Ірина Сєдова
Підроблені сертифікати, нестача ліків і забиті лікарні – новий спалах пандемії у Криму
Мій близький знайомий у Криму захворів на ковід. Захворів тяжко і наразі в реанімації. Я з ним не спілкувалася вже сім років. Тільки одного разу бачила в скайпі на якомусь великому сімейному святі. Як і більшість моїх родичів, він свято вірить у міф про “велику непереможну Росію, яка без зброї приєднала до себе Крим”. А […]
Полювання за етносом. Як Росія розпалює ненависть до кримських татар
Якщо раніше правозахисники називали справи проти кримських татар переслідуваннями насамперед за релігійною ознакою, то тепер репресії перекинулися на весь етнос.
Закони не для всіх: російська влада в Криму вибірково переслідує людей під час пандемії
За останній місяць під виглядом "турботи про здоров’я громадян" окупаційна влада розігнала мінімум 4 зібрання кримських татар, які були відповіддю людей на порушення прав кримських татар та мусульман. При цьому мілітаризовані та пропагандистські масові заходи на півострові відбувалися без обмежень, хоча правила безпеки під час них постійно порушувалися.
Голодомор у Великій Лепетисі на Херсонщині: історико-краєзнавче дослідження
Команда Музею Голодомору цьогоріч здійснила низку дослідницьких експедицій, в межах яких проїхала 10 тисяч кілометрів Україною, розшукуючи свідків Голодомору 1932—1933 років та досі невідомі місця масового поховання жертв цього геноциду. Найзмістовніші свідчення лягли в основу 10 мультимедійних матеріалів проєкту “Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки”. В останній публікації цього циклу розповіді про те, як пережили ті часи селища Велика Лепетиха і Князе-Григорівка Каховського району Херсонської області.
Навіщо підтримувати рівність та різноманіття: три історії з національних спільнот України
Україна є домом для понад 130 національностей та народностей, серед яких, зокрема, кримські татари, болгари, угорці, євреї, поляки, вірмени та інші. Читайте історії трьох представниць етнічних меншин, кожна з яких у свій спосіб бореться за права своєї меншини, за збереження культури, а також – за рівність у громаді.
“Вони хотіли, щоб ми, українці, повмирали”: свідкиня Голодомору з Миколаївщини
Передостанню історію з циклу “Голодомор. Невідомі сторінки” команда Музею записала у Миколаєві зі слів 96-річної Олександри Леонтьєвої, яка походила з багатодітної родини і пережила Голодомор у селі Лук’янівка (тоді — Леніно) Баштанського району Миколаївської області.
Заховане зерно шукали навіть у ямі з гноєм: свідкиня Ксенія Прокоп’юк про Голодомор на Уманщині
Ксенія Прокоп’юк народилася 31 січня 1927 року в селі Танське на Уманщині. Її батько, Сивак Гива Денисович, був майстром-ковалем – умів підкувати коня чи виготовити потрібний металевий сільськогосподарський реманент, мав свою невелику кузню. Мати Ксенії, Параска Андріївна, доглядала родинне господарство, адже Сиваки мали трохи землі. “Куди глянь – поле,” – згадує Ксенія про той час. Також сім’я тримала коня й корову.
Справа-помста: як у Криму судять Нарімана Джеляла і інших кримських татар
Десятки судових засідань, стоси матеріалів, різноманітні протоколи рішень судів, несправедливість судової системи та безкарність силовиків знову проявляються на прикладі переслідування нової групи кримських татар. У цьому тексті зібрані деталі того, що саме відбувається останні три тижні на півострові та чому мішенню для переслідування був обраний перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
“Була команда – зробити так, щоб люди страждали й помирали”: історія свідка Голодомору Семена Калниша
Історія Семена Калниша та його родини, зокрема, показує, як люди на місцях опинялись перед складним вибором: стати співучасником злочину, щоб вижити, або залишитись людиною.
Вижити в “колгоспному раю”: історія Дмитра Винярського з циклу “Голодомор. Невідомі сторінки”
Музей Голодомору проводить масштабні експедиції Україною в межах проєкту "Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки", розшукуючи свідків Голодомору та досі невідомі місця масового поховання жертв цього геноциду. Свідки, які під час трагедії були дітьми, розповідають неймовірні історії про те, через що їм довелось пройти і завдяки чому вижити.
Тригери Роскомнагляду: за які статті блокують сайт правозахисників у Криму та Росії
Про які саме тексти йдеться? Здебільшого це тексти про воєнні злочини, які Росія системно вчиняє в окупованому нею Криму. Російські військові прокурори дуже не люблять такі публікації. Особливо їх дратують поради правозахисників про те, як "закосити" від російської армії. Нижче посилання на тексти, які російські суди визнали забороненими на території РФ.
Чи потрібна ненависть під час війни?
Сім років війни. Українське суспільство розсварене, сповнене ненависті і підозр одне до одного. Пандемія додає ще більше стресу і розчарування в наше життя. На цьому тлі термін "людяність" суттєво здає свої позиції.
Несвобода слова: нові репресивні закони Росії та тиск на журналістику в Криму
За останні півроку в Російській Федерації ще більше посилилася система державної цензури, була прийнята низка нових антидемократичних законів, котрі поширюватимуться на окупований Росією Крим. Про те, як нові норми загрожуватимуть свободі слова та свободі інтернету і кого саме вони торкнуться, читайте в матеріалі.
Повзуча окупація: як російські медіа захопили південь Херсонщини
Але я б хотіла звернути увагу не тільки на кількість захоплених частот, а ще й на те, хто саме мовить на них. На більшості цих FM-частот мовлять станції Супутник, Маяк, Море та Вєсті. В кожному населеному пункті ці мовники захопили по дві-три частоти. Контент станцій не вкладається в жодне розуміння нормальних медіа.
Російські канали на українських частотах Херсонщини й Донбасу: як протистояти експансії і що робить Україна
Російські пропагандистські канали мовлять не лише на окупованих територіях, а й у районах, прилеглих до лінії розмежування або адмінмежі. Так, експерти Кримської правозахисної групи виявили 8 населених пунктів на Херсонщині, де у доступі немає жодного сигналу українського телебачення, натомість російське телебачення доступне у гарній якості. Про те, чому досі Україна програє інформаційну війну на технічному рівні і що можна зробити, щоб покращити ситуацію, читайте в матеріалі.
Невидима війна: як волонтерка допомагає ветеранам повертатися до мирного життя
Журналістський проєкт “Невидима війна” розповідає про цю проблему та про можливі шляхи її розв’язання. Перша героїня проєкту – Наталія Берещук. Вона є військовою волонтеркою від початку війни з Росією
Моя нерідна мова
Карелія, ліс. Серед тиші чутно цвірчання однієї-єдиної пташки. На стовбурах сосен – портрети з іменами. Іменами українців. Могили розстріляного Відродження. Я стою серед них, і мене охоплює жах
Як Росія знищує здоров’я українських бранців: історії п’ятьох політв’язнів у найкритичнішому стані
Всі ці випадки мають багато спільного. Немає різниці, де саме утримують українських громадян. Проблеми схожі. Нелюдське поводження, свідоме ненадання медичної допомоги – все це можна прирівнювати до катувань.
