Мінна небезпека. Як вберегти дитину від раптової загибелі?
Минулого тижня поліція Київської області повідомила, що підліток в одному з сіл підірвався на розтяжці. На жаль, цей випадок не поодинокий. В Тростянці на Сумщині нещодавно підірвалися п’ятеро дітей. Подібні повідомлення можуть і далі з’являтися в медіа. Адже російські військові злочинці під час відходу мінували все навколо, зокрема й тіла розстріляних мирних жителів. Водночас пояснення правил мінної безпеки дітям має низку особливостей.
В цьому матеріалі ZMINA публікує поради Керівниці благодійного фонду “Голоси дітей” Олени Розвадовської, яка навчає дітей правилам мінної безпеки ще з 2015 року, а також пропонує підбірку доступних онлайн-матеріалів, які допоможуть дітям зрозуміти та засвоїти ці правила.
Фото: УНІАННебезпека на окупованих та звільнених від окупації територіях
Люди, які повертаються до звільнених від окупантів територій, можуть загинути або отримати важке поранення в будь-який момент навіть у власній оселі.
Ось, наприклад, фото, зроблене представниками ДСНС в одній з будівель у звільненій від окупантів області.
Фото: ДСНСПодібні “сюрпризи” воєнні злочинці залишають не тільки в оселях, але й в парках, лісах та просто на вулицях. Деякі розтяжки спеціально маскують. В одному з повідомлень ДСНС показала відео, як розміновують міну, замасковану всередині звичайної господарської торбини.
Питання мінної небезпеки в Україні актуальне останні 80 років. Адже нерозірвані снаряди та міни з часів Другої світової в українській землі знаходять й досі. З початку 2014 року ця проблема стала ще актуальнішою після вторгнення РФ у Крим та Донбас.
Наразі ж ця ситуація набула жахливих та кричущих масштабів. За попередніми оцінками ДСНС, мінами та боєприпасами з Росії забруднено 300 тисяч квадратних кілометрів, що складає майже половину території України. Саме тому місцева влада радить тим, хто евакуювався, не поспішати повертатися на звільнені території. Спочатку треба дочекатися розмінування. Наразі ДСНС створила інтерактивну мапу, де за процесом розмінування можна спостерігати онлайн.
Якщо обставини все ж таки змушують вас повернутися на деокуповану територію зараз, або ви продовжуєте знаходитися в зоні бойових дій, рекомендуємо запам`ятати та чітко дотримуватися правил мінної безпеки. Ці прості вказівки допоможуть зберегти життя та здоров`я вам та вашим близьким в цих складних умовах.
Особливо важливо запам`ятати ці правила батькам. Адже ви несете відповідальність не тільки за власну безпеку, а й за безпеку своїх дітей. Пояснення правил мінної безпеки дітям має ряд особливостей. Адже діти зазвичай більш безпечні та менш організовані, ніж дорослі, вони люблять досліджувати щось нове та невідоме. Дорослі мають пам`ятати, що в умовах сучасної війни ці невинні дитячі звички можуть привести до фатальних наслідків.
Як захистити свою дитину від ворожих мін та розтяжок
Це питання ми задаємо Олені Розвадовській, керівниці благодійного фонду “Голоси дітей”, яка ще у 2015 році разом зі швейцарським фондом з протимінної діяльності розпочала навчання дітей основним правилам мінної безпеки. Тоді Олена була одною з перших, хто навчав дітей на Донбасі не чіпати міни. З кожним днем повномасштабного вторгнення ці правила стають актуальними для все більшої кількості маленьких жителів України.
Олена поділилася практичними порадами для батьків, які разом з дітьми знаходяться на постраждалих від війни територіях.
Уникати небезпечної місцевості
Перше, і найбільш ключове, каже Олена, це навчити дітей звертати увагу на попереджувальні знаки, що вказують на наявність мін.
Табличка “Стоп міни”. Фото: ДСНСДуже важливо розповісти дітям про те, що ці знаки ніколи не встановлюються просто так. Такі знаки обов`язково встановлює або поліція, або ДСНС, або військові.
“Якщо цей знак встановлено, порушувати заборону, нехтувати обмеженнями та йти на заборонену територію в жодному разі не можна. Адже існує майже сто відсотків вірогідності, що в цьому випадку можна втратити життя”, – каже експертка.
Коли ми пояснюємо дітям правила безпеки, це може їх налякати. Олена Розвадовська каже, що міни – це зовсім не забавки, а страх, який викликають такі розмови, на жаль, вже є частиною нашої реальності. Тому чітке й аргументоване роз’яснення цих правил для вашої дитини – це справа виживання.
“Один рік війни – це умовно п`ять-десять років розмінування. Причому тотального. Особливо, якщо мова йде про ту війну, що йде прямо зараз, коли бомби та снаряди на деякі міста скидають буквально щогодини”.
Пояснити дитині різноманітність загрози
Небезпечними є не тільки ті міни, які підкладають в натуральному вигляді. Небезпечними в першу чергу є боєприпаси, які впали на землю і не розірвалися. Вони можуть виглядати як частинка ракети, як просто якийсь шматок боєприпасу, як уламок.
“Іноді вони виглядають так, нібито вже розірвалися раніше, але вже фіксуються випадки, коли люди піднімали з землі те, що здавалось їм цікавим та безпечним, і помирали, тому що воно вибухало прямо в руках”, – говорить тренерка.
Боєприпаси, знайдені під час розмінування деокупованих територій Сумської області. Фото ДСНСТож, за словами Олени Розвадовської, дуже важливо навчити дітей, що міни, боєприпаси, вибухонебезпечні предмети або навіть їхні уламки – це точно не забавки.
“Дітям треба розповідати, що це все, навіть стріляні гільзи – дуже небезпечні залишки бойових дій, наближатися до яких в жодному разі не можна. Дітям молодшого віку можна пояснювати це все без технічних деталей. Вони мають розуміти, що всі вибухонебезпечні предмети, такі як боєприпаси, міни, снаряди, патрони, зазвичай маскувального кольору: зеленого, коричневого, сірого. Їх дуже легко не помітити в траві, або на місцевості, де багато різних уламків, обвалені будинки”, – роз’яснює тренерка.
Дітям варто наголосити, щоб вони в жодному разі не ходили до зруйнованих та обстріляних снарядами будинків. Тому що на цій території багато сміття, цегли та інших залишків від руйнування й серед цього всього дуже легко не помітити й наступити на якийсь боєприпас, що не розірвався під час обстрілу, або міну. Адже обстріляні території потім ще можуть додатково мінуватися.
Також треба вчити дітей, що міни бувають дуже різної форми і прямокутні, і круглі, і квадратні, і довгасті. Снаряди теж можуть бути різних форм і діаметрів, тому дитині треба пояснити, що небезпечна вибухівка може бути в предметах, які зовсім не схожі на те, що вона бачила в мультиках, і про що вже склала своє уявлення.
ДСНС створила спеціальний контент, який коротко розповідає про види мін.
“Немає безпечних мін і немає безпечної поведінки з мінами. Тільки спеціально навчені фахівці можуть з ними правильно поводитися. Тому завдання цивільних як дорослих, так і дітей – проявити мудру поведінку й зателефонувати в 101, якщо подібний предмет бачите ви або ваша дитина”, – наголошує експертка.
Вивчити з дитиною правила безпечної поведінки
Також важливо вчити дитину не стільки видам мін і боєприпасів, скільки безпечній поведінці на місцевостях, де точилися або точаться бойові дії.
“Очевидно, що дітям там не місце, але якщо вже діти там є, тоді потрібно обов`язково обирати тільки ті стежки й дороги, де видно, на що діти та дорослі наступають.
Якщо є альтернатива між тим, щоб поїхати довшою асфальтованою дорогою і короткою ґрунтовою, треба обирати довшу, але асфальтовану. Тому що на ґрунтовій дорозі та на місцевостях, де є дерева, набагато легше щось небезпечне сховати. Тож треба обирати безпечні стежки та уважно дивитися під ноги. Це правило номер один. А правило номер два – завжди знати номер телефону батьків або дорослих”, – пояснює Олена Розвадовська.
Також важливими є правила поведінки дитини, якщо вона стала свідком події, яка пов`язана з вибухонебезпечним предметом. Дитина має розуміти, що в таких випадках вона не поспішає на допомогу самостійно, тому що вона в принципі не може допомогти в цій ситуації, а натомість так само може постраждати.
Приміром, якщо дитина побачила, як інша людина поранилася від міни або зайшла на якусь територію і звідти пролунав вибух, в жодному випадку не можна бігти туди. В таких випадках треба кликати дорослих або викликати поліцію. Тому що на території, де стався один нещасний випадок, може одразу статися й інший, адже там може бути ще один боєприпас або міна, який чекає саме на вас.
Варто також пам`ятати, що ворог з абсолютно нелюдськими намірами може мінувати різні предмети, що лежать на вулиці. Замінованими можуть бути навіть іграшки.
“Тому дітей треба вчити безпечній поведінці, пояснювати, що не можна торкатися ніяких речей, що валяються на вулиці, особливо якщо це територія, де велися бойові дії. Навіть, якщо це якийсь привабливий портфельчик, чи ноутбук, чи купка монет, іграшка або будь-що, що лежить кинуте на вулиці”, – радить Олена Розвадовська.
Ігрові форми донесення інформації
Діти, особливо дошкільнята та учні молодшої школи, набагато простіше сприймають важливу інформацію, якщо вона донесена в більш спрощеній ігровій формі. Саме тому деякі організації радять разом із дітьми читати правила мінної безпеки, розроблені в ігровому вигляді.
Наприклад, щоб донести до якомога більшої кількості дітей правила мінної безпеки, UNICEF розробила спеціальний комікс “Суперкоманда проти мін”, який можна читати онлайн безкоштовно на сайті.
Улюбленець юних прихильників фентезі, зірка Голлівуду Орландо Блум, записав спеціальне відеозвернення з короткими правилами безпеки, де, зокрема, закликає українських дітей читати цей комікс.
Мінреінтеграції України разом з видавництвом “Ранок” запропонували ще один комікс на цю тему. Він називається “Мінна безпека не без ПЕКа”.
Завантажити видання можна безкоштовно за посиланнями:
Також у вільному доступі є комікс, який українські волонтери розробили власним коштом для дітей з прифронтових територій ще на початку війни.
Комікс “Савка і Баклан — замінована прогулянка” створений для дітей молодшої школи. Його можна завантажити на сайті Львівського Центру дослідження безпекового середовища “Прометей”.
В будь-якому разі, який би шлях донесення інформації ви не обрали, пам`ятайте, що ваш обов`язок, як відповідальних дорослих – донести до ваших рідних, що живуть на небезпечних територіях, цю важливу інформацію. Адже мова йде про збереження здоров`я та життя найдорожчого що в нас є – наших дітей.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
