Чи допоможе відсутність бойових дій уникнути Білорусі та її очільникам відповідальності за агресію і яким чином визначається її статус держави-агресора та сторони збройного конфлікту, читайте у роз’ясненні експертів з міжнародного права.
Правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив наводять приклади катувань бійців добровольчих батальйонів, задокументовані на Сході України після 2014 року, а також пропонують дії та заходи, які допоможуть вберегти захисників "Азовсталі" від катувань.
Про те, в чому полягає особливий захист дітей під час збройних конфліктів та як необхідно кваліфікувати злочини Російської Федерації проти дітей України читайте в роз’ясненнях спеціалістів у галузі міжнародного права.
За перші 40 днів з моменту нападу російських військ у Криму було складено 36 адміністративних протоколів за статтею про дискредитацію російської армії, при цьому 35 із них закінчилися призначенням адміністративного покарання і лише один повернули на доопрацювання до поліції
В цьому матеріалі ZMINA публікує поради Керівниці благодійного фонду "Голоси дітей" Олени Розвадовської, яка навчає дітей правилам мінної безпеки ще з 2015 року, а також пропонує підбірку доступних онлайн-матеріалів, які допоможуть дітям зрозуміти та засвоїти ці правила.
Кількість нових порушень, вчинених російськими військовими в Україні, продовжує стрімко зростати. У цьому матеріалі фахівці міжнародного гуманітарного права детально роз’яснюють, які саме діяння слід відносити до воєнних злочинів, як виникнуло це поняття і хто має право карати воєнних злочинців.
Жителі Коростеня вже три тижні живуть в будинку із забитими фанерою вікнами. Ворожа бомба влучила поруч із будівлею на початку березня. Місцеві називають дивом те, що мешканці в ту ніч залишилися живими. Бомба впала за кілька десятків метрів від їхнього будинку – на територію складу приватного підприємця. На місці будівель власника малого бізнесу не залишилося […]
Чи справді Україна порушує міжнародне гуманітарне право, проводячи пресконференції та поширюючи відео із зізнаннями військовополонених? По те за яких умов і в яких випадках подібна публічність не порушує норм поводження з військовополоненими і якими документами це може регламентуватись, роз’яснюють у цьому тексті наукові аналітики Тимур Короткий та Інна Заворотько.
В росії є цілий правовий статус "соотечественник", тобто співвітчизник (земляк, краянин). Тягнеться ця історія ще з 1999 року – ухвалення федерального закону "Про державну політику РФ стосовно співвітчизників за кордоном". Якщо коротко, то це росіяни за кордоном, їхні нащадки, а також вихідці з народів, які історично проживали на теренах росії ...
Я останні вісім років вивчала проблему мови ворожнечі. Вивчала, як ненависть в словах і текстах впливає на суспільні думки. Я закликала журналістів і митців не розпалювати публічну ненависть до інших етносів. Я намагалася достукатися до всіх і попереджала, що поведінка РФ в інформаційному просторі дуже схожа на підготовку до геноциду українців.
Після перевірки частину маріупольців окупаційні війська перевезли до Таганрога, а звідти залізничним транспортом відправили в різні економічно депресивні міста Росії (Томськ, Вороніж)
Вірю, що Офіс генпрокурора, МЗС та інші компетентні органи доведуть справу до кінця на міжнародному кримінально-юстиційному фронті рано чи пізно.
Стрімкий розвиток соцмереж суттєво впливає на те, як людство сприймає інформацію. А більшість новин люди отримують не з традиційних медіа, а саме із соцмереж.
Мій близький знайомий у Криму захворів на ковід. Захворів тяжко і наразі в реанімації...
Якщо раніше правозахисники називали справи проти кримських татар переслідуваннями насамперед за релігійною ознакою, то тепер репресії перекинулися на весь етнос.
За останній місяць під виглядом "турботи про здоров’я громадян" окупаційна влада розігнала мінімум 4 зібрання кримських татар, які були відповіддю людей на порушення прав кримських татар та мусульман. При цьому мілітаризовані та пропагандистські масові заходи на півострові відбувалися без обмежень, хоча правила безпеки під час них постійно порушувалися.
Команда Музею Голодомору цьогоріч здійснила низку дослідницьких експедицій, в межах яких проїхала 10 тисяч кілометрів Україною, розшукуючи свідків Голодомору 1932—1933 років та досі невідомі місця масового поховання жертв цього геноциду. Найзмістовніші свідчення лягли в основу 10 мультимедійних матеріалів проєкту “Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки”. В останній публікації цього циклу розповіді про те, як пережили ті часи селища Велика Лепетиха і Князе-Григорівка Каховського району Херсонської області.
Україна є домом для понад 130 національностей та народностей, серед яких, зокрема, кримські татари, болгари, угорці, євреї, поляки, вірмени та інші. Читайте історії трьох представниць етнічних меншин, кожна з яких у свій спосіб бореться за права своєї меншини, за збереження культури, а також – за рівність у громаді.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.