Як велика війна погіршила ситуацію з правами людини в окупованому Криму: основні тенденції
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну на території окупованого Криму різко погіршилася ситуація у сфері прав людини. Уперше з 2016 року повернулася практика викрадення людей, відбувається безпрецедентний тиск на незалежних адвокатів, переслідування правозахисників та журналістів, зокрема громадянських.
Також спостерігаємо цькування й адміністративне переслідування за проукраїнські або антивоєнні погляди, мілітаризацію освіти, незаконну мобілізацію. Усе це відбувається на тлі війни й величезної кількості воєнних злочинів на новоокупованих територіях, через що драматичне погіршення ситуації в Криму опинилося в тіні міжнародної уваги.
Насильницькі зникнення
За останні пів року відомо принаймні про чотири випадки насильницьких зникнень на території Криму, причому у двох з них місце перебування людей досі не з’ясовано. Так, від зникнень постраждали Ірина Данилович (громадська журналістка з Феодосії, викрадена 29 квітня, утримувалася incommunicado протягом 13 днів, у результаті їй висунули кримінальні обвинувачення) та Еміль Еміров (викрадений 4 березня з місця роботи, три дні утримувався incommunicado, у результаті його відпустили без висунення обвинувачень). Аппаз Куртамет (викрадений 23 липня) та Олексій Троян (викрадений 29 липня) зникли поблизу адмінкордону Криму, досі про їхню долю нічого не відомо.
Після окупації частини Херсонської і Запорізької областей деяких активістів і представників місцевої влади, які стали жертвами насильницьких зникнень, могли вивезти до окупованого Криму. Відомо щонайменше про сім випадків викрадення людей на новоокупованих територіях України, яких надалі перемістили до Криму і порушили проти них кримінальну справу за статтями про членство в добровольчих формуваннях або наміри вчинити терористичний акт. Із семи випадків щонайменше в чотирьох є підстави стверджувати, що викрадені особи зазнавали катувань. Наразі маємо обґрунтовані припущення про те, що в місцях позбавлення волі на території Криму перебувають Сергій Цигіпа, Ірина Горобцова, Ігор Прокотовило. Водночас офіційно “влада” Криму не підтверджує перебування цих осіб на півострові.
Тиск на адвокатів
У період із 26 до 29 травня в Криму були затримані чотири кримськотатарські адвокати, які надалі отримали штрафи та адмінарешти, – Едем Семедляєв (штраф), Назим Шейхмамбетов (вісім діб), Айдер Азаматов (вісім діб), Еміне Авамілєва (п’ять діб). 15 липня трьох кримських адвокатів позбавили статусу й можливості вести адвокатську діяльність – Лілю Гемеджі, Рустема Кямілева і Назима Шейхмамбетова. 11 серпня під час численних обшуків у домівках кримських мусульман не менш ніж дев’ять адвокатів зазнали адресного блокування своїх мобільних телефонів.
Тиск на журналістів
29 квітня викрали, а потім арештували за сфабрикованою справою громадську журналістку Ірину Данилович. 13 липня силовики затримали кримськотатарського блогера Ролана Османова та арештували його на три доби. 11 серпня заарештували громадського журналіста Вілена Темер’янова: його звинуватили в терористичній діяльності, журналісту загрожує покарання аж до довічного ув’язнення.
Тиск на правозахисників
16 березня на 15 діб заарештували кримськотатарського правозахисника Абдурешита Джеппарова. 24 березня на дві доби арештовано представника Курултаю кримськотатарського народу Заїра Смедляєва.
Політичні в’язні
За даними Кримської правозахисної групи, станом на 11 вересня 2022 року щонайменше 140 громадян України – політичних в’язнів – перебувають у місцях позбавлення волі в межах політично мотивованого і/або релігійного кримінального переслідування в окупованому Криму або на території Російської Федерації. Ще вісім осіб перебувають під домашнім арештом у межах політично мотивованого кримінального переслідування. З них щонайменше 18 політичних в’язнів позбавлено волі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну – Ринат Алієв, Едем Бекіров, Енвер Крош, Мурат Мустафаєв, Вілен Темер’янов (справа кримських мусульман), Ярослав Жук, Павло Запорожець (справа “українських диверсантів”), Сергій Жигалов, Віктор Кудінов (переслідування “Свідків Єгови”), Руслан Абдурахманов, Рустем Гугурік, Мамед Довгополов, Арсен Ібраїмов, Олексій Кисельов, Рустем Османов, Насрулла Сейдалієв (переслідування за причетність до батальйону імені Номана Челебіджіхана), Валерія Гольденберг, Ірина Данилович, Богдан Зіза, Азіз Файзуллаєв (одиничні випадки політично мотивованого переслідування).
Переслідування за релігійною ознакою
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Російська Федерація не тільки продовжила, а й посилила переслідування “Свідків Єгови” в Криму. Так, у квітні “Армянський міський суд” і “Ялтинський міський суд” почали судові процеси за “організацію та фінансування екстремістської діяльності” проти прихильників “Свідків Єгови” Тараса Кузьо, Дар’ї Кузьо, Петра Жильцова, Сергія Люліна, Тадевоса Манукяна, Олександра Дубовенка й Олександра Литвинюка. Подружжя Кузьо, Сергія Люліна, Петра Жильцова й Тадевоса Манукяна обвинувачують у фінансуванні екстремістської організації за статтею 282.3 КК РФ. Олександр Дубовенко та Олександр Литвинюк обвинувачуються за частиною 1 статті 282.2 КК РФ (організація екстремістської діяльності). У липні “Ялтинський міський суд” розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу для “свідків Єгови” Тараса Кузьо, Сергія Люліна і Петра Жильцова з домашнього арешту на “заборону вчинення певних дій”. 24 серпня 2022 року відбулись обшуки в чотирьох “свідків Єгови”, після чого в Севастополі заарештували Віктора Кудінова та Сергія Жигалова, яких обвинуватили в організації діяльності забороненого об’єднання (частина 1 статті 282.2 КК РФ). У Севастополі триває судовий процес над трьома “свідками Єгови”: на засіданні 8 вересня “прокурор” попросив для Володимира Маладики, Євгена Жукова і Володимира Сакади по сім з половиною років колонії з додатковою забороною на участь у громадських об’єднаннях строком на вісім років.
РФ продовжила переслідування кримських мусульман. Кільком фігурантам справи кримських мусульман російські суди ухвалили вироки “за тероризм”. Справи розглядаються з порушенням права на справедливий суд, основними доказами в суді є покази анонімних свідків (багато з них – співробітники ФСБ РФ), досудові свідчення свідків, які потім у суді заявляють, що дали їх під тиском, і лінгвістичні експертизи розмов обвинувачених мусульман. Докази, надані стороною захисту, судді зазвичай не беруть до розгляду.
Протягом березня 2022 року російські суди ухвалили такі вироки в цих справах: кореспондент інтернет-видання “Грани.Ру” Ремзі Бекіров і правозахисник Риза Ізетов – 19 років позбавлення волі; Раїм Айвазов – 17 років позбавлення волі, з яких перші п’ять років у в’язниці, з обмеженням прав на один рік і шість місяців; Шабан Умеров – 18 років позбавлення волі, з яких перші п’ять років у в’язниці, з обмеженням прав на один рік і шість місяців; Акім Бекіров, Сейтвелі Сейтабдієв і Рустем Сейтхалілов – 14 років колонії суворого режиму, з них перші п’ять років у в’язниці; Ескендер Сулейманов і Асан Яніков – 15 років колонії суворого режиму, з них перші п’ять років в’язниці; Тимур Ялкабов – 17 років у колонії суворого режиму, перші чотири роки у в’язниці, інші – у колонії суворого режиму з обмеженнями після відбуття покарання строком один рік шість місяців; Ленур Сейдаметов – 13 років у колонії суворого режиму, перші чотири роки у в’язниці, інші – у колонії суворого режиму з обмеженнями прав після відбуття покарання строком один рік шість місяців.
19 квітня Південний окружний військовий суд РФ ухвалив вирок дитячому тренеру Емілю Зіядінову: 17 років колонії суворого режиму, з них перші чотири роки – у в’язниці. 8 липня Південний окружний військовий суд ухвалив Олегу Федорову й Ернесту Ібрагімову по 13 років колонії суворого режиму, а Ісмету Ібрагімову – 19 років позбавлення волі. 19 липня Південний окружний військовий суд засудив 59-річного Азамата Еюпова до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. 9 вересня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив кухаря Яшара Шихаметова до 11 років позбавлення волі за звинуваченням у тероризмі. Перші чотири роки він перебуватиме у в’язниці, решту – у виправній колонії суворого режиму.
Окрім того, 11 серпня російські силовики провели обшуки в домівках чотирьох кримськотатарських родин у Джанкої і Джанкойському районі. Затримано Вілена Темер’янова, Енвера Кроша, Сеїта Аббозова, Мурата Мустафаєва, Едема Бекірова і Рината Алієва. Усім затриманим інкриміновано статтю 205.5 КК РФ (організація або роль у діяльності терористичної організації). Пізніше стало відомо, що співробітники ФСБ Росії побили та катували активіста Енвера Кроша в машині дорогою з Джанкоя до Сімферополя. У Кроша залишилися сліди побоїв. 12 серпня “Київський районний суд” Сімферополя арештував кримських татар до 10 жовтня 2022 року.
Переслідування за участь у кримськотатарському батальйоні
1 червня 2022 року Верховний Суд Росії визнав “терористичним” і заборонив на території РФ кримськотатарський добровольчий батальйон імені Номана Челебіджіхана. 21 липня 2022 року ФСБ Росії додала кримськотатарський добровольчий батальйон до списку терористичних організацій. Оголошеним слідством доказом діяльності батальйону проти інтересів РФ є інформація зі ЗМІ, що метою його створення була деокупація Криму. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в справу про участь у батальйоні додалося щонайменше сім нових фігурантів. За попередні вісім років окупації, за даними Кримської правозахисної групи, підтверджено інформацію про ще шість позбавлених волі осіб у цій справі.
Переслідування за проукраїнські та антивоєнні погляди
Щонайменше 112 осіб у Криму були притягнуті судом до адміністративної відповідальності за “дискредитацію діяльності військ Росії”. Часто судовим процесам передували затримання й примусові “вибачення”, записані на відео й поширені в кримських соціальних мережах. Щонайменше в одному випадку підозра в антивоєнній позиції власника станції техобслуговування закінчилася знесенням усіх об’єктів його бізнесу.
За цей період окупаційна влада передала щонайменше 120 адміністративних проваджень на розгляд у “суди” Криму за новою адміністративною статтею 20.3.3 КпАП РФ (публічні дії, спрямовані на дискредитацію російської армії). У 102 з них ухвалено рішення про призначення покарання. Загальна сума штрафів становила близько 2 мільйонів рублів.
Кримчан, які публічно демонструють незгоду з війною Росії проти України, переслідують і в інший спосіб. Наприклад, 14 серпня “Ленінський районний суд” визнав діджея Юрія Родіонова винним у вчиненні адміністративного злочину за частиною 1 статті 20.4 КпАП РФ (пропаганда чи публічне демонстрування нацистської атрибутики) і призначив йому 10 діб адміністративного арешту за те, що він увімкнув пісню українською мовою “Дике поле”.
Використання громадської інфраструктури військовими
Щонайменше в трьох кримських лікарнях значна частина приміщень використовується для потреб військових госпіталів – пологовий будинок в Армянську, районна лікарня в Красноперекопську, районна лікарня і морг у Первомайському. Мешканців цих міст позбавлено повноцінної медичної допомоги.
Окрім того, відомо про один випадок заволодіння російськими військовими об’єктом сільськогосподарського призначення приватної форми власності (с. Майське Джанкойського району) і використання його під склад боєприпасів. Спостерігається практика розташування великої кількості військових і техніки поблизу населених пунктів, особливо в північних частинах Криму (Войкове, Азовське, Новостепове, Армянськ, Красноперекопськ). Щонайменше в трьох випадках військова техніка розташована безпосередньо поблизу цивільної інфраструктури – ФАПу, ринку, автовокзалу.
Незаконний призов до Збройних сил РФ мешканців Криму
Станом на 11 вересня 2022 року зафіксовано 331 рішення окупаційних судів за статтею 328 КК РФ у Криму (ухилення від служби в Збройних силах РФ). З них 292 обвинувальні вироки в судах першої інстанції, водночас 67 вироків ухвалено після 24 лютого 2022 року. Для порівняння: за весь 2021 рік у Криму за статтею 328 КК РФ розглянуто 112 кримінальних справ (тобто в середньому дев’ять справ на місяць), за вісім місяців 2022 року в судах закінчився або триває розгляд 103 кримінальних справ (тобто в середньому 13 справ на місяць).
Використання освіти на окупованих територіях для підтримки війни, знищення української ідентичності, мілітаризація дітей
“План денацифікації” Росії по суті є планом знищення української нації, і освіта відіграє в цьому процесі одну з критично важливих ролей. Напередодні 1 вересня для шкіл Криму вийшов наказ в обов’язковому порядку провести класні години з таких тем: для учнів 1–4 класів – “Герої спецоперації”; 5–7 класів – “Друзі та вороги Російської Федерації”, 8–9 класів “ЛНР, ДНР, Крим, Херсон – це Росія”. Для учнів випускних класів (10–11) відбувся обов’язковий урок “Є така професія – Батьківщину захищати! Переваги контрактної служби в ЗС РФ”, зміст якого має всі ознаки вербування до лав ЗС РФ.
Школярів продовжують залучати до акцій на підтримку так званої спецоперації: наприклад, акція “Лист солдату”, у якій брали участь діти молодших класів шести-семи років, зустрічі з російськими військовими, учасниками “спецоперації”.
Окупаційне міністерство освіти, науки та молоді Криму опублікувало інформацію про запуск проєкту “Усе для перемоги!”. Його мета – “підтримка солдатів і мешканців “Донецької та Луганської народних республік“. У межах проєкту збирають необхідні для військових підрозділів речі.
12 серпня в Євпаторії на території меморіалу “Червона гірка” вихованці Кримпатріотцентру провели акцію на підтримку воєнних дій РФ на території України. В акції взяли участь учасники бойових дій на території Донецької області та інших війн з десяти регіонів України, а також юнармійці військово-патріотичного клубу Євпаторії, представники Кримпатріотцентру та “козацтва” Євпаторії.
Окрім того, в окупованому Криму продовжується сильний тиск на тих, хто висловлює незгоду з війною Росії проти України. Так, учнів МБЗЗ “Чорноморська середня школа № 1 ім. Миколи Кудрі”, які 24 серпня виклали в соціальних мережах ролик з привітанням до Дня Незалежності України та засудженням так званої військової спецоперації РФ на території України, змусили вибачитися за відео. Директорку цієї школи спочатку звільнили, але пізніше відновили на посаді.
Окрім формальної освіти, окупаційна влада в Криму продовжує активно використовувати позашкільні заходи й табори. Під час змін дітей навчають правил поводження зі зброєю, відбуваються ігри-симуляції воєнних ситуацій, велика увага приділяється вихованню з дітей “справжніх патріотів Росії”, готових захищати РФ зі зброєю в руках.
8–14 серпня відбулися військово-патріотичні збори “Юнармійський прорив”. Під час зборів юнармійці та кадети пройшли курс дисциплін із практичної стрільби, основ тактики та маскування, основ мінно-інженерної справи, психологічних аспектів сумісності та злагодження, орієнтування на місцевості. 18–23 серпня на базі аеродрому “Заводське” відбулися шестиденні військово-патріотичні збори “Юний захисник Вітчизни”. Учасники зборів – вихованці військово-патріотичних клубів, кадети та юнармійці. У межах спеціальної освітньої програми Регіональне відділення ДТСААФ Росії міста Севастополя на постійній основі організовуватиме стрілецьку підготовку для дітей.
Систематичність проведення заходів продовжує вказувати на небезпечну тенденцію де-факто підготовки з українських дітей у Криму солдатів, які знають основи військової служби та вміють поводитися зі зброєю.
