Що робити, коли до ЗСУ мобілізували людину з хворобами, які заважають службі

Дата: 13 Липня 2022 Автор: Ірина Сєдова

Правозахисники, які надають безкоштовну допомогу військовим та їхнім родинам, періодично фіксують випадки, коли на передову потрапляють мобілізовані особи, які не мають можливості ефективно виконувати бойові завдання. Одна з причин цього – неналежно проведена військово-медична комісія. Такі ситуації не лише шкодять самим мобілізованим, вони також впливають на загальну боєздатність українського війська.

Юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець пояснює, як діяти в ситуації, коли від початку хвору людину відправили на фронт і не хочуть переводити на іншу посаду, туди, де хвороба не заважає виконувати військові обов’язки в повному обсязі. 


Цей матеріал опубліковано за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. 
Медичний огляд військовозобов’язаних

За Законом "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба – це діяльність людей, яким стан здоров'я дозволяє виконувати всі свої обов'язки. Саме тому під час набору на службу майбутні вояки мають обов'язково проходити медичний огляд. Цей огляд здійснюють військово-лікарські комісії (ВЛК).

Комісія проводить огляд та видає після нього письмовий висновок. Під час мобілізації цей висновок може бути про:

– придатність до військової служби;

– тимчасову непридатність до військової служби з датою визначення повторного огляду;

– непридатність до військової служби з вилученням із військового обліку. Висновки комісії спираються на Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ.

У цьому положенні є перелік хвороб, наявність яких впливає на придатність до військової служби.

Закон "Про мобілізацію" каже, що висновок ВЛК про тимчасову непридатність дає право на двомісячне відстрочення від призову з повторним оглядом.

Який правовий статус має мобілізований?

У Законі "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" існують два статуси: військовозобов’язаний та військовослужбовець. Перший перебуває в запасі й може бути призваний, а другий уже проходить військову службу.

"Якщо військовозобов’язану людину призвали під час мобілізації, вона обов’язково має пройти медичний огляд, який визначить, чи придатна ця людина до військової служби. Якщо цей огляд не провели належним чином і хвору людину все ж таки взяли до лав ЗСУ, це є порушенням процедури. Водночас такі порушення не дають підстави для автоматичного звільнення хворого зі служби", – наголошує юрист.

Він пояснює, що людина, яка вже перебуває в складі війська і має статус військовослужбовця, повинна проходити медичний огляд за іншим порядком.

Як звільнитись із ЗСУ за станом здоров`я?

Військовослужбовець може бути звільнений з військової служби за станом здоров’я або йому може бути надана відпустка за станом здоров’я.

Підставою для звільнення за станом здоров’я є висновок (постанова) ВЛК про непридатність до військової служби з вилученням із військового обліку.

Законодавство прямо встановлює таку норму: звільнення військовослужбовців, які не підлягали призову на військову службу за станом здоров'я, без стаціонарного обстеження та медичного огляду забороняється.

Тому якщо хвору людину призвали до лав ЗСУ без проведення медичного огляду або проігнорували якісь довідки про її хвороби, то потрібно вимагати проведення нового огляду, щоб отримати можливість звільнитись із ЗСУ за станом здоров'я.

Микита Петровець рекомендує такий порядок дій для звільнення.

1. Подання військовослужбовцем рапорту про звільнення за станом здоров’я з документами, що підтверджують підставу для звільнення.

2. Направлення військовослужбовця на медичний огляд від його прямих керівників. Це можуть бути, зокрема, командир окремої частини, рівні йому та вище, начальник гарнізону, військовий комендант гарнізону.

3. Проведення медичного огляду ВЛК та прийняття нею постанови у формі довідки про непридатність до військової служби за станом здоров’я на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

4. Якщо в період оформлення звільнення з військової служби особа не може за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, то потрібно оформити постанову про звільнення від виконання службових обов’язків до 30 календарних днів.

5. Скерування висновків ВЛК до військової частини, де в службі персоналу оформлюються та надсилаються документи відповідній посадовій особі.

6. Негайне видавання наказу про звільнення командиром бригади, полку (щодо осіб у військових званнях до майстер-сержанта) та оголошення його командиром (начальником) військової частини.

7. Відправлення у відставку – здавання посади, вилучення зі списків особового складу військової частини й скерування до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання, куди особа має прибути в п’ятиденний строк для взяття на військовий облік.

Цей порядок докладно описано в Положенні про проходження військової служби в ЗСУ.

У цьому документі вказано, що якщо приймається висновок про тимчасову непридатність, то процедура така сама, але визначається наступна дата повторного медичного обстеження (через 6 або 12 місяців), а особа звільняється в запас за станом здоров’я, а не у відставку.

Юрист також  звертає увагу, що в цьому положенні є одна дещо дивна норма: якщо особа, що має право на звільнення, виконує завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, бере безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, то вона звільняється з військової служби протягом трьох місяців із дня завершення виконання таких завдань.

"На мою думку, ця норма фактично суперечить наведеному порядку звільнення та унеможливлює звільнення особи за станом здоров’я в принципі, навіть коли вона має серйозне захворювання. До того ж буквально через абзац наголошується на необхідності звільнення особи в разі непридатності за станом здоров’я, що може свідчити про обмежену дію наведеної норми.

Крім цього, на рівні закону визначено сутність військової служби, яка виконується лише придатними за станом здоров’я особами, а тому підзаконний акт не може цьому суперечити", – пояснює Микита Петровець.

Як військовослужбовцю отримати відпустку за станом здоров'я?

Альтернативним варіантом може бути відпустка за станом здоров’я, що передбачає відсутність підстав для звільнення. Згідно із Законом "Про соціальний захист військовослужбовців", така відпустка може бути надана навіть в умовах особливого періоду.

Порядок дій для отримання відпустки такий.

1. Подання рапорту про звільнення за станом здоров’я з документами, що підтверджують підставу для звільнення.

2. Направлення військовослужбовця на медичний огляд від його прямих керівників. Це можуть бути, зокрема, командир окремої частини, рівні йому та вище, начальник гарнізону, військовий комендант гарнізону.

3. Проведення медичного огляду ВЛК та прийняття нею висновку у формі довідки, де буде зазначено про необхідність надання військовослужбовцю відпустки на визначену кількість календарних днів, зокрема на 30 календарних днів (може бути подовжена ще на стільки ж).

4. Надання відпустки командиром військової частини.

5. Під час вибуття у відпустку висновок ВЛК видається військовослужбовцю на руки.

Ця відпустка може бути надана, якщо в цей момент у частині одночасно відсутні не більш ніж 30% військовослужбовців такої самої категорії.

Якщо є дані, що під час відпустки здатність до проходження служби відновити не вдасться, тоді постанова ВЛК про відпустку не приймається, а розглядається питання про придатність до служби.

Що робити, якщо командир відмовляється скерувати військовослужбовця на медичний огляд?

Відмова в направленні особи на медичний огляд для отримання висновку про непридатність до служби неправомірна. Тому, якщо керівництво відмовляється відправляти вас у відпустку для проходження медкомісії, ці дії можна оскаржувати. Микита Петровець радить такі шляхи оскарження.

Усна скарга на гарячі лінії Міністерства оборони України за цими номерами: 0-800-500-442, 0-800-500-410, 044-454-44-99.

Звернення на електронну пошту Міністерства оборони України: zvernmou@post.mil.gov.ua, vzg@mil.gov.ua. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання військовослужбовця, викладено суть скарги. На письмовому зверненні має бути підпис заявника та дата. Строк розгляду – один місяць. Контролювати процес можна за номером (044) 253-11-56.

Звернення до регіональних приймалень Міноборони України.

Звернення до Командування медичних сил ЗС України, яке об'єднує під своїм управлінням усі військові шпиталі, санаторії, медичні служби військових частин тощо: +38 (044) 230-73-64, kms_zsu@post.mil.gov.ua.

У тексті звернення потрібно зазначити, що скарга подається на підставі п. 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ на неправомірні дії / бездіяльність стосовно військовослужбовця з боку командирів або інших військовослужбовців. Це важливо зазначити, оскільки ст. 1 Закону "Про звернення громадян" забороняє звертатися військовослужбовцям щодо питань службової діяльності.

За Дисциплінарним статутом ЗСУ звернутись особисто або подати скаргу можна також до:

– посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку та інших державних органів;

– з інших питань службової діяльності, крім зазначених, до безпосереднього командира (начальника), дії якого оскаржуються;

– якщо особа, яка порушує права, невідома, то скарга подається в порядку підпорядкованості.

Зокрема, командири військових частин, начальники органів військового управління зобов’язані проводити особисте приймання військовослужбовців, членів їхніх сімей з питань, що стосуються діяльності військової частини.

Варто проконтролювати внесення скарги до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг, а також мати в себе підписану копію скарги, якщо подання здійснюється в письмовому вигляді.

Військовослужбовець має право на отримання письмової відповіді на скаргу. Подання скарги не звільняє від виконання службових обов’язків і наказів командирів (начальників). Таку скаргу можна спробувати подати до Військової служби правопорядку в ЗСУ (och_vsp@mil.gov.ua, (044) 454-73-08, (044) 454-73-03) з проханням видати подання відповідним державним органам чи посадовим особам щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють.

Чи можна потрапити на медичну комісію без направлення військового начальника?

Юрист пояснює, що в структурі військово-лікарських комісій передбачено контрольні функції вищих щодо нижчих та можливість подавати скарги.

Так, Центральна військово-лікарська комісія (на базі військово-медичного клінічного центру) перевіряє роботу підпорядкованих їй ВЛК з питань військово-лікарської експертизи, скеровує до військових лікувальних закладів на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців.

А ВЛК регіону (дислокуються на базі військово-медичних клінічних центрів регіону) мають право розглядати скарги з питань військово-лікарської експертизи, здійснюють контроль за організацією та проведенням медичного огляду військовослужбовців, перевіряють роботу підпорядкованих ВЛК та можуть давати їм роз’яснення.

Крім цього, штатні ВЛК (центральна, регіону, евакуаційного пункту та госпітальної бази) можуть видавати рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду.

На ВЛК евакуаційного пункту покладається організація військово-лікарської експертизи в госпітальних базах, а на ВЛК місцевого евакуаційного пункту – у лікувально-профілактичних закладах, підпорядкованих місцевому евакуаційному пункту.

Отже, звернення до вищих за рангом ВЛК може допомогти обійти початок процедури для звільнення, а саме скерування на медичний огляд військовими начальниками на підставі рапорту.

Чи можна притягнути до відповідальності керівництво, яке не відпускає військовослужбовця на медогляд?

Дії військових начальників, які відмовляються скерувати військовослужбовця на медичний огляд для встановлення придатності до військової служби, можуть кваліфікуватися як адміністративне правопорушення, зокрема за статтями 172-13 (інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб) та 172-16 (інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків) КУпАП.

Протокол про адмінпорушення може складати прокурор або органи управління Військової служби правопорядку ЗСУ. Далі такі справи розглядає загальний суд.

Звертатися до прокурора можна в такий спосіб (з урахуванням згаданих вище вимог до звернення).

Центральний регіон: за допомогою заповнення форми на сайті, телефоном на гарячу лінію (044) 286-37-89 або електронним листом на пошту zvernennya@vppnr.gp.gov.ua, а також звернувшись на окремі пошти та контакти прокуратур за областями регіону.

Південний регіон: за допомогою заповнення форми на сайті або листом на електронну пошту vp.pru.vp@gmail.com, а також звернувшись на окремі пошти прокуратур за областями регіону.

Зона об’єднаних сил: телефоном на гарячу лінію (068) 366 01 02 (Viber, WhatsApp, Telegram), електронним листом на пошти 08@ato.gp.gov.ua, specprokuraturaos@gmail.com, а також звернувшись на окремі пошти прокуратур за областями.

Західний регіон: за допомогою заповнення форми на сайті, телефоном на гарячу лінію (032) 233-31-18. Офіс генерального прокурора: за допомогою заповнення форми на сайті, телефоном на гарячу лінію (044) 200-76-24.

"Водночас, на мою думку, цей варіант потрібно використовувати з обережністю та як крайній захід, зважаючи на складність обставин збройної агресії РФ, а також на характер дій військових начальників у конкретній ситуації", – додає Микита Петровець.

Начальника, який відмовляється видати скерування на медкомісію, можна також спробувати притягти до відповідальності за дисциплінарний проступок.

Дисциплінарний статут ЗСУ передбачає, що в разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за потреби – накласти дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарна відповідальність та відповідальність за адміністративні правопорушення в цьому разі взаємозаперечні, оскільки це прямо передбачено абзацем 4 ст. 15 КУпАП та абзацем 2 п. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

"Водночас для розв'язання ситуації, можна поставити питання щодо невиконання обов’язків перед командиром військового начальника, який повинен був скерувати військовослужбовця на медичний огляд. Якщо навіть стягнення і не буде накладене, цей механізм може допомогти вирішити проблему на місці без залучення цілої низки державних органів, зокрема таких, як прокуратура та Військова служба правопорядку", – пояснює юрист.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter