає їх), то сума збільшується до 156 428,66 рубля. Сума нараховується за кожну дитину окремо.
Крім того, для таких батьків передбачені щомісячні виплати, які можна оформити одночасно з одноразовою виплатою і які батьки можуть отримувати до того часу, як дитині виповниться 18 років. Ці виплати можуть нараховуватися як дитині, так і опікуну.
“Однак, якщо виплати перераховують напряму дитині, вона ними вільно розпоряджатися не може – лише за дозволом органів опіки. Якщо ж виплати отримують батьки, вони ними вільно розпоряджаються, передбачена лише можлива перевірка від органів опіки. Щомісячні виплати залежать від регіону проживання. Наприклад, в Москві на 2022 рік на місяць батьки отримували 18 150 рублів”, – пояснюють правозахисники.
Аналітики Центру прав людини ZMINA дійшли висновку, що заходи щодо спрощення усиновлення українських дітей, визнання їх громадянами РФ, а також навчання в межах російської системи освіти – це порушення зобов’язання поважати право дитини на збереження індивідуальності.
“Такі дії РФ спрямовані на розірвання зв’язку дітей з Україною, унеможливлення їх повернення і мають ознаки злочину геноциду в частині насильницької передачі дітей з однієї людської групи в іншу”, – йдеться у звіті.
Нагадаємо, за офіційними даними української влади, за рік війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними з відкритих джерел у РФ, росіяни вивезли 744 тисячі дітей. У Європарламенті вважають, що з 2014 року росіяни депортували до 300 тисяч українських дітей.
Деякі з тих, кого вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих “таборах”, про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставляться до них, як до тварин.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини при Путіні Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йдеться, що їх підозрюють у воєнному злочині незаконної депортації дітей з України до Російської Федерації. Зараз до вивезення дітей доєднався й президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, бо саме за його дорученням дітей з ТОТ вивозять “на оздоровлення” до РБ.
Деякі члени Конгресу США також засудили викрадення українських дітей Російською Федерацією та внесли відповідну резолюцію на розгляд законодавців.
Зараз в Україні експерти ОБСЄ збирають дані щодо депортації дітей до РФ.